Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.04.2013 00:35

Останній джокер влади

незалежний журналіст, політолог

Влада маніпулює суспільством і навішує ярлики на опонентів

Влада маніпулює суспільством і навішує ярлики на опонентів

6 квітня в Черкасах невідомі братки переодяглися в білі футболки "свободівців" із написами «Свобода» і «Бей жида!» і влаштували бійку. Точніше, спровокували її. Пролилася перша кров. Після попереджень регіоналки О. Бондаренко стосовно майбутніх бійок в Києві і що в них можуть постраждати діти, ситуація набирає серйозних обертів.

Зрозуміло, що сокирна робота провладних провокаторів видна суспільству, як в Божий день. Все почалося із викриків червоних українофобів з КПУ у бік націонал-патріотів «фашисти», а потім вже серйозних пред`яв самих регіоналів і передусім заяви голови фракції Партії регіонів Єфремова у сесійній залі парламенту. В статті «Советский фашизм поднимает голову» ставилося питання опозиційним депутатам: невже вони змовчать на такі провокації і серйозні звинувачення в особливо тяжкому злочині, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України. А саме «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині ..вчинені з корисливих мотивів».

«Голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді назвав політичних опонентів неофашистами. Такими епітетами нагороджують українських націоналістів і національно-демократичні партії офіційні представники КПУ і ПР дуже часто. Зокрема, фашистами своїх опонентів називали Царьков, Царьов, Симоненко, Колесніченко, Бондаренко, Болдирєв, Левченко та багато інших представників провладної червоно-блакитної коаліції.

За що ж Єфремов обізвав «Свободу» фашистами? Нічого особливо, просто депутати опозиційної партії зажадали від колег виконання українського законодавства, а саме, говорити в законодавчому органі влади державною мовою, відповідно до Конституції України та іншим нормативним документам.

ФАШИЗМ, суспільно-політична течія, що виникла на початку 20 ст. До неї зараховують рухи, ідеї та політичні режими, які залежно від країни могли носити різні назви, проте всім їм властивий ряд спільних рис.

Психологічним підґрунтям для зростання фашистських настроїв стало явище, яке відомий філософ Еріх Фромм визначив як «втеча від свободи». Чи не це явище сьогодні ми спостерігаємо в ряді країн пострадянської епохи: в Україні, Білорусі, на Російської Федерації?

Втративши «ланцюги» сусідської, общинної «єдності», люди відчували потребу в якійсь заміні спільноти. Заміну вони нерідко знаходили в авторитарній і тоталітарної ідеології. Ця профашистська маса має кілька імен - совки, гомо совєтікус, сталіністи, путіністи, регіонали, комуністи і пр.

Саме на ґрунті тоталітарного плебсу на початку 20 ст. з’явилися перші групи, які стояли біля витоків фашистського руху, чому сприяли невирішені соціальні, економічні та політичні проблеми. Пряма аналогія з нашим часом.

Фашизму відповідає форма правління диктаторського типу, характерними ознаками яких є культ особистості і тоталітаризм. Влада у Києві відповідає цим класичним ознаками фашизму: культу особи хоч відбавляй (досить нагадати про ікони Януковича). Те, що постсовкові режими тоталітарні, знають і діти в школі. Репресії? Є. Політв’язні? А як же! Узурпація гілок влади, підконтрольний парламент, телефонне право в судах та поліції? Та заради Бога!

Фашизм характеризується зрощенням криміналу, державної влади і великого капіталу (олігархату). Класичний приклад - Україна при Януковичі. Усе це присутнє у нинішньої влади. Партію регіонів в Україні, як і Єдину Росію на РФ цілком можна вважати фашистськими.

Хтось скаже, що ніхто не кричить «Зіт Хайль!». Та ну? Регіонал-фашист Болдирєв, вважає, що галицьких бандерівців потрібно ізолювати в гетто. Комуніст-фашист Царьков, жалкує у прямому ефірі ТБ, що НКВС мало розстріляло українців. На відміну від німецької та російської фашизмів, в Україні фашизм не національний, а маріонетковий, радянсько-російський».

1) Відволікання уваги. Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями.

2) Робити наголос на емоції в набагато більшому ступені, ніж на роздуми. Вплив на емоції представляє з себе класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в підсумку і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net