Замкнуте коло для акціонерів

Конфлікт. Власникам підприємства не дозволяють розпоряджатися їхнім же майном.

Раніше серед рейдерів найбільшою популярністю користувався «крилатий вислів» -  захопити підприємство коштує рівно стільки, скільки коштує купити реєстратора. Але час та «прогрес» у цій справі вносить свої корективи. Нині більше важить "творчий підхід" до судової системи і наявність фінансових ресурсів. А  якщо в одному суді не виходить, то завжди є суд сусідньої області. В принципі у правоті цих думок сповна переконалися на власному досвіді головні  акціонери Рівненського ливарного заводу(далі ЗАТ РЛВ). Більше того, вони навіть сформулювали основні напрями, за якими діють ті, хто прагне позбавити акціонерів підприємства їх власності. Зокрема це:

-постійне блокування внесення змін до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за допомогою судових заборон;
-забезпечення недопущення на територію підприємства його дійсних власників та охорона корумпованого менеджменту від акціонерів товариства;
-забезпечення відсутності реакції правоохоронних органів та прокуратури на численні звернення з боку акціонерів та їх заяви про скоєння злочинів.

У принципі корпоративні конфлікти не рідкість - повідомлення про них час від часу просочуються в друковані та електронні ЗМІ. Однак нечасто доводиться стикатися з тим, що «хвіст махає собакою». У даному конкретному випадку із ЗАТ РЛЗ - найнятий акціонерами керівник підприємства по суті заборонив власникам не те, що впливати на роботу заводу, а й взагалі заходити на його територію.

Історія захоплення ЗАТ «РЛЗ» знайшла своє відображення у більш, ніж  500 судових  ухвалах, постановах та рішеннях, а загальна кількість судових процесів  давно перевищила сотню. Зміна органів управління товариства, яку акціонери робили на зборах не давала бажаного результату, оскільки загарбники через суди різних регіонів України майже три роки блокували внесення змін до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Головна мета  заборонити акціонерам вносити зміни до державного реєстру. І в цьому не обійшлося без підтримки державних службовців різного рівня, починаючи від державного реєстратора Рівненського району та завершуючи народним депутатом тодішньої провладної парламентської коаліції і тодішнього міністра внутрішніх справ. Ситуація двічі розглядалася Міжвідомчою комісією по протидії протиправному поглинанню (МВК). На  жаль, рішення МВК не були виконані завдяки протидії вищезгаданих осіб.

Забезпечення бездіяльності правоохоронних органів проводилося на найвищому рівні. Акціонери вважають, що саме завдяки високопоставленому чиновнику  МВС, який потім став нардепом у 2007 році і входив до тодішнього провладного парламентського блоку, охорона заводу всупереч закону і рішенням судів не допускала керівництво акціонерного товариства на підприємство. Таким чином, за часів старої влади так і не вдалося реально змінити керівника підприємства та взяти його під контроль акціонерів.
Акціонери відверто сподівалися, що з приходом нової влади та зміною керівництва міністерства внутрішніх справ буде відновлено законні права акціонерів на управління своєю власністю. Зміни дійсно відбулися, але дещо несподівані. Замість одних рейдерів, які протягом чотирьох років обкрадали підприємство та акціонерів і в своїй діяльності прикривалися міліцейським, державним та суддівським свавіллям з’явилися інші, які, щоправда, швидко вигнали з підприємства попередніх. Що стосується справжніх власників підприємства, то їм було запропоновано віддати свій пакет акцій за символічну суму в обмін на обіцянку залишити в спокої. У разі незгоди обіцяли багато неприємностей.

Щодо засобів, які використовує нова влада для забезпечення захоплення та утримання підприємства, то вони, за словами І. Кошкіна  практично не відрізняються від тих, які застосовувалися раніше. На це вказує і останнє кричуще порушення закону та прав акціонерів. Адже 14 лютого на своїх зборах за участю 79% акціонерів вони в черговий раз призначили нового директора підприємства. Однак наступного дня у державного реєстратора з’явився сфальсифікований протокол зібрання згідно з яким керівником стала зовсім людина. І хоча закон  вимагає перевірити легітимність проведення зборів акціонерів, представник місцевої влади, який провів реєстрацію, цього не зробив.

Безпосередніми виконавцями цього свавілля акціонери вважають представників місцевої влади, суддівського та прокурорського корпусу області. Які до того ж ще й дискредитують загальнодержавну владу, посилаючись на прямі вказівки, що начебто йдуть з Києва. Однак, не зважаючи на ситуацію, позиція акціонерів залишається однозначною: «Стосунки  влади та бізнесу мають мати двосторонній характер. Бізнес виконує закони, влада забезпечує бізнесу захист від протиправних посягань та створює умови для розвитку країни». Саме це і стало лейтмотивом звернення, яке від імені акціонерів надіслане Президенту України.