Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.06.2017 14:13

Нова Інструкція по боротьбі АЧС в Україні: перший досвід реалізації

Голова ГО "Народний союз", голова Асоціації тваринників України, громадський діяч, аграрний експерт

Минуло вже майже два місяці, як набула чинності нова Інструкція по боротьбі з африканською чумою свиней , тому хотілось би поділитися, хоча і коротким, але вже напрацьованим досвідом її впровадження,

Минуло вже майже два місяці, як набула чинності нова Інструкція поборотьбі з африканською чумою свиней , тому хотілосьби поділитися, хоча і коротким, але вже напрацьованим досвідом її впровадження,а також аналізом конкретних переваг й недоліків документу. Адже за час діїнової Інструкції  в Україні зафіксовано11 випадків африканки, ліквідація осередків якої вже відбувалась на основіоновлених правил.

Безпосередню участь в розробці Інструкції брали фахівці та експерти Асоціаціїтваринників України (яку маю за честь очолювати). Хоча, нажаль, й не усі напрацьованінами пропозиції були враховані в новій Інструкції.

Власне  на сьогодні серед свинарів,ветеринарів, науковців, власників господарств, переробників продукції та тих,хто займається збутом м’яса досі не має однозначної думки в оцінці документу.Дискусійними залишаються питання ефективності, епідеміологічної та економічноїдоцільності нових правил; їх впливу на життя тваринницьких підприємств таситуацію на ринку м’яса в Україні.

Загалом від попередньої Інструкції – документ відрізняється більшоюліберальністю та містить менше регуляторних положень. Разом з тим, в документідаються нові визначення процесам, що відбуваються в рамках профілактики таборотьби з АЧС. Так, вводиться поняття біологічної безпеки, господарств звисоким рівнем біобезпеки, деталізується закритий режим роботи.

В рамках боротьби з АЧС зменшуються межі зони захисту (не менше 3-х та небільше 10 км., у чинній редакції Інструкції – від 3-х до 20 км) та зониспостереження (радіусом до 10 км, наразі – від 20 до 150 км). Вводиться поняттяінфікованого об’єкта, тощо. Ключова роль у «гасінні» спалаху відводитьсямісцевим Державним Надзвичайним Протиепізоотичним Комісіям.

Інструкція чітко визначає вимоги та критерії, що дозволяють говорити прозакритий режим роботи господарства, а інспектори ветеринарної медицини відтепервизначатимуть ступень біобезпеки. Раніше таких норм не було.

Процес ліквідації спалаху, як і раніше, координується ДНПК при відповідномуорганові влади. Натомість зменшується роль Держпродспоживслужби у цьомупроцесі.

Суттєва зміна, на якій наголошували фахівці та члени нашої Асоціації, профільніорганізації та експерти галузі – дозвіл на глибоку термічну переробку м’ясатварин, що знищуються в зоні нагляду, але не є інфікованими, тобто, ці тварини здорові.При цьому, безпечність має бути підтверджено клінічними аналізами.

Безперечним плюсом є дерегуляція та відмова від зайвої бюрократизації низкипроцесів, що часто перетворювало боротьбу з АЧС на боротьбу з бюрократією,створення стосів паперів й виконання малодоцільних приписів.

Нова редакція Інструкції виключає розділи про порядок відновлення поголів’япісля спалаху, про заходи з попередження розповсюдження АЧС переносниками, щозменшує рівень втручання у господарську діяльність підприємства.

Разом з тим, на думку вчених, дефініції«збудник АЧС», «випадок АЧС», тощо потребують уточнень, бо, виглядає, що вонибули просто переписані із попередньої версії інструкції.

Також одним із шляхів недопущення розповсюдження АЧС виробники вважаютьвведення системи контролю й обліку свиней у приватних господарствах громадян.Бірка у вусі свині (що підтверджує її реєстрацію у загальнодержавнійелектронній системі) має стати «перепусткою» для отримання компенсації. Цемотивуватиме селян працювати відкрито. Але такий крок неможливо провести однимрозчерком пера. Тому, необхідно встановити перехідний період для реалізаціїцього заходу приміром на 1-2 роки.

Вкрай важливо визначити незалежну, недержавну референт-лабораторію, якабула б арбітражними центром між владою та бізнесом й громадянами. Це не лишедозволило б чітко визначати діагноз, а й убезпечило б виробників від зловживаньй, навіть, рейдерства з боку корумпованих чиновників та бізнесовогокриміналітету.

Ще одне невирішене питання – слабо, або частково контрольований забійсвиней. Для цього в Інструкцію необхідно ввести положення про організаціюзабійних пунктів. Забій тварин для продажу проводити лише на сертифікованихзабійних пунктах. Тому за територіальною громадою потрібно закріпити обов’язок щодоорганізації забійних пунктів. Як і у випадку біркування, визначити перехіднітерміни для організації забійних пунктів.

Уточнення потребує процедура визначення господарств з високим та низькимрівнем біобезпеки. Для цього в інструкції необхідно чітко зафіксувати, хто маєправо кваліфікувати господарства з високим рівнем біобезпеки. На додаток доцього окремим документом мають бути затверджені чіткі кваліфікаційні вимоги добіобезпеки на фермах, що дозволить уникати вільних трактувань.

Також у Інструкції для зменшення ризику занесення вірусу АЧС нагосподарства необхідно передбачити для ветлікарів, що можуть відвідувати різнігосподарства, двотижневий карантинний строк, що майже повністю знизить ризикмеханічного занесення вірусу.

Дозволивши переробку неінфікованого м’яса у Інструкції, разом з тим, забулидеталізувати сам процес. Це важливо, бо переробка м’яса, що навіть теоретичноможе містити вірус, має здійснюватись в умовах контролю біобезпеки. Для цьогонеобхідно чітко регламентувати, які підприємства можуть переробляти м'ясо іззони захисту, встановити прозорі умови переробки, контролю та можливі видипродуктів, що виготовляються з цього м’яса. Встановити вичерпні критерії, якиммають відповідати підприємства, що мають права переробляти м'ясо із зонизахисту.

На нашу думку, також необхідно деталізувати сам процес переробки: етапипереробки, створення пунктів забою на фермі, схема відправлення туш напереробку (спеціальний рефрижераторний транспорт, його дезінфекція тощо),здійснення переробки під наглядом санітарно-ветеринарних служб, визначенняпідприємств, які мають право здійснювати таку діяльність (ліцензія, державні/ чиприватні тощо).

Ще один недолік – слабка деталізація деяких процесів. Експерти вважають занеобхідне деталізувати процес вивчення епізоотичної ситуації та меж визначенняінфікованої зони з чітким визначенням критеріїв для місцевих ДНПК.

Деталізації також потребує механізм взаємодії місцевих ветеринарних службіз МВС задля локалізації осередка інфекції. Необхідно передбачити можливістьстворення місцевих мобільних спільних з МВС груп та визначити орган влади, щоуповноважений створювати такі мобільні групи.

Усі ці та інші зауваження Асоціація тваринників України під моїмголовуванням вже направила у вигляді пропозиційдо Міністерства аграрної політики та продовольства з проханнямврахувати їх при внесенні змін до Інструкції.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net