блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.08.2018 18:43

Як зменшити депозитні ризики при банківській "турбулентності"

Олег Титамир Президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", кандидат економічних наук

Чимало українців, котрі в свій час поклали власні кошти на депозити, починаючи із сумнозвісного 2008 року, стали жертвами банкрутства банків. Здебільшого їхні гроші зникли "безслідно".

Чимало українців, котрі в свій час поклали власні кошти на депозити, починаючи із сумнозвісного 2008 року, стали жертвами банкрутства банків. Здебільшого їхні гроші зникли «безслідно». Держава в особі Фонду гарантування вкладів була неспроможна (а чи не мала політичної волі й сумління?) відшкодувати  ошуканим вкладникам їхні «кревні». Хто не памятає стрімкий крах таких нібито «гігантів», як «Надра», «Дельта-банк», «Хрещатик» та ін.? І майже повну беззахисність клієнтів банків перед наслідками системного фінансового збою в державі? 

Чому необхідна була «санація» банківського сектору?

Найгіршим є те, що в Україні права клієнта фінансових послуг набагато менш захищені, аніж права фінустанов. Так, банк рідко коли «пробачить» неплатоспроможному боржнику якихось кілька тисяч гривень. Навіть коли той, не дай Боже помре, то борг нікуди не зникне і перейде до спадкоємців небіжчика. При цьому, у нас законодавець ніяк не спроможеться прийняти правові норми щодо банкрутства фізичної особи. Коли ж банкрутує банк, то він не повертає депозити апріорі. В цьому випадку власники чи акціонери жодним чином і жодним майном перед клієнтом не відповідають. Хіба що бідолашний клієнт може отримати якусь дещицю коштів із Фонду гарантування вкладів – це якщо вчасно «запишеться» в багатотисячну чергу.

Природно, що за таких реалій довіра до банківських установ в межах похибки коливається біля нульової позначки. Але ж такий індекс споживацького настрою щодо банківських послуг вкрай негативно впливає чи не на всі економічні показники держави.

Відтак, держава в особі Нацбанку мусила щось з цим робити – в сенсі оздоровлення банківської сфери. Оскільки не втручатися далі виглядало смерті подібним. Починаючи з 2014 року, з фінансового ринку країни зникло близько 100 фінансово-слабких, непрозорих і «кишеньково-схемних» банків – переважно внаслідок жорстких «санаційних» заходів з боку Нацбанку. Залишилося 80 нібито найнадійніших банківських установ. 

Чи стали українські банки надійними після «очищення»?

Та чи означає це, що період «турбулентності» українських банків минув? З огляду на низку несприятливих факторів у фінансовій сфері, на це сподіватися не доводиться. Поруч зі стрімкою інфляцією і викривленою конкуренцією з боку державних банків, чи не найбільшою загрозою для банківської стабільності є несприятливий валютний курс. Гривня стрімко знецінюється на наших очах. Транш від МВФ поки що не світить, світова торговельна кон’юнктура несприятлива для українського експорту, а тут ще й величезні виплати зовнішніх боргів попереду.

Все це може призвести до серйозних проблем із виплатами банків за валютними депозитами і до стрімкого посилення банківської «турбулентності». Власне, чи не кореспондується із такою невеселою перспективою недавня пропозиція голови Фонду гарантування вкладів щодо скасування державних гарантій для валютних депозитів? І дарма, що такі заходи нагадують гасіння небезпечної пожежі бензином. Тут неважко спрогнозувати виникнення фатального замкнутого кола для всієї банківської сфери. Немає гарантій для вкладників – немає валютних депозитів для банків. Попит на валюту починає катастрофічно збільшуватися, відтак гривня, а за нею і вся економіка, падає у прірву. Сьогодні ні для кого не секрет: держава не має достатніх ресурсів, щоб гарантувати повернення валютних вкладів громадян у разі виникнення паніки на фінансовому ринку і чергового «банкопаду».

Проте, в цій невеселій ситуації для українських банків і економіки рятівними стали українські заробітчани. За минулий рік вони переказали в Україну навіть більше, ніж всі закордонні інвестори або МВФ за останньою програмою – близько 9,3 мільярдів доларів США. Цього року очікується приблизно така сама сума. Відтак, клієнтський потенціал для банківських депозитів є.

Наприклад, сьогодні в вітчизняних банках сумарно знаходиться гривневих депозитів населення на суму близько 254,7 млрд. грн., а валютних (у доларовому еквіваленті) – майже 8,6 мільярдів доларів. Власне, ці депозитні кошти існують не в останню чергу тому, що держава гарантує хоч щось – йдеться про нинішні 200 тисяч гривень, що сьогодні є еквівалентом всього 7,3 тисячі доларів. Звісно, якби сума держгарантій була в 2-3 рази більше, це додало б значного імпульсу до оздоровлення банківської системи країни. 

