Мінекономіки вдруге спробує регулювати ціни зловживаючих монополістів
Розберемо які товари підпадуть під регулювання та який механізм пропонується
Міністерство економіки вкотре пропонує механізм регулювання цін на товари компаній, що зловживають монопольним становищем, встановлюючи необґрунтовані ціни або застосовуючи різні ціни в однакових умовах.
На сайті Міністерства опубліковано проект постанови Уряду, що має замінити чинне Положення (постанова № 135 від 22.02.1995), яке не є дієвим інструментом.
Чиї ціни потраплять під регулювання:
- зловживаючих монополістів, щодо яких є рішення АМКУ про цінові порушення.
Підставою запровадження цінового регулювання визначено:
- рішення органів АМКУ про зловживання компанією монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень - встановлення цін, які були б неможливі за умови існування конкуренції на ринку або застосування в рівних умовах різних цін. Таке рішення АМКУ має направити суб’єктам регулювання протягом 10 робочих днів з дати підписання.
Суб’єкти регулювання.
- Мінекономіки (загальнодержавні ринки), МОЗ (лікарські засоби і медичні вироби), НКРЗІ (телекомунікаційні послуги), Рада міністрів АРК та обласні і міські державні адміністрації (регіональні ринки)
Товари – будь-які. Розробники не обмежились товарами, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.
Дії суб’єктів регулювання для запровадження цінового регулювання
- направлення запитів суб’єктам господарювання, дії яких визнано порушенням;
- аналіз отриманої інформації, або за її відсутності – використання даних статистики, основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку;
- прийняття рішення про доцільність та необхідність запровадження державного регулювання, спосіб регулювання та термін дії.
Недоліки проекту постанови:
- суб’єкт регулювання не може прийняти рішення про недоцільність державного регулювання, а в будь-якому випадку має взятись за регулювання цін порушника антимонопольного законодавства, що відповідає визначеним проектом критеріям;
- в пояснювальній записці до проекту відсутнє обґрунтування, чому строк дії державних регульованих цін не може перевищувати 120 днів;
- проект не містить інформації щодо подальших дій суб’єкта регулювання після закінчення цього строку;
- не визначено відповідальності для компаній, що будуть реалізовувати товари за ціною вищою ніж встановлена регулятором;
- відсутність відповідальності суб’єктів регулювання за розголошення інформації, отриманої від компаній, зокрема їх конкурентам;
- відсутність механізму узгодження між різними органами місцевого самоврядування єдиного підходу до регулювання цін регіональних монополістів, які активні в кількох регіонах, що може викликати складнощі в подальшому;
- не враховано те, що за рішенням АМКУ про визнання вчинення порушення на суб’єкта може бути накладено зобов’язання припинити порушення, наприклад, привести ціни до обґрунтованого рівня. Тоді суб’єкт у двомісячний строк має виконати рішення Комітету або надати інформацію яким чином та у який строк воно буде виконано. Проект не визначає чи враховуватимуться і яким чином такі дії суб’єкта для усунення порушення при розгляді питання запровадження цінового регулювання.
Проектом пропонується впровадження регулювання за зловживання монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень, передбачених пунктами 1 і 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції». Однак, частими є випадки кваліфікації органами АМКУ дій монополістів за загальною – першою частиною статті 13. Саме такі випадки не враховуються проектом та можуть уникнути необхідності встановлення державного регулювання.
Отже проект потребує доопрацювання задля усунення зазначених вище недоліків. Свої пропозиції до проекту Ліга антитрасту вже направила до Міністерства економіки та очікуватимемо на їх врахування.
Позиція «Ліги антитрасту» щодо першого проекту постанови за посиланням.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5407
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4744
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4161
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2240
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2074