Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.09.2017 19:55

Нові обличчя, старі методи?

Політолог

Або чи можна збудувати нову політику старими кадрами?

30 серпня під СБУ відбувся мітинг, учасники якогопротестували проти тиску на бізнес , а також проти підвищення цін на автогаз. В контекстіостанньої теми сплило прізвище керівника адміністрації президента часів Л.Кучми – В. Медведчука – якого учасники акції звинуватили в зростанні цін (разоміз президентом Петром Порошенком та СБУ). Правда, він вже майже 13 років жодноїдержавної посади не займає. А тому, наприклад, у мене виникає питання: чи недоцільніше звинувачувати у зростанні цін та інших негараздах діючих політиків,які зараз займають державні посади, впливають на ціноутворення та лобіюютьбізнес своїх «друзів»?

Звісно, кричати 2017 року «Кучму геть!» простіше, алеякщо ми в адекваті, то давайте чесно визнаємо: ні колишні президенти, ніколишні прем’єри, ні КПРС, ні цар Микола Другий зараз на ціни і податки невпливають, а також не пресують бізнес. Впливати і пресувати мають змогучиновники і політики, які при владі. Так завжди було і саме так є зараз.

Але якщо не називати речі своїми іменами, то не вийде йвирішити проблему. А проблема полягає у тому, що діюче «постмайданне»керівництво зовсім не є взірцем ні чесності, ні професіоналізму. Так само, нажаль, нові «постмайданні» політики в своєму загалі не можуть слугуватиприкладом, як потрібно боротися проти корупції.

Але Бог з ними усіма. Мене особисто зацікавив іншиймомент. В Інтернеті з’явилися публікації , в яких «розбирають» деталі акції протесту під СБУ.Зокрема, там був помічений такий собі Олег Кулик – «фахівець по масовимакціям», тобто «польовик». Для людей, які не знаються на політтехнологіях,треба пояснити, що мова йде про політичного «масовика-затійника», якийзаймається організацією масових політичних акцій «під ключ», а також побудовоюагітаційної «сітки» під час виборів. У нього і власний центр є – він називається« Інтер-акція ». Цей центр, згідно інформації з офіційного сайту, бере«участь в організації та проведенні виборчихкампаній та забезпеченні громадських іміджевих акцій».

http://www.goia.org.ua/index.php/kontakti

Власне, приклад «громадської іміджевої акції» накомерційній основі ми мали змогу спостерігати 30 серпня біля стін СБУ. Щодовиборчих кампаній, то Кулик на власному сайті розповідає про участь у спискувідомої партії «Рух за Реформи» Сергія Думчева, яка на виборах 2015 рокувиступила в ролі «технічного проекту», що допоміг владі отримати більшість вКиївраді.

В принципі, нічого нового та надзвичайного. Такихтехнологів, організаторів та технічних кандидатів у нас купа.

Я знаю, що можна сказати у відповідь. Мовляв, кожен можеприйти на мітинг і висловлювати свою позицію. От тільки професійні «масовики» простотак на мітинги не ходять. Так само, як професійні адвокати не ходять просо такна судові засідання, а стоматологи не лікують зуби безкоштовно у вільний відроботи час.

Я не вчора почав спостерігати за політикою та брати у нійучасть. На моїх очах виникали десятки проектів, кожен з яких був «новим»,просував «нові ідеї», виступав за «нову якість політики і політиків».Завершували всі однаково – засиллям олігархічних кандидатур у списках,яскравими, але пустими кампаніями, корупційними скандалами і проплаченимимітингами. Деяким пощастило перемогти на одних виборах з тим, аби розвалитисядо наступних.

А починається все саме так. Спершу в політичній силіз’являються «кулики», яких треба фінансувати. Найняти професійних «польовиків»- це ж простіше, ніж переконати людей прийти на мітинг заради того, щобзахищати свої права чи відстоювати політичні ідеї. Потім політичні професіоналиприводять свої команди, які починають «організовувати замовні політичнікампанії», заробляючи на цьому гроші. Для того, аби все це фінансувати,партійне керівництво йде «на уклін» до «солідних бізнесменів». І якщо проект єдля «бізнесменів» цікавим (наприклад, через наявність у ньому відомихмедіа-облич), то фінансування знаходиться, але на умовах включення допартійного керівництва та виборчих списків певної кількості «потрібних людей».І от вже «нова та ідеологічна сила» перетворюється на чергове затишне олігархічнеболото.

Витрати зростають, кількість різноманітних «технологів»та «організаторів» збільшується. Медійні витрати потребують все більших ібільших капіталовкладень, і через деякий час з «нових» у партії лишається лишеназва і кілька медійних «голів». Тобто, партія стає черговою «Нашою Україною»або «Фронтом змін». Із приблизно таким самим терміном існування.

До чого це я? Нову політичну якість не можна побудуватиіз навіть мінімальними вкрапленнями старих політичних гравців. Вони можутьлегко заразити навіть абсолютно здоровий організм та просякнути його випарамигнилі, якою і так переповнена українська політика. Навіщо це потрібно молодимполітикам?

Нарешті, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та іншінамагаються працювати в іміджі «молодих політиків», які теоретично вигідновідрізняються від «старих», що дискредитували себе через корупцію, скандали такумівство. Але внаслідок подібних підходів до організації мітингів виникає підозра, що«молоді політики» насправді нічим не відрізняються від «старих», тому що діють тими самими методами іпотрапляють в такі самі скандали.

Хочете будувати нові політичні проекти? Спершувідмежуйтеся від проплачених мітингів, «масовиків-затійників» тощо, адже виобираєте хибний шлях, який зрештою призведе до повного олігархічного контролюнад «новими політиками». А отже – до розчарування, розпаду і зникнення такого«нового» політичного проекту. 

Теги: политика
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net