Битва за Київ. Кличко vs Порошенко

Одна з ТОП новин минулого тижня - люстраційна амністія генерала  міліції Терещука та повернення його на посаду очільника київської міліції. Чому з міліцейським чиновником такого рангу вийшов такий карколомний кадровий «фінт», суспільству так ніхто і не пояснив, хоча  ця подія  досить суттєво впливає на життя не тільки Києва, а  і всієї України, так, як столиця завжди була і буде епіцентром всіх подій

.

У червні цього року генерал Терещук, начальник столичної міліції, був люстрований.  Про це з трибуни Верховної ради України, під оплески, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Народні депутати вітали цю подію, бо цього вимагали численні громадські організації. Та вже в  липні Указом Президента України Терещук був звільнений від люстрації і знову призначений міністром Аваковим на посаду очільника київського главку МВС.

Останні події з біографії Терещука не тільки знаходяться поза парадигмою суспільних запитів постреволюційної України, але й не вміщуються в головах багатьох.  Як таке нині може бути ?  Таке питання лунало не тільки від політиків, але й від багатьох пересічних і непересічних українців.

«Враховуючи необхідність забезпечення обороноздатності держави, - так сухо та офіційно йдеться в Указі Президента щодо люстраційної амністії Терещука. - за клопотанням погодженим з комітетом Верхової Ради України з питань національної безпеки і оборони.» - там же додає Порошенко.

Навіщо ж потрібно було люструвати генерал-майора міліції Терещука, щоб через місяць повернути ? Аби дати відповідь на це питання варто проаналізувати події, які відбулися протягом цього часу.

18 липня Верховна Рада України відправила у відставку голову СБУ Валентина Наливайченка. Потуги, з якими коаліція народжувала відповідну постанову  добре відомі всім. Нардепи від УДАРу, які спочатку виступали проти звільнення Наливайченка,  в останній день  змінили позицію. В кулуарах ВР не приховували, що за голосування Порошенко пообіцяв Кличку віддати осінні вибори в Києві та посади керівників всього силового блоку столиці. Їх не так вже й багато, а найголовніші з них прокуратура, СБУ, міліція. Виходячи з логіки цих домовленостей,  Терещук, що повернувся  на посаду начальника київської міліції, є людиною Кличка. Та чи дійсно це так ? Адже подібні призначення та ще й напередодні виборів робляться дуже ретельно.

Терещук вже працював в столиці начальником Голосіївського райвідділку з 2010 до 2012. В той час Кличко був лише депутатом Київради та навряд міг зав’язати тісні стосунки з нинішнім генералом.  У 2012 їх стежки взагалі розійшлися: Терещук два місяці покерувавши ОБНОНом, поїхав на Волинь, а Кличко перебрався до Верховної ради України та став одним з трьох лідерів парламентської опозиції. Узимку 2014 доля звела їх на Майдані, але по різні сторони барикад. 

Загально відомо, що спецпідрозділ  «Беркут» Волинського ГУ МВС, підпорядкований генералу Терещуку, приймав активну участь у протистояннях з протестуючими, серед яких був  і сам Віталій Кличко.

У той же час у міліцейських верхівках блукала інформація, що кандидатура Терещука розглядалась екс-міністром  МВС Захарченком, як альтернатива вже відстороненому керівнику київської міліції, теж генералу  Валерію Коряку. Навряд чи амбітний Кличко якимось чином мав симпатизувати  міліцейському генералу, якого  навіть не сприймав народ.

У липні 2014р. Аваков уперше призначив Терещука начальником ГУ МВС м. Києва, Кличко вже був міським головою столиці і його реакція на це призначення була досить спокійною.

Можливо, за майже рік роботи  пліч о пліч, мер та генерал достатньо зблизились, але до роботи столичної міліції за цей час у Кличка було чимало претензій.

Та друге «пришестя» Терещука до Київського главку МВС, пан мер поки ніяк не прокоментував. Не зрозуміло, чи сам Кличко знову захотів  собі такого очільника міліції, або ж його поставили перед фактом і в черговий раз просто надурили.

За останній місяць, начебто люстрованого та звільненого Терещука неодноразово бачили поблизу Адміністрації Президента. Напевно, саме там шукав він прихильності. І, судячи з подальшого розвитку подій, таки знайшов.

Наразі стало відомо що перед Порошенком за люстраційну амністію Терещука клопотала Національна гвардія. Але яка була мотивація парламентського комітету під головуванням Пашинського, котрий підтримав клопотання достеменно невідомо. Але факт такий є. Протокол засідання  комітету у відкритому доступі розміщений на сайті комітету. Тільки там не зазначено саме яким чином Терещук може «забезпечити обороноздатність держави». Не говорить про це і Президент. А от Віталій Кличко та Арсеній Яценюк у цьому випадку  виглядають зовсім як потерпілі. У першого не спитали, а другого взагалі підставили. Бо вже очевидно, що амністія та перепризначення Терещук не випадковість. Чому інакше майже місяць посада головного столичного міліціонера чекала на повернення люстрованого генерала?

Складається враження, що силові вертикалі в Києві  поза домовленостями будує зовсім не мер Кличко. А от без Президента тут не обійшлося.

Чим  та як Терещук переконав Порошенка  про свою незамінність, нажаль, залишається поза публічною площиною. Загадка може приховуватися в недалекому минулому нинішніх генерала та Президента. На території, що обслуговує Голосіївський райвідділ МВС столиці, та  яким два роки керував тоді ще полковник Терещук, знаходться одне з підприємств «Рошену». Тож, можливо,  плідна співпраця міліціонера та міліардера розпочалася ще тоді.

Ще одна з версій виникла у зв’язку з останніми подіями, протистояння «Правого Сектора» та силовиків. Напруга в суспільстві зростає і на осінь може перерости в протести. Чи не пообіцяв пан генерал Президенту оперативно реагувати на протести та не допускати критичних для Порошенка моментів. Тим більше, що з оглядом на Майдан, відповідний досвід у Терещука вже є.

У нинішній ситуації, в які перебуває Україна, можновладці повинні пояснювати свої кадрові рішення суспільству. Тим більше, коли це стосується таких ключових для столиці та держави посад, і, беззаперечно, не робити це в такий непрозорий спосіб.