Мрія чи найближче майбутнє?

За містом Черкаси, відповідно до інформації, наданої комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти», загальний річний обсяг зібраного та вивезеного для захоронення побутового сміття – візьмемо, наприклад, за 2015 рік складає 700,393 тис. куб. м (лист виконавчого комітету Черкаської міської ради від 29.06.2016 р. за вих. № 8027-01-9).

 

Зібране побутове сміття вивозиться на діючий полігон твердих побутових відходів, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, адміністративні межі Руськополянської сільської ради, за межами населеного пункту. Щоправда, поблизу знаходиться військове містечко та навчальний центр прикордонників «Оршанець». Мешканці давно потерпають від такого сусідства, де від смороду тяжко дихати, а навколишні ліси захаращені сміттям, а звалище поступово розширюється, підступаючи дедалі ближче і ближче до хат.

 

П’ятнадцять метрів заввишки, укріплені (обваловані) стінки – втім, сміттєзвалище є геть не найгіршим у країні. Доставку сміття здійснює німецька компанія UMWELT, яка щодня привозить на полігон приблизно по 200 тон, або 1800-2000 м³ відходів. Однак термін експлуатації полігону добігає кінця, і, так само, як і сміттєзвалище у Барвінку Закарпатської області, вже до літа поточного 2017 р. воно заповниться настільки, що вивозити відходи буде просто нікуди. Ще сім років тому (2009 р. екологи вкотре перевіряли стан безпеки та висновували про необхідність припинення його експлуатації) цей полігон мав бути закритий, але він досі експлуатується – на останній межі тих технологічних можливостей, які залишилися.

Будь-яке сміттєзвалище (крім того, що інфільтрат просочується у ґрунти і забруднює водні джерела, а від гниття псується атмосферне повітря), також є джерелом утворення газу метану, котрий виходить на поверхню та стає причиною займання і виникнення пожеж. Усунути цю загрозу заплановано до травня 2017 р. – компанія «LNK» (Німеччина), що працює в Україні та спеціалізується на дегазації полігонів і утилізації біогазу полігонів ТПВ, здійснюватиме викачування біогазу зі сміттєзвалище. У подальшому цей газ буде використано для виробництва електричної енергії. За приблизними підрахунками представників керівництва органів місцевого самоврядування, завдяки співпраці з компанією «LNK» на полігоні буде не тільки усунуто проблему накопичення вогненебезпечного газу, але й забезпечено надходження прибутків до міського бюджету на рівні близько 1 млн. грн.  

Питання, пов’язані з розміщенням нового полігону для захоронення побутових відходів у м. Черкаси, а в ідеалі – будівництвом сміттєпереробного заводу особливо активно обговорювалися лише невдовзі після трагедії у Грибовичах, але протягом півроку ця активність пішла на спад. Залишилися тільки відзняті репортажі та публікації у ЗМІ, де йшлося про впровадження позитивного зарубіжного досвіду та новітніх технологій утилізації відходів. 

Наразі обговорюються два варіанти вирішення «сміттєвої» проблеми: перший – виділення земельної ділянки та коштів для розміщення і облаштування нового полігону (не виключено, що він буде розташований поблизу діючого та займе територію близько 7 га), другий – будівництво сміттєпереробного заводу, на якому відходи утилізувалися б шляхом спалення. Наразі ж у м. Черкаси відсутні виробники електричної й теплової енергії, які фактично здійснюють виробництво електричної та теплової енергії шляхом спалювання сміття. Приблизна сума коштів, які необхідні для реалізації проекту з будівництва сміттєпереробного заводу, становить 80 млн. євро. Однак ці витрати є цілком виправданими, якщо говорити про екологічну безпеку для Черкас і області.

Попередньо визначено й місце для розміщення заводу – у промисловій зоні міста, на території колишнього заводу з виробництва хімічного волокна, що зараз простоює і не працює (а це – близько 15 тис. м² приміщень і територія площею 7 га).

Тепер – про безпеку. Високотемпературний режим спалення ТБО – тобто застосування технології піролізу, забезпечує зниження ризиків від потрапляння в атмосферу більшості тих шкідливих продуктів згоряння, якими так часто лякають містян противники будівництва подібних об’єктів. Іншими словами, якщо сміттєпереробний завод (чи будь-який виробничий комплекс, енергогенеруючий об’єкт тощо) споруджений і експлуатується відповідно до технологічних умов, то шкоди від нього у сотні разів менше, ніж від полігону ТБО. Більше того, він би приносив стабільні прибутки для бюджету міста, а також забезпечував би електроенергією черкащан.

Однак для реалізації кожного з варіантів розв’язання проблеми обов’язковою запорукою успіху є запровадження повсюдного сортування, тобто роздільного збирання окремих категорій відходів ще на тому етапі, коли сміття збирається вдома, а потім виноситься до контейнерів, - про це у Черкасах почали говорити ще понад 10 років тому. На жаль, зараз цим переймаються лише приватні підприємства, що купують у населення деякі види відходів для подальшого перероблення, тоді як міські комунальники навіть не всюди забезпечують встановлення контейнерів для найбільш поширених відходів (скло, папір, пластик).  

  Фото: Konstantin Prah

Читайте також:

Барвінок. Сміттєвий колапс на Ужгород

Стадниця. Вінничан забезпечує електроенергією… сміттєзвалище

Макухівка. Поки одні задихаються, інші заробляють

Рибне. Там, де озера зі сміттєвим інфільтратом…

Малашівці – «міна уповільненої дії» для Тернополя?

Дергачівський полігон і Писаренків яр. Утилізація відходів у Харкові

Дальницькі кар’єри. Як утилізують відходи в Одесі

Масани. Сміттєві гори височіють на двадцяти гектарах землі

Відходи чи цінна сировина? Як утилізують сміття на Київщині

Правові стимули освоєння нових технологій поводження з відходами

Україна в полоні сміття