Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.02.2020 13:02

Чи стане безоплатна правова допомога інструментом соціальної справедливості?

Політичний експерт

Потенційно успішна реформа чи чергова ілюзія.

Міністерство юстиції проводить чергову реформу. Суть якої - обрання членів Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги.

Зауважимо, що це перший склад Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги (надалі – Наглядова рада). І перед її членами, які будуть обрані, є великий виклик забезпечити ту місію і візію системи, яка закладена не тільки в нормативно-правову базу України, а і в практики провідних західних країн, зокрема членів Ради Європи, США, Канади, які вже функціонують там не один рік.

А тепер по-порядку так як в Україні все, що стосується реформ - не так просто.

Отже, у 2011 році було прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Відповідно до Конституції України закон визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

З моменту впровадження закону пройшов певний час і в 2014 році самим Міністерством юстиції було визнано, що система безоплатної правової допомоги (надалі – БПД) в Україні потребує кардинального реформування. З 2014 року система зазнала ряд трансформацій.

Станом, на сьогодні, Міністерство юстиції, як орган, який здійснює загальне управління у сфері БПД, продовжує реформу систему,  впроваджуючи нову модель управління, яка як передбачається забезпечить незалежність системи БПД від зовнішніх впливів.

Тобто, 20 березня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України були внесені зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, які передбачають створення Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги. 

Як зауважує заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць – «Міністерство юстиції зацікавлене в розвитку незалежної системи БПД. Зокрема, через створення Наглядової ради. Це потрібно не тільки тому, що ми йдемо шляхом євроінтеграції. Нам важливо, щоб безоплатна правова допомога працювала як самостійний механізм, який більше співпрацює з місцевим самоврядуванням та розвивається через менторство експертів».

Таким чином передбачається, що Наглядова рада відіграватиме ключову роль у забезпеченні ефективної роботи системи правової допомоги та посиленні незалежності системи БПД, яка візьме на себе функції контролю й моніторингу діяльності Координаційного центру та його керівництва, надання незалежної оцінки роботи системи,  надання пропозицій Міністерству юстиції і Уряду щодо бюджетування та подальшого розвитку системи БПД.

Зокрема, Наглядова рада:

- здійснюватиме стратегічний нагляд за діяльністю системи БПД;

- готуватиме подання щодо призначення та звільнення керівника Координаційного центру;

- заслуховуватиме щорічний звіт (у тому числі фінансовий) щодо функціонування системи БПД, ідентифікуватиме та оцінюватиме політичні, фінансові та інші ризики, надаватиме рекомендації щодо запобігання та управління ризиками.

Але чи вдасться Наглядовій раді виконати ту місію, яку їй відводить держава в системі БПД, враховуючи імідж України, як країни, яка пронизана корупцією. Хоча якщо подивимося звіт Міністерства юстиції «Про досягнення системи БПД у 2019 році» то складається враження, що ми живемо не в Україні, а в якійсь супер європейській правовій державі без корупції із забезпеченням прав і свобод громадян.

Отже, система БПД, що ми маємо на сьогодні? Як говорять «пройдемось по вершкам».

Так, Міністерством юстиції і Координаційним центром з надання правової допомоги (надалі – Координаційний центр) зроблено ряд позитивних кроків до реалізації захисту прав і свобод громадян України.

Але ряд організацій/спілок з прав людини, адвокатської і експертного спільноти, інших стейкхолдерів БПД (Українська Гельсінська спілка з прав людини, Українська фундація правової допомоги, Харківська правозахисна група, Асоціація адвокатів України та ін.) зауважують певні недоліки в роботі системи, загалом:

- на місцях, особливо в невеликих містах та сільській місцевості не знають, що існує система надання БПД від держави. Тобто треба змінювати форму подання інформації про діяльність системи та канали її розповсюдження. Потрібно покращити промоцію на місцях щодо БПД;

- попит від населення на отримання юридичних консультацій – перевищує існуючі можливості. Потрібно сформувати єдиний список організацій різних форм власності, які надають БПД. Розповсюдити інформацію про партнерів, виявити найбільш значущі проблеми. Можливо об’єднати зусилля щодо проведення адвокаційних кампаній;

- не вистачає фахівців, що могли б якісно надавати вторинну правову допомогу. Люди подовгу чекають;

- багато питань щодо кількості позитивних судових рішень;

- проблеми в ефективності комунікацій заявників, державних установ та громадських організації щодо надання БПД;

