Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.06.2016 16:05

Про історію ухвалення Господарського кодексу України

Журналіст, вчений

Зважаючи на те, що досі не припиняються спроби ініціювати скасування Господарського кодексу України, вкрай важливо нагадати, як усе розпочиналося і чим було обумовлено необхідність ухвалення єдиного кодифікованого акту для регулювання господарських відноси

Станом на 1992 р. в Україні було тільки 2кафедри господарського права у вишах (в Київському та Донецькому національнихуніверситетах), а вже у 2006 р. їх стало 20.Розвитк ові викладання сприяла робота з підготовки тавпровадження Господарського кодексу(далі – ГК) України

У розробленні проекту ГК України брав активнуучасть Інститут економіко-правових досліджень НАН України.

Мамутов-В.К..jpg
Про передумови та історію розроблення проекту ГК розповідає почеснийдиректор Інституту – академік НАН і НАПрН України Валентин Карлович Мамутов

- Від самого початку склалося так, - нагадує Валентин Карлович, - щоГосподарським Кодексом опікувалося Міністерство економіки, а Цивільним Кодексом– Міністерство юстиції. Паралельно готувалися ось ці два кодекси.

Було затверджено відповідну Програму (зараз її аркуші вже пожовклі).Документ під назвою «Програма економічних реформ політики України». Це було 23квітня 1992 року, тобто з перших днів незалежності, з перших днів розпадуРадянського Союзу.

І тут була така позиція: «..стратегічнимнапрямом здійснюваних реформ є формування змішаної економіки, що спирається нарізноманіття конкуруючих між собою суб’єктів господарювання різних формвласності». Повторюю, принципове значення має теза, яку покладено дооснови кодексу: формування змішаної економіки, що спирається на розмаїття таких,що конкурують між собою, суб’єктів господарювання різних форм власності. Доцієї формули вже закладено відмінність між підходом до формуванняГосподарського Кодексу й тими концепціями, які сповідувала наука цивільногоправа.

Двадцять років тому у нас з’явився напрям, який Сорос (а Сорос, як відомо,знається на економіці краще за нас усіх разом узятих) охрестив «ринковимфундаменталізмом». Він написав, що ринковий фундаменталізм для економіки є небезпечнішимза тоталітаризм.

Саме ці підходи, - з одного боку – визнання сучасної економіки змішаною, зіншого – ринковий фундаменталізм, вплинули на розробку кодексів – іГосподарського, і Цивільного. І на ті дискусії, які протягом всього часуточилися навколо них.

За 20 років, начебто, прийшло переконання в тому, що тези ринковогофундаменталізму «держава не повинна втручатися в економіку» та «ринок всевідрегулює» є хибними, й нічого доброго і прогресивного з їх відстоювання невийшло. Протягом цього періоду Україна за показниками розвитку економіки ледь вийшлана рівень 1990 року… Такими виявилися результати сповідування концепціїфундаменталізму.

Відповідно до згаданої «Програми економічних реформ політики України» ВерховнаРада України ухвалила постанову, якою було затверджено Концепціюсудово-правової реформи України.

З документу йшлося про необхідність підготовки Господарського (Торгового) Кодексу – як уточнює Валентин Карлович,тут було взято за основу поширену стару назву, що використовується у багатьохєвропейських країнах, зокрема у Німеччині. Під час роботи над проектом від терміну«Торговий» відмовилися та звернулися до французького досвіду найменування – «ГосподарськийКомерційний Кодекс». У Міністерстві економіки на той час був радникфранцузького уряду, який, зокрема, спільно з фахівцями Інститутуекономіко-правових досліджень обговорював ці теми, й постійно проводилися консультації.А вже на наступній стадії – під час обговорення у Верховній Раді України слово«Комерційний» теж випало і залишилося «Господарський Кодекс».

Розроблення ГК України пройшло декілька етапів.

Так, на початку 1990 року було прийнято вищезгадані Програму та Концепцію.

