Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.05.2018 00:09

"Фокуси" від "Нафтогазу", яким би позаздрив будь-який Коперфільд

Політолог

Як відомо, український "Нафтогаз" за рівнем доходності наближається до російського "Газпрому". Правда, російський гігант заробляє на іноземцях, а от українські "колеги" - за рахунок нас.

Як відомо, український «Нафтогаз» за рівнем доходності наближається до російського «Газпрому». Правда, російський гігант заробляє на іноземцях, а от українські «колеги» постійно заняті вирішенням лише однієї задачі – пошуком «порівняно-чесних» способів залізти в кишеню українцям, щоби щось дістати звідти. Звісно, на підставі «ринкових розрахунків» та інших цікавенних історій.

Більшість із цих схем побудовано на основі таких карколомних маніпуляцій, яким би позаздрив будь-який ілюзіоніст світового масштабу. От, наприклад, класична схема перетворення «соціального» газу у «ринковий». Чи навіть – «супер-ринковий».

Комедія в 3 актах.

Акт перший, або пролог, у якому необхідно нагадати, що НАК «Нафтогаз України» за контрактами з підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) повинен поставити їм газ за ціною 5 930,4 за тис куб з ПДВ (з 31.05.16 р - це ціна ПСО). Факт поставки підтверджує підписаний обома сторонами акт прийому-передачі газу. Начебто – все просто, і жодних варіантів тут бути не може. Але хіба подібні умовності можуть зупинити справжніх митців приписок і цифрового жонглювання? Важливо пам'ятати: тарифи на тепло розраховані виходячи з того, що ціна газу для тепла і гарячої води становить саме 5 930,4 грн за тис. куб. Яке прекрасне поле для підвищення тарифів?

Отже, настає акт другий. Як це і передбачено, з газотранспортної системи газ надходить на підприємства ТКЕ. І от вже тут починається справжнісінька «вулична магія». Підприємства ТКЕ отримує газ, підписує акт його прийому-передачі з ціною 5 930,4 грн за тис куб, і передає документ на підпис в НАК «Нафтогаз України». А НАК «Нафтогаз України» ухиляється від підпису акту. Після чого спожитий підприємством ТКЕ газ «зависає», адже немає документального підтвердження, хто ж його поставив і кому.

Акт третій. «Укртрансгаз» (оператор ГТС) поспішає задокументувати «завислий» газ як небаланс. Для того, щоб закрити «небаланс», оператор газотранспортної системи «Укртрансгаз» розпочинає «балансування». Чіткий алгоритм балансування і розмір оплати за нього вказані у Кодексах ГТС, і виглядає наступним чином:

- «Укртрансгаз» на обсяг небалансу купує газ за ринковою ціною. Наприклад, у 2016 році дірку небалансу по ТКЕ закрили газом, купленим у НАК «Нафтогаз України» за ціною 9 557 грн за тис куб; у квітні 2018 року - 10 614 грн за тис куб;

- «Укртрансгаз» виставляє рахунки за оплату балансування не тільки з ринковою ціною газу, але і з коефіцієнтами від 1,2 до 2. Після чого вартість газу для ТКЕ виростає втричі, у порівнянні з вказаної у контрактах з «Нафтогазом».

Таким чином, у результаті подібної «вуличної магії» ціна газу росте як на дріжджах. У підсумку маємо колосальні «заборгованості», один вигляд цифр яких може увігнати будь-кого в ступор. Все це, очевидно, використовується як додатковий публічний аргумент у «Хрестовому поході» за контроль над газорозподільчими мережами, який зараз ведеться проти облгазів.

Зокрема, ще 20 березня Генеральна прокуратура звернулася до господарського суду Києва із п’ятьма однотипними позовами. Їх подано проти компаній «Волиньгаз», «Рівнегаз», «Львівгаз», «Харківгаз» та «Полтавагаз». Позов до «Волиньгазу» прийнято до розгляду, підготовче засідання відбудеться уже 25 квітня. У позовних заявах зазначено, що газорозподільні мережі мають бути передані цим п’ятьом компаніям на умовах платної оренди. Причиною позову в Генпрокуратурі вважають порушення в ухваленні Постанови Кабінету міністрів від 20.08.2012 №770 «Про деякі питання використання державного майна для забезпечення розподілу природного газу». На думку прокурора, постанова не підлягала виконанню, а договір господарського відання може бути визнаним недійсним. Наразі позови подані до п’яти компаній, але питання статусу газорозподільних мереж підіймається вже не перший рік і стосується всіх облгазів в Україні.

І, знову ж таки, все виглядає «красиво». Одна проблема. Якщо все ж вдасться зібрати якусь нову «оренду» з облгазів, то хто її платитиме, якщо за законом у облгазів немає нічого, окрім грошей, зібраних у вигляді тарифів? Очевидно, ті, хто ці тарифи платить. Тобто, ми з вами. Очевидно, хтось знову вирішив, що у нас є «зайві гроші».

От і ще один аргумент для зростання ціни на газ для споживача, адже зараз облгази користуються газорозподільчими мережами на умовах забезпечення їх функціонування та амортизації, адже будь-яке відчуження газорозподільчих мереж заборонене.

У підсумку всіма подібними фокусами закладається база для подальшого підвищення ціни на газ. Я думаю, всі ви вже собі уявляєте, як через деякий час якійсь представник «Нафтогазу» розказуватиме із сумним обличчям, що ціни треба підвищувати, бо цього вимагає економіка. І буде показувати «розкладки», де будуть зафіксовані усі вказані вище «фокуси». А реально мова про те, як за рахунок громадян хтось «витягує» газпромівських показники дохідності. І зовсім не заради «суспільного блага».

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net