Захищений депозит: що потрібно знати споживачу?

В умовах, коли права банків є більш захищеними, ніж права клієнтів-фізичних осіб, вочевидь, останні потребують особливого захисту. Це стосується не лише правового, а й освітнього аспекту. Адже, обізнаний – значить озброєний. Саме тому важливим напрямком діяльності громадських організацій в сфері захисту прав споживачів має стати едукаційна функція, широкі освітні програми з фінансової грамотності клієнтів банківської сфери й мікрофінансових організацій.

Відтак, дозволю собі в цьому контексті кілька порад щодо визначення банківської надійності – для громадян, котрим все ж таки вдалося заощадити певні кошти, і які планують покласти їх на депозит.

Найперше слід пам’ятати: бажано, щоб недержавний банк був учасником Фонду гарантування вкладів. За українським законодавством, у разі банкрутства банківської установи цей Фонд може виплатити компенсацію у розмірі не більше 200 тисяч гривень. Це стосується як гривневих, так і валютних депозитів. Тому, для убезпечення свого вкладу бажано диверсифікувати ризики, оформивши кілька депозитів в різних банках.

 При цьому варто звернути увагу на певні критерії, за якими визначається надійність банку. Наприклад, фінустанова обіцяє відсотки за депозитом, які на порядки вищі за середньозважені по країні. Це може сигналізувати про те, що у цього банку існують великі проблеми з ліквідністю; тож він намагається залучити якомога більше грошей, бо не може впоратися з поточними виплатами. Наприклад, у 2016 році ставки за річними гривневими депозитами населення в середньому коливалися в межах 17-20 %; у нинішньому році пропозиції знизилися до 14-17 %. Відтак, якщо банк сьогодні пропонує 18 і більше відсотків річних, то класти гроші на депозит може бути ризиковано.

Якщо ж Ви, проаналізувавши рекламні пропозиції, зупинилися на певному банку для оформлення депозиту, то бажано перевірити його надійність принаймні за кількома критеріями. Найпростіший спосіб – «загуглити» назву банку в Інтернеті. Якщо виявиться, що більшість новин про установу мають негативний характер (на кшталт, «проти власника банку відкрито кримінальну справу за несплату податків», або «банк не виконує фінансові нормативи Нацбанку», чи існує чимало поганих відгуків від клієнтів на спеціальних форумах), – то довіряти такому банкові власні кошти не варто.

Аби остаточно впевнитися у тому, що банк є надійним, не зайве буде ознайомитися із найважливішими фінансовими показниками установи. До речі, ці дані можна знайти у щоквартальних звітах НБУ, які є у відкритому доступі. Тут, насамперед, треба звернути увагу на відсутність, чи наявність збитків. Коли фінансові втрати банку «прогресували» протягом кількох кварталів, то потенційному вкладникові вже варто серйозно замислитися.

 Дуже важливими є також показники кредитного портфелю. Якщо він протягом року, скажімо, знизився на 30 відсотків, це вже є тривожним сигналом: адже стабільний прибуток від кредитів є запорукою надійності щодо виплат за депозитами. Наприклад, частка кредитного портфелю у складі активів банку менша за 50 % – це вже є тривожним сигналом для установи.

І, нарешті, вельми ризиковано вкладати гроші в банки, які нещодавно отримали державне рефінансування. Адже, якби банк був надійним, то йому би вистачило власного капіталу для виконання фінансових зобов’язань. Маркерами депозитних ризиків є також непрозора структура власності банку, багатомільйонні кредити пов’язаним особам, висока частка проблемних кредитів в системі тощо.

Звісна річ, стовідсоткових рецептів щодо визначення надійності банку не існує. Тому, щодо забезпечення надійності депозиту, варто розглядати кожен окремий випадок. Втім, є незаперечним:  чим більше показників щодо діяльності банку Ви аналізуєте, тим більша ймовірність того, що міцність чи слабкість банку буде визначена адекватно. І тут зовсім не треба боятися таблиць із цифрами – якраз навпаки.

Наостанок, варто додати: у зв’язку з недавнім підвищенням Нацбанком облікової ставки і сезонним відтоком грошей з депозитів, найоптимальнішими на сьогодні є короткострокові гривневі депозити від 3 до 6 місяців. Адже чимало банків – для залучення нових клієнтів -- змушені нині йти на непопулярні кроки, підвищуючи ставки за депозитами на 1-1,5 %. До того ж, низка банків сьогодні вдається до стимулюючого маркетингового прийому: клієнтам пропонують відкривати депозити онлайн через інтернет-банкінг. За такої умови ставки встановлюються на 0,25-2,5 п. п. вищі, аніж на депозити, оформлені в банківському відділенні.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.