Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.12.2017 11:51

«Кола пекла» для інвесторів

Політолог

Або чому жоден нормальний підприємець ніколи не захоче працювати в Україні.

У нас на найвищому рівні дуже люблять розмірковувати про прихід інвесторів, про розвиток виробництва, про те, як вони будуть створювати нову та нову додану вартість та «примножувати ВВП». Однак у реальності жодного «промислового буму» не спостерігається, а українці охочіше їдуть за межі держави, аби там щось заробити, але не поспішають «робити бізнес» у себе на Батьківщині. І навряд чи це все є випадковим.

Розглянемо для прикладу один цікавий кейс, який нещодавно потрапив у світові ЗМІ, та виразно демонструє, які «кола пекла» має пройти інвестор в Україні, аби мати можливість працювати, і, зрештою, давати роботу людям та приносити гроші до бюджету.

Мова про історію АТ «Томак», яке було найбільшим в Україні виробником вендінгового обладнання (автомати для продажу товарів і послуг). Вартість одного такого автомата починається від 20-50 тис. грн.  Такий бізнес  не міг не зацікавити «спеціалістів» із захоплення підприємств через неправомірне заволодіння акціями компаній. Власне, тут і починається історія з «колами пекла», які найповніше ілюструють інвеститційний клімат в Україні.

Коло перше. «Банківські ризики»

В усьому світі підприємства беруть кредити, аби вкласти гроші в розвиток, та, зрештою, більше заробляти. Це нормально – без кредити не буде сучасної економіки. Однак у випадку України спроба взяти кредит – це завжди «російська рулетка», і ніколи не знаєш, коли саме «стрільне».

Особливістю української економіки є те, що береш кредити ти на одних умовах, а поверати можеш зовсім на інших. Наприклад, те саме АТ «Томак», прагнучи розвитку у 2009 році взяло два кредити в банку АТ «Ерсте Банк» на загальну суму 5,2 мільйони доларів. Але в кінці 2012р. АТ Ерсте Банк пішов з України, а його активи унаслідував Фідобанк. Проблеми у Томака почалися, як і у всієї країни в 2014-2015рр., коли курс долара зріс утричі, а гривневі доходи Томака залишилися на тому ж рівні, через що обслуговувати валютний кредит в повній мірі стало неможливо.

Але в «Фідобанку» відкидали будь-які спроби домовитися щодо реструктуризації. І це перший урок бізнесмену. В Україні кредит – це не засіб розвитку, а тоталізатор, головним призом, зрештою, буде кабала та банкрутство.

Коло друге. «Вихід рейдерів»

Коли у липні 2015р. дія кредитного договору між «Томаком» та «Фідобанком» закінчилася, між ними було досягнуто домовленості, про те, що не виплачена заборгованість у розмірі 3 850 тис.дол. США буде погашена, шляхом передачі частини нерухомості компанії у власність банку.

Проте «Фідобанк», за давньою українською «традицією, за спиною у іншої сторони цього переговорного процесу 24 листопада 2015 року подав заявку в реєстраційну службу на стягнення всієї нерухомості. Дійсно, чого б не одержати двічі, коли є відповідний ресурс?

І вже 27 листопада 2017 року Державна реєстраційна служба зареєструвала стягнення на все заставне майно  35 тис. м.кв нерухомості за 3,85 мільйона доларів. І це не зважаючи на те, що за оцінкою незалежного оцінювача майна нерухомість заводу АТ «Томак» на той час вартувала близько 15 мільйонів доларів.

І це другий урок для підприємців. Скільки би ти не вклав, коли прийдуть забирати – заберуть все.

Коло третє. «Як викупити власне майно»?

Проте все це не найцікавіше. Найцікавіше починається далі, коли «Фідобанк», знову ж таки за давньою традицією, закрутив добрячу «карусель».

Вже в грудні 2015 року АТ «Томак» подав до суду позов про скасування незаконної реєстрації та клопотання про накладання заборони здійснювати подальші перереєстрації об’єктів компанії. Як виявилось, суддя окружного адміністративного суду Києва пан Данилишин вирішив розглянути клопотання компанії на відкритому слуханні 10 грудня, про що заздалегідь повідомив представників «Фідобанку». 

Але аби не чекати на рішення судів, 9 грудня «Фідобанк» продав обидва об’єкти ТОВ «Вайт Енерджі», яке,  в свою чергу, за декілька годин до цього  було придбане кіпрським офшором. А вже наступного дня, Вайт Енерджі отримав кредит від Фідобанку у розмірі 120 млн.грн., який був використаний на купівлю у нього бувшого майна Томака.

Після втілення цієї схеми в життя, акціонерів компанії «Томак» запросили на зустріч з керівництвом «Фідобанку», де було запропоновано викупити своє ж майно за 5,5 млн доларів.

І це наступний урок для бізнесмена в Україні. Якщо в тебе щось відібрали – тобі обов’язково це спробують продати, але дорожче.

Коло четверте. «Поява рішал»

Далі на арену виходять доблесні правоохоронці.

В середині грудня 2015 року до наглядової ради «Томак»  завітав такий собі Микола Петров, який відрекомендувався, як представник інтересів нинішніх та колишніх працівників Генеральної Прокуратури України.

За матеріальну винагороду він пообіцяв повернути нерухомість. Звісно, не безкоштовно, а за «маленький відсоток». Апетити «рішал» росли від 15% і до 50% акцій підприємства. При цьому, подібний «пряник» доповнювався і батогом у вигляді традиційного набору «засобів переконання»: перевірок, кримінальних справ проти посадових осіб Томака, допити та побиття працівників підприємства тощо.

Вся ця історія вже була об’єктом журналістських розслідувань.

Технічно «викручуючи руки» та обіцяючи «вирішити» проблеми, «рішали» все ж домоглися свого, після чого поспішили «вмити руки».

Коло п’яте. «Справедливий суд»

Зараз учасники історії знаходяться на п’ятому колі «бізнес-пекла» по-українськи – на етапі суду. З трьох акціонерів двоє були змушені під тиском залякувань та погроз відмовитися від претензій. Лише один з акціонерів продовжує в суді два роки відстоювати власні позиції. Скільки триватиме це коло – невідомо. Що буде за ним – теж поки що неясно.

Вся ця історія скоріше не виняток, а вже тенденція.  І те, що в Україні є таке явище, як рейдерство, ще раз підкреслює глибину системних проблем нашої держави. Але значно обтяжує ситуацію довкола цього ганебного явища той факт, що саме представники силових відомств, використовуючи своє службове становище, дедалі впевненіше прагнуть очолити лідерство в цьому незаконному бізнесі.

А для інвесторів – це все прозорий «месседж».

Не беріть в Україні кредити – умови переграють, і використають проти вас. Не вкладайте гроші, бо у вас все відберуть, та спробують вам же продати. Обходьте десятою дорогою правоохоронців – вони і будуть відбирати. А ще краще – тікайте з цієї «дикої країни».

І інвестори «тікають». А ми потім дивуємося, як трапилося, що в Україні – найнижчий у Європі ВВП на душу населення.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net