У 1993 році було підготовлено аванпроект кодексу – Господарсько-Комерційного.Аванпроект було перекладено німецькою та англійською мовами. Обговореннявідбувалося в Бонні, де у 1993 році знаходилася столиця ФедеративноїРеспубліки Німеччини. Німецькі міністерства тоді ще не переїхали до Берліна, а залишалисяв Бонні. І там було організовано обговорення ось цього аванпроектуГосподарського Кодексу України. Його переклали, рецензували, обговорювали протягомцілого тижня – дуже детально, прискіпливо, по всіх главах. До того ж, покожному розділові від нас була присутня делегація тих учених, які опікувалисявідповідним питанням. Від німецької сторони по кожному розділові участь вобговоренні брали представники Міністерства юстиції та Міністерства економіки –буквально, кожну главу опрацьовували саме фахівці з тих питань, яким присвяченопевний розділ. Графік нашої спільної роботи був насиченим і щільним: так, протягомпершої половини дня одна глава обговорюється фахівцями, протягом другої половинидня – наступна… І так весь тиждень працювали. Потім німецькі колеги склалидокладну рецензію на 100 з гаком аркушах з викладенням своїх зауважень іпропозицій, котрі надалі нами було враховано.

З урахуванням результатів обговорення у Німеччині та рекомендацій відфранцузького радника, а також тих порад, які висловило представництво ТАСІС вУкраїні (програма ТАСІС була одним з головних практичних інструментів співпраціЄС та України, і її представники розглядали розробленийпроект в англомовному перекладі) у грудні 1995 року до Кабінету Міністрів Українибуло подано проект Господарського Кодексу.

Одночасно Міністерство юстиції та його робоча готували проект ЦивільногоКодексу. Вони теж повинні були до грудня подати його до Уряду, але не подали.Там... Це довго розповідати. Ми не стали чекати на Міністерство юстиції – подалидо Комітету Верховної ради, та самі депутати далі винесли на розгляд ВерховноїРади України цей законопроект. Підготовку Цивільного кодексу було завершено угрудні, а внесли його до Верховної Ради в березні 1996 року. Потім розробники паралельноз депутатами розглядали: це була така тривала епопея! Вона закінчилася аж улистопаді 2001-го, тобто за п’ять років Верховна Рада ухвалила, причому жодногоголосу «проти» не було – взяли конституційною більшістю, більше 300 чоловікпроголосували.

Але наші ідейні противники намагалися цю справу загальмувати. І Президентповернув до Верховної Ради проект зі своїми зауваженнями. Потім цілий рікрозглядали зауваження Президента. Їх також було враховано. І в січні 2003 рокувже було ухвалено остаточний варіант Господарського кодексу, підписанийПрезидентом. ГК України набрав чинності з 1 січня 2004 року. Тобто нам дали рікна підготовку: нові норми, то ж треба було адаптуватися до них. І ось з січня2004 року він діє.

- Валентине Карловичу, якщо потрібно лаконічно і однозначно описати користьвід ухвалення Господарського кодексу, то про що варто сказати в першу чергу?  

- Ось моя стаття, опублікована колись у тижневику «Юридичний ВісникУкраїни» (див. Мамутов В.К. Хозяйственный кодекс в системе правового обеспечения экономики в Украине // Юридичний вісник України. – № 6. – С. 6–7; № 7. – С. 6–7). Там коротко дається оцінка – а які ж зміни, власне, відбулися? Аби правильнооцінити те, що здобули, треба порівняти: припустимо, не ухвалили ГосподарськийКодекс, а діє тільки Цивільний Кодекс. Відрізнялося б регулювання від того, щомає місце сьогодні? Відрізнялося б, тому що відповідно до цієї концепціїзмішаної економіки ми прагнули у проекті кодексу забезпечити поєднаннядержавного регулювання та ринкової саморегуляції. Як поєднувати механізмирегулювання таким чином, щоб і ринок впливав, і щоб держава не відходила відуправління. Ось тут, власне, найскладніша проблема. Вона і наукова, і практична– як досягти цього поєднання розумно, щоб не було ні ринкового фундаменталізму,ні тоталітаризму. З урахуванням цього, намагалися знайти таку «золотусередину». І досі не припиняємо цієї роботи. Не все наразі вийшло: існуютьрізні позиції, з деяких питань залишаються сумніви… Різняться й політичні платформи – одні вліво, інші – вправо, хтось посередині. Але, принаймні, восновному завдання було вирішено.

