Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.10.2018 10:50

Держава і авіаринок: світові практики та можливості для України

Політтехнолог "SIC Group Ukrainе"

У Брюсселі відбувся Міжнародний GR-форум, у якому взяли участь провідні західні експерти і практики у сфері Governement Relations, Public Affairs та лобізму.

Тиждень тому у Брюсселі відбувся Міжнародний GR-форум, у якому взяли участь провідні західні експерти і практики у сфері GovernementRelationsPublicAffairsта лобізму. І серед численних питань, які обговорювались, найбільш актуальною стала дискусія щодо ролі держави на ринку пасажирських авіаперевезень. Спікери зазначали, що цей ринок  за своєю суттю є досить специфічним та має ряд особливостей. І як не парадоксально, держава у ньому відіграє далеко не останню роль. При цьому це може бути як безпосередня участь держави (наприклад, де уряд встановлює обсяг податків чи зборів, які повинен сплатити авіаперевізник) або непряма (пов'язана із зростанням доходів громадян і тим самим збільшенням рівня пасажиропотоку). Під час Конференції спікер дискусії навів приклади, що навіть у країнах ЄС уряди вдаються до часткового сприяння авіаринку шляхом дотацій авіаперельотів. 

Зараз у світі є декілька моделей співробітництва, які існують між державою та авіаперевізником. 

Перша – коли держава фактично виступає основним інвестором для авіаперевізника. Ця модель активно використовується на пострадянському просторі. Зокрема, три авіакомпаніїAZALAirAstanaта навіть Аерофлот, які мають найкращі стандарти обслуговування та сучасний авіапарк у регіоні, отримують величезну допомогу із бюджетів своїх країн. Фактично ці авіакомпанії є своєрідними національними економічними проектами. 

Друга модель є характерною для країн, які мають велику територію. Наприклад, Франція. Для того щоб рейси до заморських департаментів не були збитковими, держава вдається до субсидіювання авіаперевезень і, таким чином, ціна на перельоти на далекі відстані у межах країни є відносно невисокою.

Третя модель досить активно використовується у Китаї. Вона полягає у тому, що влада окремих провінцій вдається до субсидіювання авіаперевезень з метою популяризації свого регіону серед іноземців. Дешеві та доступні авіаперевезення часто стають причиною зростання кількості туристів (в т.ч. і самих китайців) та тих іноземців, які прагнуть розвивати бізнес із компаніями окремого регіону. 

Саме так виглядає авіапростір над Західною Європою та Україною.

Остання модель потенційно могла би бути використана в Україні. Низька ціна на авіаперельоти могла б призвести до зростання авіапотоку як до України так і в межах України. Популяризація України закордоном, зростання кількості іноземців, які відвідують нашу країну, розвиток авіагалузі – це те, що потенційно може стати поштовхом до розвитку вітчизняної економіки. 

Але найголовніше, для того щоб досягти цієї амбітної мети потрібно активно комунікувати із представникам ринку. По факту, основним учасником українського авіабізнесу є “Міжнародні авіалінії України”. Проте, як показує практика, значна кількість пасажирів так чи інакше не задоволена тим рівнем послуг, які надають МАУ, хоча той об’єм роботи, які був зроблений “Міжнародними авіалініями України” за останні 5 років є значним і висвітлюється у ряді показників. Наприклад, сьогодні у флоті авіакомпанії налічуються 45 літаків. Показово, що це найбільший показник серед країн колишніх республік СРСР (якщо не брати Росію). МАУ щороку розвиває географію польотів і намагається покращувати стандарти обслуговування на своїх рейсах. Показовим є і те, що МАУ за декілька років відійшла від концепції  P2P(PointtoPoint) до транзитної моделі авіаперевезень. У 2017 році відсоток транзитних пасажирів складав 54%. Від розвитку подібної моделі авіаперевезень вигоду отримує не лише авіаперевізник, а й держава, адже МАУ використовує аеропорт “Бориспіль” як свій пересадочинй вузол (або хаб). Як відомо,  “Бориспіль” перебуває у державній власності, тобто прибутки аеропорту фактично залишаються у країні. Але найголовніше, що усі ці зміни та перетворення відбувались на фоні об'єктивного зменшення пассажиропотоку через російську агресію на Сході України та анексію Кримського півострова, а також через знецінення гривні, що створює ряд проблем для діяльності авіакомпанії. Більше того, роль держави у сприянні діяльності авіакомпанії мінімальна. 

Якби держава забезпечила пільгами чи, скажімо, надавала субсидії для МАУ чи будь-якого іншого українського авіаперевізника, це могло б спричинити зростання конкурентоспроможності українських авіакомпаній на міжнародній арені. Але найголовніше – українці зможуть отримати можливість літати недорого та з комфортом як у межах країни так і закордон.         

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net