Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.09.2019 13:23

Потенційні ризики для нового бюджету

Політолог

Або чи варто одирати українських виробників?

Бюджет, наповнення та ризики Зараз тема номер один – бюджет, який було внесено до парламенту уже новим українським урядом. Навряд чи його можна назвати проривним, адже за всіма фінансово-економічними показниками та ключовими параметрами він дуже сильно нагадує будь-який бюджет попереднього уряду Гройсмана.

Мабуть, це логічно, бо вигадати щось кардинально-нове у Гончарука та інших міністрів не було часу. Водночас, це означає, що ця редакція навряд чи буде остаточною, і на нас чекають численні «правки» та зміни, а також «латання дірок». Найголовніше – це питання наповнення та забезпечення дохідної частини основного фінансового документу. Хто за все заплатить? І тут великих підстав для оптимізму не спостерігається. Хоча перед виборами на обіцяли численні економічні свободи та «лібертаріанство», однак реальні законодавчі ініціативи, що внесені до парламенту вже новою владою, нагадують спроби «розкуркулення» тих або інших галузей.

Тут треба нагадати, що оподаткування покликане не просто зібрати якомога більше грошей у бюджет. Крім того оподаткування – інструмент стимулювання економіки. Якщо в Україні великого зростання немає, то і дотискати податками залишки промисловості – не доречно. Тому будь-які ініціативи з питань податків мають базуватися на фінансово-економічних розрахунках. І тут у нас починаються справжні проблеми, адже важко помітити якесь обґрунтування у нових податкових ініціативах Д. Гетманцева. Власне, а звідки всьому цьому взятися, якщо сам законопроект 1210 ніхто і ніде всерйоз не обговорював? Його просто внесли, поставили усіх перед фактом, і тепер, очевидно, планують ухвалити. Тому він сирий, непродуманий, але повністю відображає «побажання» Коломойського, які той нещодавно висловлював публічно. Зокрема, щодо «дотиснення» добування руди податками. Це все може призвести до подорожчання металопрокату на внутрішньому ринку, тому що руда буде дорожче коштувати для виробників. А також до того, що руду буде просто невигідно добувати. І буде скорочено безліч людей з ГЗК. І цих безробітних знову ж таки буде змушена утримувати держава. То, може, краще не поспішати а подумати, які є ризики для галузі, які альтернативи? Можливо, треба подумати про розрахунок рентної ставки на видобуток руди, і визначити, що останній повинен враховувати індекс S & P Global Platts IODEX? Адже ціни на руду теж коливаються.

Ціни на залізну руду значно перевищили $ 100 за тонну на початку цього року на тлі дефіциту світових поставок, досягнувши самого високого рівня за останні п'ять років. Потім вони різко впали, а останнім часом знову трохи піднімаються. Справа в тому, що ціни на залізну руду у цьому році були дуже нестійкими, після того як в останні роки вони становили у середньому близько $ 70-75 за тонну. Щоб підлаштуватися під таку нестабільність, зазвичай місцеві органи влади пов'язують свої угоди про оренду кар'єрів і рентні платежі з ціною на продукцію S & P Global Platts IODEX, яка вважається світовим бенчмарком. Піднімати ж ставки рентної плати без прив'язки до постійно мінливих цін на руду - невірно.

Якщо ми підемо на таке підвищення зараз – хто завтра вкладатиме гроші у нашу економіку? Кому треба бути постійним заручником мінливих правил гри та розборок українських олігархів між собою? Очевидно, що нам треба підтримувати та приваблювати інвестора, а не відлякувати поспішними та необдуманими кроками. Бо інакше завтра бюджет взагалі не вийде наповнити навіть на нинішньому рівні. Економіка у масштабах держави – занадто складний організм, аби віддавати його на відкуп простим задачам «наповнення бюджету».

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net