"Метінвест" може втратити "Покровське", якщо не продаватиме кокс конкурентам
Разом з дозволом АМКУ група отримала трирічні зобов’язання
АМКУ дозволив групі «Метінвест» придбання шахти «Покровське» та збагачувального підприємства «Свято-Варваринська». Але при цьому групу Ріната Ахметова зобов’язали звітувати про обсяги реалізації вугілля, ціни та споживачів. Ризик невиконання зобов’язань – втрата активів.
АМКУ опублікував повний текст рішення, прийнятого 1 жовтня 2020 року по справі про щодо придбання «Метінвестом» частки ТОВ «Індастріал Коал Холдинг», що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства. Комітет надав дозвіл, але виявилось, що він таки вбачає загрози у встановленні вугледобувними підприємствами групи економічно необґрунтованої ціни на коксівне вугілля та мінімальних обсягах його поставки підприємствам, не пов’язаним з групою. І все через зосередження в єдиному енергетично-металургійному холдингу переважного обсягу всього коксівного вугілля України.
Та й опитані Комітетом споживачі коксівного вугілля зазначили про обмеження їх доступу до вітчизняного вугілля, яке після дозволу Комітету буде відвантажуватись групі «Метінвест» та лише за залишковим принципом буде потрапляти до інших металургійних підприємств. Залежність від імпорту у разі впровадження будь-яких обмежень, може поставити під загрозу роботу національних металургійних підприємств.
З арсеналу тих дій та рішень, які в такому випадку міг зробити і прийняти Комітет, він обрав найменш вразливий для групи «Метінвест» та одночасно такий, що змушує контролюючий орган прискіпливіше слідкувати за ситуацією на ринку – надання поведінкових зобов’язань.
Отримавши дозвіл на придбання шахти та вуглезбагачувального підприємства, група «Метінвест» отримала зобов’язання, які сама й ініціювала, а саме протягом трьох років
- за запитами компаній реалізовувати концентрат коксівного вугілля видобутку «Шахтоуправління «Покровське» у обсязі сукупно не менше 10% (десяти відсотків) загального річного обсягу реалізації такого концентрату;
- при такій реалізації застосовувати ринкові ціни.
Інформацію про обсяги виробництва та постачання на ринок концентрату коксівного вугілля, із зазначенням споживачів та цін реалізації «Метінвест» має подавати Комітету щопівроку.
З такими зобов’язаннями, як зазначено у рішенні Комітету, погодились конкуренти металургійних підприємств, що входять до групи «Метінвест», - ПрАТ «Южкокс» та «АрселорМітал Кривий Ріг».
Усвідомлюючи з самого початку наслідки придбання підприємств для ринку, та можливі зловживання з боку потужного гравця, про що свідчать надані зобов’язання, Комітет у випадку отримання сигналів про недотримання підприємствами групи взятих на себе зобов’язань, має можливість прийняти більш категоричні рішення.
Так, у випадку якщо «Метінвест» не буде виконувати зазначені вище зобов’язання, Антимонопольний комітет має переглянути рішення про надання дозволу. Процедура перегляду може бути ініційована як самим Комітетом, так і за заявами осіб, чиї права порушуються – перш за все конкурентів групи. За результатом перегляду відомство може прийняти протилежне рішення – заборонити концентрацію, та вжити заходів з метою повернення сторін транзакції у первісний стан.
Довідково:
ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» здійснює видобуток коксівного вугілля, на ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» збагачується весь обсяг видобутого на шахті вугілля.
Видобуте коксівне вугілля збагачується до концентрату, який в подальшому, як кінцевий продукт, використовується гірничо-металургійними та коксохімічними підприємствами.
Основними споживачами концентрату є вертикально-інтегровані компанії, такі як «Метінвест» і «АрселорМітал Кривий Ріг», та окремі самостійні виробники.
До складу групи «Метінвест» входять компанії, які видобувають коксівне вугілля, виробляють концентрат та безпосередньо використовують його у виробництві.
Тому придбання групою шахти та збагачувального підприємства підсилює його ринкову владу на металургійному ринку, надає переваги порівняно з основним конкурентом – «АрселорМітал Кривий Ріг».
До того ж «Покровське» є найбільшим виробником коксівного вугілля на території України. З початком військових дій на Сході України кількість шахт, що видобувають коксівне вугілля на підконтрольній території, скоротилась, а окремі державні шахти скоротили свої обсяги. Це призвело до зменшення обсягу українського ринку коксівного вугілля. Як зазначено у рішенні Комітету з посиланням на дані Української науково-промислової Асоціації «Укркокс» обсяг ринку скоротився з 18 720 тис. тонн у 2014 році до 14 597 тис. тонн у 2018 році.
Зросла питома вага імпортного вугілля, що, постачається переважно з РФ, США і у 2019 році складала більше 70%.
Отже, коксівне вугілля власного видобутку, переважно з «Шахтоуправління «Покровське» покриває незначну потребу коксохімічних підприємств. Та з набуттям контролю групи «Метінвест» над шахтою і виробником концентрату, її металургійні підприємства отримують доступ до сировини. В єдиному енергетично-металургійному холдингу, як наслідок, буде зосереджено переважний обсяг всього коксівного вугілля України.
Однак, висновки Комітету у рішенні про вплив придбання на ринок не є категоричними. У ньому наводяться окремі дані, які не є закритою (конфіденційною) інформацією, що учасники ринку можуть розраховувати на імпортоване коксівного вугілля, яке за показниками ціна/якість є більш конкурентоспроможним, ніж вітчизняне.
Комітет також врахував, що виробничі потужності видобутку коксівного вугілля деяких державних шахт недозавантажені та мають запас використання. А також взяв до уваги незначну частку учасників концентрації що не перевищує 25 %, намір групи «Метінвест» протягом п’яти років збільшити обсяги видобутку коксівного вугілля і, відповідно, обсяги його збагачення, при тому що потреба групи «Метінвест» суттєво не зросте.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 23155
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 17257
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13949
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6824
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6008