блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.11.2016 16:14

Малашівці – «міна уповільненої дії» для Тернополя?

Ірина Кременовська Журналіст, вчений

Сміттєвий полігон, який розташовано біля Малашівців, давно має скандальну «славу», та й зараз є предметом спекуляцій в усіх політичних дискусіях зі сміттєвої тематики.

У 2009 – 2010 роках мешканці села Малашівці перекривали дорогу до сміттєзвалища, й через це Тернопіль потопав у смітті. Полігон, який розташовано там, давно має скандальну «славу», та й зараз є предметом спекуляцій в усіх політичних дискусіях зі сміттєвої тематики. Минулого 2015 року за проектом перспективного плану територій село Малашівці, разом з кількома іншими селами Зборівського району було вирішено приєднати до Тернопільської громади. Тоді у багатьох ЗМІ висловлювалися сподівання на розв’язання проблеми утилізації сміття в конструктивний спосіб. Як складається ситуація тепер?

Загальні обсяги накопичення ТПВ на рік у м. Тернополі протягом останніх п’яти років склали: 2011 р. – 528,03 тис. м3; 2012 р. – 393,1 тис. м3; 2013 р. – 485,9 тис. м3; 2014 р. – 500,4 тис. м3; 2015 р. – 495,7 тис. м3 (лист виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22.06.2016 р. за вих. № 6707/02).

Морфологічний склад полігону відходів м. Тернополя (1 т або 4 м3):

 

Сміття Тернопіль.png

Послуги зі збору та утилізації відходів пластику у місті надає комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Екоресурси».

Завдяки впровадженню системи роздільного збору ресурсоцінних відходів (ПЕТ-пляшок і пластикової тари) із загального обсягу ТПВ за 2015 р. (495,7 тис. м3) вилучено полімерів – 3,7 тис. м3.

Відходи з території міста вивозяться на міське не паспортизоване сміттєзвалище біля с. Малашівці Зборівського району, загальною площею близько 12,4 га, резерв технологічної потужності якого практично вичерпано. Обсяги накопичених на сміттєзвалищі відходів становлять понад 13 млн. м3. У зв’язку з наведеним, варто нагадати: спеціальний  паспорт  місця  видалення  відходів (далі – МВВ), як визначено абз. 2 розділу 1 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 р. № 12 «Про затвердження Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів», складається  власником  МВВ  відповідно  до  цієї Інструкції. Дані паспорта  МВВ, після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера,  вносяться  до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів. До місць видалення відходів прирівнюються   місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів. 

Полігон у Малашівцях функціонує з 1977 року.

Згідно проектно-кошторисної документації робочого проекту «Першочергові заходи з рекультивації Малашовецького сміттєзвалища Зборівського району Тернопільської області на даний час проводяться роботи з підготовки території до рекультивації, використовуючи висівки кар’єру для пересипки відпрацьованої його частини. Однак попри вживані заходи з рекультивації, головною загрозою від полігону є висока ймовірність забруднення води – через це мешканці Тернополя називають звалище «міною уповільненої дії», й геть не безпідставно. Справа в тому, що територіально сміттєзвалище розташовано у так званому другому поясі зони санітарної охорони Верхньо-Івачівського водозабору, а саме звідти постачається вода для потреб міста. Рекультивація не здатна вирішити проблему, адже існують суто геологічні чинники: на самому плато природньо сформовані шари порід складаються з таких, які не здатні виконувати функції водонепроникного екрану. А тому крізь ці породи будь-які небезпечні та отруйні речовини зі сміттєзвалища можуть досягти продуктивного водоносного шару.

Що змінилося протягом минулих років? До сміттєзвалища так само приходять на заробітки (на сортуванні та вилученні сировинно цінних компонентів) місцеві із сусідніх сіл. Мешканці села Малашівці одержують матеріальну допомогу на оздоровлення – за інформацією деяких ЗМІ, розмір допомоги становить близько однієї тисячі гривень. У випадку спорудження сміттєпереробного комплексу вони могли б мати і роботу, і кращі умови життя, і більш відчутну матеріальну підтримку у вигляді, зокрема пільгових тарифів, якби було запроваджено сучасну технологію використання відходів як палива для виробництва електричної або теплової енергії. А кошти місцевого бюджету, відповідно, можна було б витратити більш ефективно – не на те, аби роками «відкупатися» від людей, а щоб створити для громади новий функціональний комплекс, який надав би можливість здійснювати сортування відходів для їх повторного прямого або альтернативного використання – в тому числі, в паливно-енергетичному комплексі. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.