Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.05.2014 17:13

Державні закупівлі: місяць життя по-новому

Хочу нові штани, нове взуття і нове життя... Так можна охарактеризувати початок «життя» нового держзакупівельного законодавства. Адже 20 квітня цього року Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон) набрав ч

Хочу нові штани, нове взуття і нове життя... Так можна охарактеризувати початок «життя» нового держзакупівельного законодавства. Адже 20 квітня цього року Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон) набрав чинності, а із ним і державні закупівлі «одяглися в нове вбрання». Анонсуємо що ж передбачив новий Закон для учасників закупівельного процесу і як їм жилося місяць із дня, коли набрав чинності цей закон?

Звісно, що до 21 липня 2014 року держзакупівлі живуть ще «старим життям». Оскільки процедури закупівлі, які розпочали до набрання чинності нового закону, завершують відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон № 2289).

Із появою нової редакції Закону виникло безліч різних думок експертів щодо нього, оскільки одразу після появи його офіційного змісту виникло чимало запитань. Так, деякі експерти стверджують, що очікуваних кардинальних змін не відбулося. І з цим важко не погодитися, оскільки більша частина змісту Закону перейняла зміст Закону № 2289.

Проте головною зміною вважаю те, що Закон визначив зовсім новий підхід до визначення «замовник». У чому ж полягає такий підхід? Закон поширюється на замовників, а його попередник — Закон № 2289-VI — поширювався на державні кошти. Ця зміна, яку навіть можна вважати кардинальною, викликала безліч запитань і у замовників, зокрема державних та комунальних підприємств: «Чи є вони згідно із Законом замовниками?». Мінекономрозвитку 23 травня надало роз’яснення щодо цього питання № 3302-05/16629-03. У якому роз’яснив свою позицію і визначив як у розумінні Закону слід розглядати елементи, з яких складається поняття «замовник» та ознаками за якими суб’єкти належать до замовників.

«Вісник державних закупівель» не потрібний. Закон виключив ІБ «Вісник державних закупівель» і міжнародне інформаційне видання «Announcer of the public purchasing», що видає ДП «Зовнішторгвидав України», зі списку видань, у яких обов’язково замовники публікували інформацію про закупівлі. Якщо замовник вирішив провести нову процедуру за Законом, він вже подає інформацію про закупівлі виключно на веб-портал Уповноваженого органу «Державні закупівлі».

Скоротився перелік закупівель, на які не поширюється дія Закону. Порівняно із попереднім законом, кількість випадків дійсно зменшилася. Наприклад, із переліку вилучили закупівлі вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами.

Скорочено строки проведення процедур. У Законі дещо скорочено строки для проведення процедур закупівель — від 2–7 днів.

Зміна вартості предмета. Як і раніше вартість предмета закупівлі, товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн. грн., однак без урахування податку на додану вартість. І в Законі не передбачили норму щодо застосування предмета товарів і послуг у будівництві, вартість предмета якої раніше становила 300 тис. грн. Підняли у Законі до 300,00 тис. грн. і вартість предмета запиту цінових пропозицій . І тут варто відмітити, що для замовників це є позитивною зміною, і вочевидь це збільшить кількість проведення такої процедури.

Що сталося із процедурою закупівлі в одного учасника. Ця процедура отримала нову назву — переговорна процедура закупівлі. Проте слід відмітити, що порівняно із процедурою закупівлі в одного учасника, механізм проведення не змінився. Однією із суттєвих відмінностей цієї процедури від процедури закупівлі в одного учасника — це те, що нині є лише два виняткових випадки застосування переговорної процедури через нагальну потребу.

Що нового для тих, хто оскаржує торги. Хоч і є думка, що більша частина змісту Закону перейняла зміст свого попередника. Проте важливі зміни зазнала стаття 18, яка регулює порядок оскарження торгів. Одним із таких змін є зменшення терміну подання скарги і нині він — не пізніше 10 днів із дня, коли скаржнику стало відомо про порушення його прав чи інтересів. Раніше такий термін був 14 днів.

Чи обов’язково нині проходити навчання з питань організації та здійснення закупівель. Це питання постійно цікавить замовників. І нинішній період не виключення. Насамперед слід сказати, що відпер за непроходження такого навчання до адміністративною відповідальності притягувати не будуть. На цей раз замовники можуть не хвилюватися, оскільки Закон виключив, порівняно із вимогою свого попередника, обов’язок проходити таке навчання головою та секретарем комітету з конкурсних торгів. Тепер у замовника є право приймати рішення щодо необхідності проходити таке навчання. Звичайно, з однієї сторони це є позитивним моментом, а з іншого не зовсім. Оскільки тут може своє підтвердження знайти загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка міститься в частині 2 статті 68 Конституції України. І дійсно, обов’язкової вимоги вчити держзакупівельне законодавство вже немає, але відповідальність за його порушення нікуди не поділася…

Ще один обов’язок для замовників. Думали, думали і придумали… Для замовників зовсім новим є обов’язок розміщувати на веб-порталі «Державні закупівлі» звіт про виконання договору про закупівлі і повідомлення про внесення змін до договору.

Звернення за роз’ясненням. Поняття «запит», що наводилося у Законі № 2289, у Законі замінено на поняття «звернення». Суб’єктом звернення є фізичні та юридичні особи. Строк звернення —не пізніше ніж за 10 днів (за 5 днів — у разі скороченої процедури) до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів.

Зміни у законі про особливості здійснення господарської діяльності. Звичайно, що зміни стосуються й Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Нині сфера застосування дії цього закону поширюється на суб’єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 цього закону та провадять діяльність у сферах, які визначені у частині 2 статті 2 цього закону. А раніше цей закон поширювався на суб’єктів, які здійснювали діяльність, яка визначена у статті 5 Закону України «Про природні монополії» та/ або у сферах, які безпосередньо визначав Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Про практичну сторону застосування Закону ще рано говорити, але слід відзначити, що учасників закупівельного процесу на цьому етапі можуть чекати «підводні камені» у здійсненні процедур за ним. Сподіваємося, що тенденція норм європейського законодавства, до яких і було «підведено» Закон, покаже своє виправдання в «житті» українських торгів.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net