Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.02.2012 15:46

Цілісність України як мішень

Народний депутат України

Минуло більше місяця, як на посиденьках у російського посла народний депутат від Партії регіонів Болдирєв назвав Галичину «наростом на тілі України» та заявив, що у нинішніх межах наша держава не має майбутнього. Як громадянин України, я дуже чекав офіційн

Минуло більше місяця, як на посиденьках у російського посла народний депутат від Партії регіонів Болдирєв назвав Галичину «наростом на тілі України» та заявив, що у нинішніх межах наша держава не має майбутнього. Як громадянин України, я дуже чекав офіційної реакції влади чи опозиції на таку заяву, але мої надії виявилися, на жаль, марними. Це й спонукало  написати дану статтю.

Не маю жодного бажання переказувати дослівно чи аналізувати  всю ту політичну нісенітницю, яку намолов депутат Болдирєв, - ЗМІ її виклали достатньо повно. Але можу з впевненістю сказати, що для будь-якої державності ідею сепаратизму можна порівняти з раковою пухлиною, яка має всі можливості до розростання та подальшого руйнування державного організму. Саме тому в багатьох розвинених країнах світу, якщо й піднімають цю тему в політичних дискусіях, то вельми обережно та толерантно, розуміючи, які проблеми та навіть катастрофи вона може спровокувати. Важко навіть уявити, щоб,  наприклад, у  Великобританії з її проблемами Північної Ірландії та Шотландії, в  Іспанії з існуючими проблемами Басконії, в Туреччині з сепаратистськи налаштованими курдами, представник вищого законодавчого органу та ще й член правлячої партії  публічно заявив, що країна має позбутися чи то свого  заходу чи то сходу!..  Як мінімум це потягнуло б офіційну реакцію влади, політичні і кримінальні санкції щодо такого «демагога». Адже призив до сепаратизму – це кримінальний злочин у всьому цивілізованому світі. А в найбільш радикально налаштованих суспільствах – це б неминуче викликало хвилю політичної напруги. А що з цього витікає, ми дуже часто бачимо в міжнародних новинах.

Українські політики, в протиріч здоровому глузду, дуже полюбляють зазирати до «ящика Пандори», яким є сепаратизм, начебто  не розуміючи, що відкривши його повністю, вони вже не зможуть його контролювати. Чи зреагувала влада, правоохоронні органи в Україні на заяви Болдирєва? Жодним чином. Максимум певні представники Партії регіонів надто толерантно їх назвали "імпровізацією". Слава Богу, що українська ментальність  відрізняється поміркованістю і миролюбністю. Якби не той ментальний фактор – страшно навіть помислити, чим би закінчилось словоблуддя регіонала Болдирєва.

Ідея сепаратизму була відома ще в епоху Середньовіччя і тоді використовувалась феодалами для обґрунтування їх специфічних територіальних привілеїв та прав. Це вже потім, з розвитком людства, права, соціуму, ідея сепаратизму була визнана як вельми небезпечна і вже сучасна концепція ООН пропонує етнічним спільнотам досить широкі можливості для самовизначення не через відділення, а через  національно-культурні автономії. Але здається, що в умах певних сучасних українських політичних діячів  сепаратизм, як у тих середньовічних феодалів, залишився на рівні захисту інтересів своїх вотчин. Тому пояснювати небезпеку сепаратизму  таким політикам, як Болдирєв,  чи дискутувати  з ними – все рівно, що «сипати бісер перед свинями».

Тут питання в іншому: де в такому випадку роль офіційних органів влади, конституційним обов’язком яких  є  захист цілісності країни?! Не реагуючи на подібні заяви, влада фактично погоджується з руйнуванням свого іміджу. Адже цілком ймовірно, що приїхавши до Західної України, будь-хто з можновладців отримає запитання на кшталт: «Чого ж ви приїхали до «наросту України», чи не принижує вашу честь та гідність спілкування з нами, галичанами?» Не слід також забувати, що від розпалювання сепаратистських настроїв до ксенофобії дуже мало кроків. Продукування ненависті до всього «галицького»  має шанси перетворитися  на несприймання всього «донецького». Один з прикладів цього - недавня відома «кричалка» футбольних фанатів про подяку жителям Донбасу. Що стосується опозиції, то, не рахуючи двох-трьох коментарів окремих опозиційних нардепів, реакція також була майже відсутня. Це, в свою чергу, доводить, що опозиція по-українські в нинішньому її варіанті – це парусник без керма та вітрил, яким ще й намагаються керувати багато керманичів.

Політика - «тонка річ», тим більше політика щодо національної єдності. Але в руках політиканів, які занадто вже захоплюються гонитвою за дешевою популярністю,  вона перетворюється в дубину, якою можна розтрощити все навкруги та ввести країну у хаос. Невже в сучасній Україні не вистачає проблем у внутрішній і зовнішній політиці, щоб додавати ще й проблем з сепаратизмом, давлячи навмисно на «больові точки»? Слід розуміти з якою ціллю робляться подібні закиди з боку певних вітчизняних політиків. Одна справа – з недолугою метою популяризації своєї персони на виборчому окрузі, а зовсім інша і небезпечна – для підігрування певній зовнішній силі, наприклад, для того, щоб закрити будь-які євроінтеграційні перспективи для України або розпалити справжній внутрішній конфлікт. Європа, яка як вогню боїться сепаратизму в будь-яких його проявах, побачивши такі сепаратистські настрої, може щільно закрити двері перед Україною. Більш того, якщо ми повернемося в недалеке минуле та згадаємо сумний приклад колишньої Югославії, то побачимо, що одну з найбільш заможних держав  «Варшавського договору»  згубила та привела до національної війни саме така «одноклітинна», примітивна сепаратистка  демагогія, яку зараз намагаються репродукувати в сучасній Україні.

Насамкінець  я хочу підкресли одну важливу думку, звернувшись до кожного. Ким би хто з нас не був: журналістом, політиком, бізнесменом, пересічним громадянином - ми всі на будь-яких рівнях маємо жорстко  реагувати навіть на натяки сепаратистського толку, адже це значить вболівати за свою державу, любити свою країну та народ. Незалежно від того, в якій частині країни мешкає кожен з нас, до якої етнічної групи належить, ми повинні зрозуміти, що єдність нашої держави, мирне співіснування Заході та Сходу – це найголовніші  ті умови, при яких  можна казати про стабільне майбутнє України.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net