Злодії посварилися. І слава Богу

      Ну що ж, нарешті. Ті, хто крав у два мішки з головних державних запасів, себто, бюджету, прикриваючи всі свої злодійства міцністю ними сформованого керівного блоку, який наразі називається парламентською коаліцією,  на покражі, здається, й розсварилися. І це, як на мене, найкраща новина для народу України. Чому?

                Дивіться. Вони чудово розуміли, що брешучи людям про безальтернативність так званих мінських угод, про неймовірні вигоди якоїсь децентралізації імені головного реформатора-конституціоналіста Гройсмана, насправді діяли вкрай протиправно, нахабно, антидержавно. Під чужу дудку, яка насправді була музикою Кремля. І варто було комусь перейти дорогу іншому на виході з награбованим із грошесховища, як глава уряду заявив. Мовляв, для чистоти процесу змін у Конституції, належить провести всенародний референдум.

                На протилежному березі річки влади це оцінили, як постріл у спину обопільному чудовому злодійському ходу, який тривав уже більш як півтора роки. Перш, ніж сказати, чим відповіла і на скільки потужно протилежна сторона, зауважу, чому, власне, Яценюк та його бригада випустили отруйну стрілу саме тепер.

                Звичайно, недільну заяву прем’єр-міністра в його оточенні надзвичайно ретельно, гадаю, продумали. Їм було зрозуміло, що авторитет глави держави і його команди нині знаходяться в оцінці народних мас на найнижчому, критичному рівні. Тільки ліниві не критикують так звані «мирні ініціативи» Порошенка, які насправді є не чим іншим, ніж відвертою грою на полі Путіна проти територіальної цілісності України, її суверенітету, проти свого народу, який несе непомірні втрати у конкретних боях в Донбасі. Ганебна брехня в усьому, буквально на кожному кроці з уст президента. Ось приміром, на січневій, уже нинішнього року прес-конференції він, і оком не змигнувши, голову НБУ Валерію Гонтарєву називає найкращим банкіром світу (мабуть, за те, що створила для приватного банку Порошенка-Кононенка медові умови з дармового грошового навару, позаяк здатен все оцінювати лише за критерієм власного збагачення). Прес-конференція відбувалася і ці слова прозвучали, зауважу,  14.01.2015 р. Минає лише тиждень, 21 січня на світовому форумі в Давосі оголошуються результати репутації банківської системи, і повідомляється, що банківська система України найгірша у світі. Так і заявлено! Серед 144 держав, Україна зі своїми платіжними установами зайняла ганебне 140 місце. Ось вам офіційний доказ вищесказаного – тисніть сюди.

                Відповідь БПП на заяву Яценюка про референдум була негайною. З трибуни парламенту, прем'єру і «Народному фронту» відписали: нумо, прозвітуйте про зроблено перед правлячою коаліцією. Тобто, до бар’єра! Оскільки за два роки правління А. Яценюка, за його правління в двох урядах, він жодного разу не тримав звіту про зроблене. Буцімто святіший за самого папу римського. Мовляв, як хочу, так і хазяюю, куди бажає і кому заманеться народні грошики роздаю. Чи давно було, що під ранок, коли «затверджувався» бюджет на 2016-ий, у сесійній залі, хтось з народних депутатів вигукнув: «А що це за 26 мільйонів гривень окремим рядком на благодійні цілі?» Кисло поморщившись, добродій А. Яценюк неголосно пояснив, мовляв, попросили люди мільйон доларів США на проведення конкурсу пісні. Про те, що за люди такі особливі, котрі такі дорогі пісні можуть собі дозволити замовити аж за мільйон доларів США (!), влаштувати собі подарунок з державного бюджету тоді, коли ці кошти начебто під екстремальність ситуації з агресією московітів фіскали збирають з пенсіонерів, які весь вік горбатилися на ці копійки.  «Добре, викидаємо…», - образливо сказав дорогий Арсен Петрович, упіймавшись на протипрвній оборудці ...

                Таких «музичних бліх» за рахунок народу можна віднайти багато в діяльності Кабміну часів мудрого Яценюка. Через це уряд так панічно боявся парламентської трибуни для звіту. Минулого разу, щоб уникнути його був розіграний навіть сценічний трюк з виносом А. Яценюка О. Барною до зали. І ось нарешті якась серйозна чвара на владному Олімпі й потягла Яценюка на ешафот.

Ви ж погляньте, в обох зграй, які довели країну за рекордно короткий строк до повної руїни – економічної, політичної, військового протистояння, зовнішньо репутаційної оцінки за кордоном, головний метод уразити суперника – закликати до суворого виконання стандартів верховенства права. Значить, кожна з сторін, хазяюючи на своїй території, діяла вкрай протиправно, злісно порушуючи Конституцію і закони України, маючи в запасі контраргумент, що опоненти творять подібно. Все це загалом однозначно доводить: правили обидва клани по-бандитськи.

                Чи означає це, що пора співати похвалу періоду правління щоденної гризні за часів незабутнього дуету Тимошенко-Ющенко. Коли один в одного вожді та лідери викрадали літаки, а Путін, під злобливе хіхікання прем’єр-міністра  називав главу української держави мазуриком?  Навряд чи.

                Розбрат у бандитському лігві, погодьтесь, усе-таки краще, а ніж злодійська спайка, кругова порука. Оскільки, як бачимо арбітром у їх розборках стають, як не дивно, Конституція і дотримання чинного законодавства. Не воювати ж їм зі зброєю, з використанням послуг кілерів. Між ці фортифікаційні береги, які виникли, найкраще було б завести нині миротворчу місію… опозиції. Української, підкреслю, справжньої патріотичної опозиції. Але де ж її взяти в знову геть таки прогнилому, начиненому зрадниками регіоналами парламенті? Такої  конструктивної сили в нинішньому українському парламенті не існує. Тому ситуацією повинно скористатися громадянське суспільство. Його структури мають довершити справу виведення бандюків у владі на чисту воду. І закрпіти назавжди такий пріоритет. Якщо ж потрібні зміни в Конституції, то їх належить справді таки проводити виключно через всенародний референдум, особливо ж щодо проблем з підтвердження унітарного устрою  держави, замість придуманого в Кремлі зламу цієї моделі способом брутального підштовхування нас відповідно до неофіційних забанок-ініціатив Путіна-Меркель-Олланда та й Порошенка з  впровадженням якогось дикунського особливого статусу для окремих районів Донбасу. Те ж саме має відбуватися стосовно цілком законних вимог щодо регулярного звіту уряду, звіту глави держави перед парламентом і народом за вчинення дій подібних до ухвалення в тісному колі Путіна і його прихильників так званих мінських угод, які насправді стали справжнім удушливим  зашморгом на шиї України.