UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.08.2021 14:52

Школи є – за них варто боротися

Політтехнолог "SIC Group Ukrainе". Голова політичної партії "Національна платформа

Нещодавно Верховна рада України прийняла зміни до Закону «Про середню освіту», які виправили деякі недоречності попередньої редакції Закону.

Нещодавно Верховна рада України прийняла зміни до Закону «Про середню освіту», які виправили деякі недоречності попередньої редакції Закону.

Добре , що під тиском громадськості, а, точніше, зі страху, що обурені люди в  селах, де «оптимізували» школи, готові були захищати право дітей на освіту силою, «Слуги народу» змушені були проголосувати цей Проект закону №4621-1.

Основні зміни, які були внесені у Закон про середню освіту:

- Верховна Рада 15 липня встигла подовжити перехідний період для повноцінного формування мережі ліцеїв з 2024 року до 2027 року.

Зокрема, передбачено, що реорганізовувати, змінювати тип школи або ліквідовувати її в сільській місцевості можна лише після громадського обговорення. А проєкт такого рішення мають оприлюднювати не менше ніж за 1 рік до його розгляду.

- Рішення про утворення комунальних ліцеїв, їхню реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання ухвалюють обласні, міські, селищні та сільські ради, а також Верховна Рада АРК.

- «Засновником старшої профільної школи, тобто ліцею, може бути не тільки обласна рада або громада із населенням понад 50 тис. мешканців, а будь-яка громада, яка здатна це зробити. Мінімальна кількість класів – два, у кожному має бути понад 8 учнів».

Небезпека закриття шкіл у селах

 Здається , начебто все гарно, проблеми вирішені. Дійсно, добре, що є і необхідність громадського обговорення, і продовження строку завершення реформи до 2027 року, і можливість в нових ліцеях мати 2, а не 4 класи в паралелі. Але проаналізуймо фактичну небезпеку втрати шкіл, які надають повну середню освіту в селах.

Згідно з  останньою редакцією Закону України «Про повну загальну середню освіту», право утворювати та утримувати ліцей передано ОТГ. Нагадаю, за Законом України «Про освіту», ліцей - це школа, де діти можуть отримати повну середню освіту 1-11(12) класи. У гімназії ж діти отримають базову освіту 1-9 клас.

 Я переконана , в ОТГ школи далеко не завжди будуть першим пріоритетом, особливо, якщо вони знаходитимуться не в населеному пункті, де центр ОТГ .

 Аргументом на користь мого твердження є, перш за все, недостатні доходи громад. Аналіз обсягу власних доходів і витрат бюджету ОТГ, а також робота по залученню додаткових субвенцій з обласного і державного бюджету лежить на місцевих депутатах. Виникає питання: «Хто контролер наполегливості роботи в наповненні бюджету та об’єктивності формування його витрат?»

 Відповідь очевидна. Це місцеві депутати. Автори  «реформи» вважають, що в громадах всі депутати – з ідеальною репутацією, які будуть приймати ідеальні рішення. Це, на жаль, не завжди так. Тому питання освіти громадян України - це питання рівня держави. Перекладання ж прав, гарантованих Конституцією, на місцевих депутатів - це ніщо інше, як проста маніпуляція перекласти відповідальність за закриття шкіл на них.

 Залучення власних коштів громад на школи захистить їх від закриття

 На моїй рідні Херсонщині функціонують громади, де близько 75% бюджету іде на заробітну плату апаратів. У них працевлаштовано, як правило, до 100 людей. Як правило, ними є ті ж депутати, а також інші фахівці, пов’язані родинними і дружніми стосунками . Зрозуміло, що зекономити кошти на цій статті витрат складно. Дуже «по-людськи», що фонд заробітної плати буде на першому місці. Тут ситуація не на користь школи.

 Варто додати, що громадам передали окремі масиви державної землі, дохід від передачі якої в оренду міг би бути додатковим джерелом доходів, у тому числі, і на дофінансування некомплектних шкіл. Мешканці мусять вимагати таких дій від своїх депутатів, якщо хочуть зберігати навчальний заклад.

 Наведу приклад, що добре ілюструє зазначений аспект. На Херсонщині депутати Білозерської ОТГ приймали рішення щодо пониження статусу школи в с. Томина Балка до рівня «базової». Іншими словами, це означає, що діти там вже не мали б можливості закінчити 11 (12) клас. Головним мотивом такого рішення є відсутність коштів.

У цій школі навчається 168 дітей. Гарна відремонтована школа. Причому село має потенціал до зростання. На утримання школи, із можливістю надання повної середньої освіти (1- 11 (12) класи) витрачається 6,4 млн гривень, із них 4,5 надає держава, а 1,9 млн гривень виділяється з бюджету ОТГ. Небажання витрачати кошти власного бюджету ОТГ ставило цю школу під загрозу закриття. При цьому громада в комунальній власності має сільськогосподарське підприємництво та радгосп-завод «Білозерський», відомий своєю продукцією в Україні. Більше того, за свідченнями фахівців, він має давати чистого доходу мінімум на 2 млн доларів США . Прикро, що депутати більшості переконали громадськість у тому, що доходи їх комунального підприємства – це не їх справа. Хоча, очевидно, що доходів комунального підприємства вистачило б на фінансування 10 комунальних шкіл.

Треба повертати обов’язок держави опікуватись школами

Крім того, формувати загальну освітню політику в державі, передавши функції по утворенню та утриманню шкіл на рівень місцевих громад неможливо. Тому що від цього залежить майбутнє всієї держави, а не окремого населеного пункту. Я переконана, що питання утворення і утримання шкіл – це, перш за все, обов’язок держави.

 Приклад школи в Білозерській ОТГ доводить наступне: додаткові доходи, які могла б отримувати громада, часто формально підконтрольні депутатам. Вони рідко можуть протистояти вимогам приймати «потрібні» рішення. Протистояти бізнесовим структурам, які сплелися з владою та силовиками, звичайному сільському депутату неможливо. Тому є серйозні побоювання того, що доходів від землі чи комунального майна на користь громади, у тому числі і на школи, піде на мінімум.

Як захистити школи від закриття?

По-перше, треба докласти всіх зусиль, щоб Верховна Рада змінила законодавство, і державні органи, а не ОТГ, відповідали б за освіту.
По-друге, на місцях вимагати чіткого дотримання вимог Конституції про доступність і обов’язковість ПОВНОЇ середньої освіти. Інструменти доступно описані в чинному Законі України «Про освіту». Це необхідність громадського обговорення, обов’язковість попередження про реорганізацію школи за рік.

По-третє, варто не поспішати реалізовувати політику зі скороченню освітньої мережі. Є достатньо часу. Закон передбачає можливість не робити зміни до 2017 року.
Я впевнена, державна політика зміниться. Варто пам’ятати наступне: обмеження доступу до освіти - це беззаперечний злочин.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]