Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.06.2016 17:47

Зона відчуження. Місто Прип’ять

Журналіст, вчений

Місто-примара, що одного трагічного дня поринуло в тишу на довгі століття.

«Атомна електростанція небільш небезпечна за простий чайник», - переконували всіх чиновники радянськоїдоби. І, на підтвердження абсолютної безпечності Чорнобильської АЕС, у двох кілометрах від станції, на березі річкиПрип’ять у 1970 році було засновано місто, що покликано було згодом стативтіленням мрії та взірцем надсучасного благоустрою.

…На кущах, що їх заразбагато навколо центральної площі, червоні сухі ягоди – з першого погляду можездаватися, неначе шипшина розрослася. Але це не шипшина, а колишні троянди,котрих було задумано висадити стільки ж, скільки й у місті мешканців – доаварії тут проживало 45 тисяч людей. Майже встигли…

Це було місто молодихлюдей, і середній вік жителів становив 28 років. 

Про велику кількість дітей імолоді свідчить те, що до аварії тут функціонували 5 загальноосвітніх середніхшкіл, 15 дошкільних дитячих закладів і 1 СПТУ. 

Спортивна інфраструктуравключала 2 стадіони, 10 спортивних залів, 10 стрілецьких тирів і 3 басейни.

Зараз рівень радіації вокремих районах міста є таким, що не перевищує норму, але водночас залишаютьсяй такі «плями», де фіксується не просто високий, а й небезпечний для життярівень випромінювання. Однією з таких є, зокрема, будівля колишньоїмедсанчастини (цей лікувальний заклад не називався «лікарня», як всюди,оскільки місто було режимним, звідси й назва – медсанчастина). В її підвалахзнаходиться покинутий старий одяг і захисні засоби пожежників та іншихучасників ліквідації аварії на ЧАЕС. За всіма правилами, такі речі слід буловивезти й захоронити, але після того, як усе місто було евакуйовано, їх простозалишили покинутими в підвалі.

Про радіаційну небезпекуна окремих ділянках попереджають знаки.

Тільки природа бере своє.Влітку зелень розростається так, що алей і вулиць не видно – вониперетворюються на ліс, у якому панують тиша й ніким не розтривожений спокій.

Чи можливе скореповернення життя до Прип’яті? Порівняно з тим рівнем радіації, що спостерігавсяна момент аварії та протягом перших років, зараз унаслідок сплину термінунапіврозпаду низки хімічних елементів окремі ділянки можна вважати «чистими», однакрешта території має високе забруднення. 

Тут можна лише перебувати протягомкороткого часу, а для проживання місто досі є небезпечним. Так буде тривати,щонайменше, декілька наступних століть.

Колишній магазин«Райдуга» на розі вулиці Леніна.

У минулому – найбільшвелелюдна локація в центральній частині міста.

З будинком культури«Енергетик» у більшості прип’ятчан пов’язані найяскравіші спогади з усіхсвяткових заходів, музичних і творчих вечорів, перегляду фільмів. 

Для когосьбудинок культури був місцем роботи.

Залишки розпису, щоприкрашав стіни, осипаються.

Перила й батареї знято, віконнемає, поверхами гуляє тільки вітер.

Вікно на другому поверсі.

Після катастрофи 1986року із зони відчуження пішло не тільки життя – було втрачено унікальну частинунаціональної культури і традицій чорнобилян. Наприклад, у Прип’яті існувалидобрі звичаї влаштовувати святкування днів вулиць: всі жителі будинків дружновиходили та влаштовували веселі ярмарки у дворах. Всі разом демонстрували своїздобутки й таланти – хто співає, хто майструє, хто плете, хто малює… Це булояскраве життя, сповнене надій.

У численних навколишніхселах, які так само опинилися в зоні відчуження, були свої унікальні традиціїхудожньої та пісенної творчості, й вони, на жаль, навіки пішли у забуття.

З того часу, коли людямповідомили, що їхнє перебування в евакуації триватиме три дні, минуло тридцятьроків.

Більшість квартир заразстоять абсолютно порожніми – меблів немає, жодних речей не залишилося. 

Мародерита любителі гострих пригод скористалися нагодою нажитися на продажі безхазяйногомайна й вивезли геть усе. Нерідко в різних областях України траплялися випадки,коли нові покупці меблів, яким раптом пощастило недорого придбати ту чи іншуріч, про всяк випадок перевіряли їх за допомогою дозиметру й одержуваливражаючі результати. «Фонили» дивани, крісла, «стінки» - так, що тримати їхудома було смертельно небезпечно. Але дозиметри мали й використовували не всі,тому невідомо, де зараз викрадені речі та в чиїх оселях це все «фонить».

Якщо увійти всерединубудинку, потрапляємо до темних парадних, де кожен крок віддається скрипомсходинок і підлоги. Зі стелі та стін насипалося штукатурки, під ногами – уламкискла. Все скрипить і відчутно хитається.

Радянська символіка набудівлях тепер як символ застиглого часу.  

Вона залишилася як спогадпро добу, за якої сталася трагедія.

Відомий напис «Хай будеатом робітником, а не солдатом».

Готель «Полісся».

Новий ресторан, як ібагато інших у різних містах, було збудовано за типовим проектом.

Йому навітьне встигли дати назву.

Згідно з правиламиперебування у зоні відчуження, категорично забороняється торкатися будь-якихпредметів, ставити речі на землю та сідати на будь-які поверхні. Після виїздувсі відвідувачі обов’язково проходять дозиметричний контроль. У нас проходженнякрізь арку показало результат «Чисто».

Але попри порожнечу, порядусе одно триває життя й кипить робота: працюють заклади й підприємства, щозабезпечують функціонування діючого об’єкту «Укриття» та будівництво Арки(нового безпечного конфайнменту), а також наукові лабораторії.

Для туристів працюютьготель і кафе «Десятка». Ще є велика столова для персоналу.  

Місто, що варто побачитихоча б раз у житті. Побачити, щоб осягнути всю глибину і глобальний масштабтрагедії.

Місто-примара, що одногодня поринуло в тишу на довгі століття. І не полишає враження, що Прип’ятьсьогодні – найбільший у світі сумний пам’ятник радянській зухвалості та брехливості.

 

Фото автора (квітень 2016р.)

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net