Багато клопоту в новосельців: оформлення документів, ремонтні роботи, облаштування оселі, переїзд на нове місце. Всюди треба встигнути, та ще і правильно розрахувати свої сили та кошти.
Аж тут настає час перших розрахунків за комунальні послуги, і господарів спантеличує справжня загадка: хто і за що встановлює таку непомірну оплату? А саме, чому тепер за одну тільки електроенергію доводиться сплачувати втричі дорожче? В кого й де шукати відповіді?
Зовсім нещодавно – у вересні цього року, в подібній ситуації довелося розбиратися особисто.
Як приклад, на території новозбудованого житлового комплексу в одному з міст Київської області на парадному будинків з’явилися оголошення такого змісту:
Отже, згідно з цим оголошенням певна юридична особа (забудовник будинку) здійснює збір коштів з мешканців будинку у вигляді оплати вартості спожитої електричної енергії за тарифом 1,81 грн. за 1 кВт?год. Звідки взято такий тариф, якщо для населення електрична енергія коштує 45,6 коп.?
Все це одразу наводить на думку про те, що замість забудовника, що підписався як «Адміністрація», в житловому комплексі діє угрупування шахраїв, які здійснюють крадіжку електричної енергії, ухилення від сплати податків, ліцензовану діяльність без ліцензії та шахрайство.
Згідно зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно на поточний рахунок ліцензіата (енергокомпанії) зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку. Розрахунки в інших формах не є розрахунками за електроенергію. Таким чином, якщо особа, яка не є енергопостачальником (не має ліцензії), вимагає та отримує кошти за електроенергію, то вона фактично або здійснює енергопостачальну діяльність без ліцензії або ж (одночасно) вчиняє шахрайство (отримуючи не свої кошти не за свою продукцію). Крім цього, подібна компанія є такою, що отримує непідтверджені прибутки (а відтак, вчиняє і податкове правопорушення, оскільки її витрати та доходи не підтверджено відповідними первинними документами.
Крім того, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 26.02.2015 р. № 220 тариф на електричну енергію для споживачів становить 45,6 коп. (з ПДВ) за 1 кВт?год, але аж ніяк не 100,81 коп. за той саме обсяг.
Для того, щоб з’ясувати, чи є законними вимоги щодо встановлення для мешканців такого розміру тарифів на електроенергію, слід звернутися до чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано відносини в даній сфері.
Незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (ОСББ, житлово-будівельний кооператив тощо), питання щодо постачання електричної енергії споживачам – власникам квартир (мешканцям) відповідних багатоквартирних житлових будинків маю бути врегульоване за вибраною безпосередньо самими споживачами (власниками квартир) однією з двох можливих схем.
Перша схема – укладення між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку прямих договорів про користування електричною енергією згідно з Правилами користування електричною енергією для населення (далі – ПКЕЕН), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (зі змінами).
Одночасно згідно з Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами), між енергопостачальною компанією та відповідним управителем багатоквартирного житлового будинку укладається договір про постачання електричної енергії для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку. При цьому управитель має забезпечити встановлення за власний рахунок розрахункового засобу (засобів) обліку електричної енергії з метою обліку і розрахунків за електричну енергію, що споживається для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку.
У такому разі енергопостачальна компанія (електропередавальна організація) має право встановлювати за власний рахунок згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією загальнобудинковий прилад обліку електричної енергії, який використовуватиметься енергопостачальною компанією як технічний прилад обліку та контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.
Друга схема – за відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку постачання електричної енергії для електрозабезпечення багатоквартирного житлового будинку здійснюється відповідно до вимог Розділу 12 ПКЕЕ.
У цьому випадку управитель має забезпечити встановлення розрахункового загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії для розрахунків за загальний обсяг електричної енергії, спожитої «населеним пунктом» (населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об’єднане шляхом створення юридичної особи). Управитель розраховується за електроенергію, спожиту мешканцями багатоквартирного будинку, відповідно до тарифів, установлених п. 1.6 Постанови № 220:
Тарифи наведено в коп. за кВт ? год з ПДВ | З 01.04.2015 до 31.08.2015 | З 01.09.2015 до 28.02.2016 | З 01.03.2016 до 31.08.2016 | З 01.09.2016 до 28.02.2017 | З 01.03.2017 |
Тариф для населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об’єднане шляхом створення юридичної особи, крім гуртожитків | 63 | 78,9 | 99 | 129 | 168 |
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири (абз. 2 п. 5 ПКЕЕН).
Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об’єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією (абз. 3 п. 3 ПКЕЕН).
Разом з тим, укладення прямих договорів про користування електричною енергією між енергопостачальною компанією та мешканцями відповідного житлового багатоквартирного будинку можливе лише після приведення (у разі необхідності) внутрішньобудинкових електричних мереж у відповідність до вимог нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів. Питання щодо фінансування вказаних робіт має вирішуватись в установленому законодавством України порядку. При цьому, проведення необхідних електротехнічних випробувань здійснює безпосередньо енергопостачальна організація перед укладенням договорів про користування електричною енергією з мешканцями відповідного будинку.
Згідно з п 1.3. ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів розрахунки мешканців будинку за спожиту електроенергію здійснюються безпосередньо з власником будинку.
А тепер повернемося до нашої новобудови в одному з міст Київській області. За наявною інформацією ПАТ «Київобленерго», у цьому будинку розрахунок за електричну енергію зі споживачами здійснюється забудовником за тарифами згідно постанови НКРЕКП від 28.07.205 р. № 2089 «Щодо встановлення на серпень 2015 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України» для непобутових споживачів 2-го класу напруги.
До того часу, допоки енергопостачальником не буде укладено прямі договори з мешканцями будинку, вони (фізичні особи) змушені будуть оплачувати користування електроенергією за тарифом, що встановлено для юридичних осіб, тобто 1,81 грн. замість 0,46 коп. за 1 кВт?год. Така ситуація може затягнутися на невизначений час, навіть якщо будинок давно введено в експлуатацію та повністю заселено. Висувати будь-які претензії до забудовника чи до місцевого ЖЕКу буде марно: забудовник і сам радо сприяв би якнайскорішому направленню документів до енергопостачальника, що сприяло би зниженню оплати для мешканців, але ж це не є вигідним для останнього. Енергопостачальник може зволікати з розділенням особових рахунків (і одержувати, відповідно, втричі більше коштів) посилаючись на те, що нібито договори можуть бути укладені тільки після завершення всіх будівельних робіт і оформлення решти всіляких документів, які супроводжують введення будинку в експлуатацію. Як показує практика, перші декілька місяців (до того, як відбудеться розділення особових рахунків) новосельцям доведеться нести додаткові, нічим не виправдані витрати, а далі все залежить від сумлінності керівництва енергопостачальної організації – іншими словами, як кому пощастить.