- надмірна бюрократизація процесу отримання БПД. До прикладу: На сайті міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), інформація –  о необхідно для отримання безоплатної правової допомоги? Для отримання безоплатної первинної правової допомоги необхідно надіслати або подати письмове звернення безпосередньо до приймальні. Таке звернення розглядається протягом 30 календарних днів, а у випадку, коли особа просить лише про надання правової інформації - протягом 15 календарних днів. Якщо питання, порушене у зверненні, не належить до компетенції Міністерства юстиції, воно протягом п'яти календарних днів пересилається за належністю з одночасним повідомленням про це особи.];

- відмова від адвоката з посиланням на неналежну якість правової допомоги;

- право на вільний вибір захисника при реалізації права на БПД;

- межі оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД;

- нормативно-правова база БПД, яка містить ряд недоліків та юридичних колізій. До прикладу: Недосконалість механізмів взаємодії між суб’єктами надання БПД, отримувачами правових послуг, владними інституціями та установами. Необхідно зазначити, що виникнення цієї проблеми є закономірним явищем, оскільки навіть у законодавстві (ст.5 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»), з-поміж принципів державної політики у цій сфері, відсутній принцип координації та реординації діяльності. Для адміністративно-процедурної сфери – це недолік, адже без вказаних методів, діяльність стає несистемною, а інституціональні зв’язки – слабкими;

- удосконалення фінансових механізмів та інші … 

Але є ряд глибших і цікавих питань. Так як система БПД це не зовсім безкоштовна правова консультація або безкоштовний адвокат, в розумінні пересічного громадянина.

До прикладу питання земельної реформи, яке не один день тривожить українське суспільство. Запитаємо. А до чого тут БПД?

Відповідь, цитуємо представників Міністерства юстиції – «Світовий банк дає державі кошти на впровадження земельної реформи. Реципієнтом в Міністерстві юстиції цих коштів є Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги. Від Міністерства юстиції як Світовий банк, так і Уряд хочуть одного – надання правової допомоги в цій сфері, правопросвітництво та надання консультацій. Це передбачає розробку методичних матеріалів, проведення навчання як для юристів системи БПД, так і юристів об’єднаних територіальних громад, органів державної влади та місцевого самоврядування…».

Тобто констатуємо, що промоція, консультування, правопросвітництво та інші питання впровадження земельної реформи стрімко адвокується через систему БПД у суспільстві. Але чомусь процент громадян України, які підтримують реформу, за соціологічними дослідженнями, кардинально не змінюється. На поточному етапі 75% населення проти відкриття ринку землі.

Наведемо ще деякі приклади донорської допомоги або міжнародної технічної допомоги Міністерству юстиції України за останні роки у сфері БПД (за даними ЄС «Право-Justice»):

- Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні.

Донор: Європейський Союз. Кошторисна вартість: 3 000 000 євро. Терміни реалізації: 01.12.2017 – 01.08.2022.

- Доступна та якісна правова допомога в Україні.

Донор: Уряд Канади. Кошторисна вартість: 9 510 351 канадських доларів. Терміни реалізації: 11.02.2014 - 30.12.2019;

- Програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя».

Донор: Уряд США. Кошторисна вартість: 21 193 693 доларів США. Терміни реалізації: 01.10.2016 - 07.02.2021.

Не забуваємо, також про кошти, які виділяються на інші сфери державної політики, за, які відповідає Міністерство юстиції, а також питання інституційної розбудови Міністерства і співпраці з ЄС, до прикладу, Світовим банком та USAID.

Не забуваємо про бюджетні кошти. Тільки за 2019 рік бюджет на забезпечення формування та функціонування системи БПД склав – 390,5 млн грн; бюджет на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання БВПД – 337,7 млн грн. 

В цілому, стає зрозумілим чому наші партнери із Канади, Ради Європи ще з 2016 року рекомендували впровадження нової моделі управління системою БПД. Так як діюча модель викликала ряд питань та обґрунтованих застережень.

У 2018 році, наші партнери, уже наполегливо рекомендували, що як передбачено підпунктом (а) пункту 59 Керівної настанови No11 «Про загальнонаціональну систему правової допомоги», викладених у Принципах і керівних настанов ООН щодо доступу до правової допомоги у системі кримінального правосуддя, схвалених Резолюцією 67/187 (2012), орган з надання правової допомоги має: «бути вільним від неналежного політичного або судового втручання, незалежним від влади у виробленні рішень, що стосуються правової допомоги, і, виконуючи свої функції, не підпадати під керівництво, контроль чи фінансовий тиск з боку будь-якої особи або органу влади, незалежно від своєї адміністративної структури».

І у лютому 2019 року Міністерство юстиції погодилося розробити та прийняти Концепцію Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги. 14 серпня 2019 року Міністерство юстиції затвердило Положення про Наглядову раду, яке, на сьогодні, анонсується як головне досягнення реформи БПД у 2019 році. Не буду розбирати колізії зауваженого нормативного акту, це окрема стаття. Все-таки хочеться акцентувати увагу на новій моделі управління БПД. 

