МАЙДАН ПІД КРЕМЛЕМ

Кількасот тисяч протестувальників на площі столиці, яка заставлена наметами. Люди в масках, шоломах та з битами готують "коктейлі Молотова", аби йти на штурм. Всі як один в унісон скандують "Владу геть!"

Це не київські події минулої зими, а дуже страшний сон одного чоловічка невисокого зросту, який вважає себе найсильнішим на планеті. Напевно, такий сон він бачить часто. В холодному поту він прокидається, так і не додивившись його до кінця. Адже боїться навіть усвідомлювати те, як утратить все в один момент.

Втратить владу, впливовість, силу, багатство і залишиться звичайною людиною зростом 1 метр 65 сантиметрів. Людиною, яка не здатна ні на що, окрім брехні та залякування. Його внутрішні комплекси та багаточисельні фобії не дають йому спокою від того, що Майдан може відбутися в Кремлі.

Єдине, що зараз боїться Путін, – те, що росіянам набридне його влада, побудована на тотальному залякуванні, роботі спецслужб, пропагандистській машині та повній корупції.

Приклад успіху української революції не може залишити Путіна в спокої, оскільки всі його плани з відновлення "велікой расєйськой імперії" втрачають сенс без України. Після усунення Януковича з президентського крісла у лютому нереальним стає втілення сценарію обрання на цю посаду Віктора Медвечука на найближчих виборах.

Втручання Росії у внутрішню політику Києва напередодні саміту у Вільнюсі та в подальших подіях під час революції було дуже активним. Тоді, пообіцявши Януковичу переобрання, Путін здобув важливу геополітичну перемогу на Європою. Після цього всі процеси в Україні повинні були йти виключно за його сценарієм, оскільки офіційний Київ мав би опинитися у повній ізоляції західних політиків. Але він не врахував один фактор – народ. Саме повстання людей за аналогією з 2004-м, якого так боявся Янукович, вивело ситуацію з-під контролю Москви.

Записки керівника охорони екс-президента України є доказом того, що всі заходи з придушення Майдану робилися виключно за погодженням з Кремлем.

Другою помилкою московського карлика став факт повної необізнаності з настроями Майдану. Він не міг навіть уявити того, що людей не злякають ані постріли, ані БТРи і жертви, а замість панічної втечі мітингувальників влада отримає гідну відповідь на свою агресію.

Ті, хто вийшов на Майдан, без перемоги повертатися не збиралися. Саме це змусило Януковича ганебно втекти до Росії, а Путіна фактично оголосити війну Україні.

Остання заява про нібито незаконний вихід України зі складу СРСР взагалі ставить під сумнів адекватність Росії сприймати Україну як незалежну державу.

Загострення конфлікту в Криму несе за собою загрозу глобальної безпеки у світі. Світова спільнота навряд чи буде готова до активних військових дій проти РФ, але наразі є інші види війн. Тож допоки Україна програє інформаційну війну в Криму, Росія несе шалені економічні збитки, але, як тому належить, не визнає їх, а також отримає ряд санкцій з боку Заходу.

Заяви громадянина Віктора Януковича у якості президента України тягнуть на ще одне кримінальне провадження з приводу незаконного привласнення собі владних повноважень глави держави. Але, окрім цього, у виступі, написаному в Москві, є тривожні для України ноти. Вони стосуються виправдання застосування сили російськими військовими.

Очевидно, що ймовірне загострення конфлікту припаде на 16 березня –день референдуму. Не виключено вчинення того дня великої кількості провокацій, початку конфлікту зі зброєю і масового вторгнення в Україну. Очевидно, аби не допустити Майдану в Москві, Путін готовий йти далеко – і, можливо, все не закінчиться Кримом. Проте в такому разі він реально може отримати хвилю протестів по всій країні, яка стане російською революцією і втілить в життя його страшний сон.

Тож перш ніж робити будь-які серйозні кроки, містер Пу має все обдумати, чи варто Росії остаточно захоплювати Крим, аби закласти фундамент для повстання росіян? І наскільки тверезо він оцінює власні шанси на перемогу, кидаючи виклик усьому світові?   

Тож наші справжні брати росіяни мають подолати свій страх і вийти на вулицю. Якщо не зараз, то коли?