Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.09.2018 20:35

Політичні ігри на Сході: в арсеналі інформаційні провокації і прихований тиск

Політолог

Загострення політичної боротьби на Сході або «останній і рішучий бій» олігархів

На даному етапі, коли політики готуються до виходу на передвиборчу «фінішну пряму», і, відповідно, поспішають зайняти «ніші», які є найбільш вигідними з точки зору власного балотування. Правильно обрана політична ніша – гарантія підтримки серйозної електоральної групи, та, отже, можливість претендувати на власну солідну долю «парламентського пирога».

Поки президент вибудовує власну передвиборчу стратегію через апеляцію до соціально-культурних цінностей та до ідеї євро-атлантичної інтеграції, а в сегменті «постмайданної патріотичної опозиції» точиться затята боротьба за звання «основного конкурента Порошенка», на фланзі «Сходу» (не стільки географічного, скільки політичного) української політики поки що все відносно тихо. На даний момент в рейтингах можна помітити дві політичні сили («Опозиційний блок» та «За життя!»), які, очевидно, і мають претендувати на основну долю електорату деяких областей України. Проте все так просто лише на перший погляд.

На даний момент є чіткі заяви, які лунали від лідерів як «Опозиційного блоку» так і «За життя!» про те, що вони планують йти одним фронтом на вибори. Водночас, питання, хто очолить цей фронт, на даний момент лишається відкритим. Власне, є лише принципова згода всіх учасників та заяви про можливі «праймеріз», які, власне, і повинні визначити, хто ж буде балотуватися на пост президента.

Ні для кого не є секретом, що політичні сили, які утворилися з представників «пост-регіональних» політичних еліт ніколи не були однорідними та внутрішньо-єдиними, а, швидше, являли собою альянс, побудований довкола спільних інтересів. Зокрема, партійне життя завжди вибудовувалося довкола узгодження інтересів Д. Фірташа, С. Льовочкіна та Р. Ахметова, до яких «додавалися» і інші, більш «дрібні змінні». Тепер же питання, хто ж безпосередньо контролюватиме політичне представництво від імені політичних еліт Сходу стає «руба». Це обумовлює загострення давніх суперечностей, які поки що не є повністю публічними, але все ж таки починають впливати на політичні та неполітичні процеси.

Далі, ні для кого не є секретом факт, що зараз такі відомі в Україні особи як Р. Ахметов та Д. Фірташ перебувають зараз у стані війни, що обумовлено спробами Ахметова «залізти» в економічні сфери, які раніше повністю контролював Фірташ. Мова про відкриття Ахметовим у Кривому Розі комплексу з переробки кристалічного сульфату амонію (міндобрива), що обмовило різко негативну реакцію Фірташа та спроби помсти. Зокрема, і через атаки бізнесу «конкурента».

Характерно, що всі ці процеси у часі співпали з черговою активізацією у Маріуполі природозахисного руху, представники якого раптово зрозуміли, що в найпромисловішому місті України з екологією щось не те, і навіть вирішили проводити відповідні акції протесту. Тут хочу нагадати одну просту та відому всім істину, яку кристалізував ще літературний персонаж О. Бендер: якщо знайти «правильну» тему, то можна займатися будь-чим, не ризикуючи наразитися на критику. У випадку Бендера такою темою були «діти», але у сучасному світі – екологія нічим не гірша.

В принципі, у тому, щоб піднімати питання екології не може бути нічого поганого. Більше того, це важливий елемент прояву громадянського суспільства. Більше того, ні Маріуполь, ні Донбас від цього нікуди не дінеться, як і вся Україна. Але треба так само розуміти, що серйозні зміни у цій сфері потребують серйозних вкладень та довготривалої роботи. І це факт. Що ж ми маємо зараз?

Зараз ми маємо активізацію Росії в Азовському регіоні з метою блокади виходу України до моря та відрізання української промисловості від основних іноземних ринків. Відповідно, зараз ключовою задачею для промисловості України буде необхідність пристосування до нових геостратегічних умов. Від цього залежатиме соціально-економічна стабільність регіону, а, отже, і стабільність у ньому українського суверенітету. Не варто забувати, що мова у даному випадку про форпост України на Сході. Відповідно, будь-який протест може бути створюватися та роздмухуватися спеціально з метою ослаблення України, а також організації провокації із далекосяжними цілями. Звісно, «олігархічні війни» можуть бути прекрасним приводом для подібного втручання.

Що маємо у сухому залишку? Маємо продовження політичної боротьби за економічні ресурси з використанням усього можливого (і неможливого) арсеналу засобів та інструментів. Для України важливо, аби все це не призвело до дестабілізації ситуації в стратегічному регіоні, який і без того посилено дестабілізується з боку Росії, та яка, очевидно, має серйозні «види» на Приазов’я, що демонструє усіма своїми останніми діями та кроками. Тому максимально важливо, аби на узбережжі Азовського моря панував громадянський спокій та порядок, що, думаю, на даному етапі має бути в інтересах усіх.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net