24 грудня 2019 року Міністерство юстиції України оголосило конкурс щодо обрання членів Наглядової ради Координаційного центру з надання правової допомоги.

Отже, щоб реформа системи БПД не стала черговою профанацією, такому новоствореному органу як Наглядова рада щоб розуміти, як ефективно виконувати свої завдання і функції покладені на неї та запропонувати  забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері надання БПД, незалежності та прозорості управління системою надання БПД, потрібно спочатку провести системний аналіз нині діючої системи БПД і Координаційного центру.

Можливо застосувавши методи Кращого Регулювання, які запроваджують розроблення рішень відкрито та прозоро, ґрунтуючись на найбільш достовірних даних та забезпечують всебічне залучення стейкхолдерів. Це необхідно для того, щоб проектні заходи відповідали загальним принципам пропорційності та субсидіарності, тобто впроваджувались лише там, де це необхідно, і не виходили за рамки дій, необхідних для вирішення проблеми. Так як розробляти та впроваджувати бачення щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері надання БПД, незалежності та прозорості управління системою надання БПД, не розуміючи в якому, дійсно, стані знаходиться система – це буде локально, не ефективно і не професіонально. Хоча такий підхід (локальний) впровадження реформ в Україні став закономірністю.

Але локальне вирішення питань не вплине концептуально на покращення функціонування системи БПД, в цілому. Потрібні методи, які забезпечать (охоплять) весь цикл політики – розробку та підготовку/внесення змін політики, ухвалення; реалізацію (транспонування, додаткові нерегулярні дії), застосування (включаючи дотримання), оцінку та перегляд. Для кожного етапу циклу політики існує низка принципів, цілей, інструментів та процедур Кращого Регулювання, з метою забезпечення того, що має найбільш ефективне регулювання, які стосуються планування, оцінки впливу, консультацій зі стейкхолдерами, реалізації та оцінювання результатів.

Так, я переконаний, що успішна реалізація мети, візії державної політики БПД буде залежати від ефективної роботи Наглядової ради її системного бачення, особливо від цього складу. Так як акцентую, що він є перший склад і саме від нього буде залежати наскільки буде конструктивною нова модель управління системою БПД. Наскільки Наглядова рада стане тим органом, який буде відігравати ключову роль у забезпеченні ефективної роботи системи правової допомоги та посиленні її незалежності. Тому таким державним інститутам, як Міністерство юстиції, потрібно дуже виважено і фахово підходити до питання обрання членів Наглядової ради.

Оскільки, на моє глибоке переконання, на сьогодні забезпечення конституційного права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії надання безоплатної правової допомоги громадянам це питання політичного порядку денного, яке потребує об’єднання фахових спільних зусиль та синергії для кристалізації сталої, дієвої моделі БПД як інструменту соціальної справедливості, що дозволило б піднятися Україні на новий щабель забезпечення рівності прав і свобод громадян України.

Сподіваюся, що обрання членів Наглядової ради не перетвориться на черговий фейк. По прикладу наглядових рад («Нафтогаз», «Укрзалізниця», «Укроборонпром» тощо). Тобто, не вибір серед якихось чергових менеджерів відомих організацій, не вибір тільки з неурядового сектору «фахівців-реформаторів», яких зараз називають «грантоїди, «соросята», які на жаль абсолютно себе дискредитували і стали токсичними у суспільстві.

А все-таки, що це буде вибір лідерів, до прикладу, фахівців з public policy, фахівців з реального сектору з досвідом реформ і стратегічним мисленням, які розуміються на горизонтах стратегічного планування. До прикладу, побудови ефективної системи взаємодії урядового та неурядового сектору. Тобто щоб це був вибір особистостей – лідерів думок, візіонерів, які зможуть стати моральними авторитетами реформи, які розуміють виклики сьогодення і  зможуть завоювати довіру громадян.

І ще одне зауваження. На мою суб’єктивну думку, діяльність членів наглядових рад має носити переважно менторський, філантропічний характер. Щоб реформи не перетворювалися на ілюзію, а члени Наглядових рад не збагачувалися за рахунок наших податків.

Зараз, на порядку денному сучасних світових демократій окремим питанням стоїть залучення громадян до соціально-політичних процесів своєї країни. Так як саме громадянське суспільство, як визнано багатьма світовими практиками, є важливим елементом (драйвером) реформ.

Тому хочеться сподіватися, що Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги не стане черговою наглядовою радою державного органу, яка буде продовжувати естафету збудника хвилі розчарування в українців відносно чергової реформи.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net