А якби не було Господарського Кодексу? У нас, якщо виходити зі змісту норм ЦивільногоКодексу, немає державної власності. За Цивільним Кодексом юридичні особи євласниками: тобто якщо взяти тільки Цивільний Кодекс, то виявляється, що немаєдержавних підприємств – нічого немає, є тільки приватна власність. Причому, цене афішується, і ніхто цю концепцію не відстоює – про те, що не потрібнавзагалі державна власність… Однак «тихою сапою» записали так: власник –юридична особа. А державні підприємства – це ж юридичні особи? Юридичні.Значить, вони – власники. Виходить, що держава вже тут ні до чого.

Більше того, у чинному Цивільному Кодексі взагалі немає поняттяпідприємства як суб’єкта права – тільки майно, майновий комплекс. Що цеозначало б, якби не ухвалили Господарський Кодекс? Означало б ліквідаціюодномоментно – таку собі компанійську ліквідацію, без будь-яких підстав. А осьтак записали тихо. Завтра прокидаються, а державних підприємств немає.

І ще ось в такому ж дусі в зв’язку з концепцією ринкового фундаменталізму, заякою «держава не повинна втручатися», й узагалі не зрозуміло, для чого вонопотрібно. А воно позначилося. Це довго розповідати, бо багато лазівок всякихзалишено. Зокрема, в Цивільному кодексі записано, що можна укладати договори,які не відповідають законодавству, ціна не є обов’язковим істотною умовоюдоговору. Тобто маса ось таких лазівок, які можна використовувати для обходузакону і для обходу в плані такої фактичної приватизації. У нас є окремезаконодавство з приватизації. Але в Цивільному Кодексі є такі статті, якідозволяють обійти ці закони. Наприклад, лізинг. У Господарському кодексізаписано, що цілісні майнові комплекси підприємств не можуть бути предметомлізингу.

Наші ідейні противники восьмий рік домагаються того, щоб прибрати цю статтюз Господарського Кодексу. Навіщо прибрати? А щоб можна було взяти в лізинг,оплатити, а потім вже забрати в приватну власність, минаючи процедуруприватизації. Отже, в такому дусі все це і робиться.

Тому залишилися у нас деякі розбіжності. Але ми прагнули, ще разпідкреслюю, забезпечити ось таке якесь розумне поєднання державного регулюванняі ринкової саморегуляції.

Одночасно з Господарським Кодексом набув чинності Закон України «Про засадидержавної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», якийбуло ухвалено 11 вересня 2003 року. Але чинності він набрав теж із січня 2004року – разом з Господарським Кодексом. Там чітко прописано процедури розглядубудь-яких законопроектів, які пов’язані з державним регулюванням у сферігосподарювання, тобто було свого роду підкріплення для Господарського Кодексу впроцедурному плані з метою гарантувати збереження або оптимізацію поєднаннядержавного регулювання та ринкової саморегуляції.

Тобто перше, що дав Господарський Кодекс – вдалося запобігти неконтрольованіймасовій, - як у нас говорять, не приватизації, а «прихватизації» державноївласності.

- Валентине Карловичу, а які ще питання наразі залишаються нерозв’язаними?  

- Зараз залишається спірним питання про існування колективної власності,хоча є в Господарському Кодексі «кооперативна власність» і реально існує така форма, як кооператив. Але навколо цього теж точаться різного роду дискусії… Тепер – про другез того, що дав Господарський Кодекс, і чого нам не вистачило під час розробки.Ті з вас, хто юристи, можуть сказати, мовляв, ми не вивчали Господарський кодекс. Вине знаєте економіки – ви її не вивчали. І коли треба було писати ГосподарськийКодекс, не було такої кількості фахівців, які могли б прописати всі питання. Унас дефіцит був. Тепер, завдяки ухваленню Господарського Кодексу, в усіх вишахє навчальні дисципліни, є кафедри господарського права. Студенти вивчають господарськезаконодавство і практику його застосування, значно посилено економічні курси.Більш того, Інститут наш – економіко-правовий. Київський національний університетімені Вадима Гетьмана має факультет з господарсько-правовою спеціалізацією.Тобто, намітилася добра тенденція до наведення ладу в народному господарстві.Вивчається відповідна галузь законодавства. І добре, що все це сприяє зростаннюкількості фахівців у галузі господарського права.

Фото - з офіційного сайту ІЕПД НАН Украни

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net