Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.04.2020 12:50

Економічний протекціонізм: національні інтереси в першу чергу!

Політтехнолог "SIC Group Ukrainе"

Як же розібратися в складних термінах, не втратити суверенітет країни та досягти нехай поступового, але зростання — питання залишаються відкритим.

Я думаю багатьох турбує тихенький продаж активів України, особливо під час карантину. В цілому, до цього ми чули про лібертаріанство й переваги комплексного продажу «неактуального майна», запуск ринку землі. Але на практиці все відбувається інакше.

Як же розібратися в складних термінах, не втратити суверенітет країни та досягти нехай поступового, але зростання - питання залишаються відкритим:

1. Наші партнери допоможуть.
Я в першу чергу людина, яка підтримує демократичні цінності та цінності, на яких був створений, наприклад, Європейський Союз. Але це не означає, що потрібно повністю виконувати їх поради і забаганки. Думаю й школяру зрозуміло , що кожна країна переслідує в першу чергу свої інтереси. Наївно думати , що так звані західні партнери в першу чергу думають про інтереси сільського жителя Миронівського району, а не про аграрне лоббі всередині НС. Звісно ні. В першу черги свої інтереси, що дозволяють оплачувати гідний рівень життя виборцям у своїй країні та мати політичну підтримку. Тому висновок такий: співпрацювати, але з дотриманням своїх інтересів.

2. Легко сказати - українські інтереси понад усе, але як це зробити на практиці?
По-перше, потрібно розуміти свої інтереси. Для прикладу, якщо у нас логічно будувати транзитну державу (використовуючи зрозуміле всім географічне становище - і в транспортуванні газу, і в логістиці, і в пасажирських перевезеннях), то дивно віддавати цей актив іноземцям. Адже ми мали майже монопольне становище (до проектів «Пічнічний потік»). Також пріоритетом розвитку може бути, припустимо, вторинне аграрне виробництво. Дивно продавати пшеницю за ціною сировини, а потім купувати дорогі іноземні макарони, також дивно маючи війну не виробляти необхідні патрони. Я інколи навмисно приводжу прості приклади та спрощую для детального пояснення матеріалу. Але суть сподіваюся зрозуміла. У країні на першому місці мають бути національні інтереси.

3. Хто пише ці плани?
Зазвичай вони пишуться у реальних програмах політичних сил, котрі потім мають місця в профільних комітетах ВР і міністерствах. А також подаються в планах дій коаліції та Уряду . (загальні речі, які нам презентують останнім часом - це не більше ніж тексти, а не реальний план дій Уряду). У європейських країнах ці плани стартують від цінностей – наприклад, коли ключова цінність партії це солідарність, у планах враховують також досить широкий пакет соціальних послуг (звісно з розрахунками звідки кошти (рівень податків тощо). На цьому будується й рішення «родин партій» у Європарламенті.

4. А звідки взяти гроші?
Звісно я зрозумію, що за цією логікою потрібні кошти, навіть на простому прикладі макаронів потрібні потужності для їх виробництва, для отримання конкурентної якості і ціни. Я вже не кажу про більш складні виробництва. Для цього є інструменти: по-перше, за зрозумілої податкової бази підприємці самостійно визначають вигідність виробництва. По-друге, зниження мита на ввіз техніки для виробництва, податкові канікули, дотації - це інструменти які зрозумілі й використовуються у розвинутих країнах. Хочемо захистити власне виробництва меблів - заборона експорту сировини, пільги на техніку, розумне дотування, підтримка економічного літеру з центру та муніципалітету. Додаткові податки на імпортні аналоги. Знову ж таки, спрощую усе для розуміння, але алгоритм дій такий.

Незрозуміло чому нинішня влада діє не так, плюси ж очевидні. Дійсно ключові економічні гіганти світу користувалися саме протекціонізмом. Звісно є й інші сценарії (але порівнювати Україну та Сингапур не доречно). Часто дуже просто прийняти чужий план - за гроші, тому що немає часу приймати свій, від некомптеності, бажаючи закрити внутрішні соціальні проблеми за чужий рахунок, тощо. Саме тому з міжнародними кредиторами кожен будує історію - хтось успішно використовує кошти зі збереженням своїх інтересів, хтось продає за безцінь її ресурси (аби рік-два втримати владу). Тут вже залежить від рівня компетентності та державницької позиції, а як діє наша влада? Нахабно віддає активи зовнішнім і внутрішнім лобістам. Це шлях Монголії, Аргентини й інших країн з глибокими проблеми. Тому дуже важливо в цей період перейти на модель економічного протекціонізму, щоб вирішити наявні проблеми та уникнути майбутніх.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net