Мінекономіки вдруге спробує регулювати ціни зловживаючих монополістів
Розберемо які товари підпадуть під регулювання та який механізм пропонується
Міністерство економіки вкотре пропонує механізм регулювання цін на товари компаній, що зловживають монопольним становищем, встановлюючи необґрунтовані ціни або застосовуючи різні ціни в однакових умовах.
На сайті Міністерства опубліковано проект постанови Уряду, що має замінити чинне Положення (постанова № 135 від 22.02.1995), яке не є дієвим інструментом.
Чиї ціни потраплять під регулювання:
- зловживаючих монополістів, щодо яких є рішення АМКУ про цінові порушення.
Підставою запровадження цінового регулювання визначено:
- рішення органів АМКУ про зловживання компанією монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень - встановлення цін, які були б неможливі за умови існування конкуренції на ринку або застосування в рівних умовах різних цін. Таке рішення АМКУ має направити суб’єктам регулювання протягом 10 робочих днів з дати підписання.
Суб’єкти регулювання.
- Мінекономіки (загальнодержавні ринки), МОЗ (лікарські засоби і медичні вироби), НКРЗІ (телекомунікаційні послуги), Рада міністрів АРК та обласні і міські державні адміністрації (регіональні ринки)
Товари – будь-які. Розробники не обмежились товарами, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.
Дії суб’єктів регулювання для запровадження цінового регулювання
- направлення запитів суб’єктам господарювання, дії яких визнано порушенням;
- аналіз отриманої інформації, або за її відсутності – використання даних статистики, основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку;
- прийняття рішення про доцільність та необхідність запровадження державного регулювання, спосіб регулювання та термін дії.
Недоліки проекту постанови:
- суб’єкт регулювання не може прийняти рішення про недоцільність державного регулювання, а в будь-якому випадку має взятись за регулювання цін порушника антимонопольного законодавства, що відповідає визначеним проектом критеріям;
- в пояснювальній записці до проекту відсутнє обґрунтування, чому строк дії державних регульованих цін не може перевищувати 120 днів;
- проект не містить інформації щодо подальших дій суб’єкта регулювання після закінчення цього строку;
- не визначено відповідальності для компаній, що будуть реалізовувати товари за ціною вищою ніж встановлена регулятором;
- відсутність відповідальності суб’єктів регулювання за розголошення інформації, отриманої від компаній, зокрема їх конкурентам;
- відсутність механізму узгодження між різними органами місцевого самоврядування єдиного підходу до регулювання цін регіональних монополістів, які активні в кількох регіонах, що може викликати складнощі в подальшому;
- не враховано те, що за рішенням АМКУ про визнання вчинення порушення на суб’єкта може бути накладено зобов’язання припинити порушення, наприклад, привести ціни до обґрунтованого рівня. Тоді суб’єкт у двомісячний строк має виконати рішення Комітету або надати інформацію яким чином та у який строк воно буде виконано. Проект не визначає чи враховуватимуться і яким чином такі дії суб’єкта для усунення порушення при розгляді питання запровадження цінового регулювання.
Проектом пропонується впровадження регулювання за зловживання монопольним становищем шляхом вчинення цінових порушень, передбачених пунктами 1 і 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції». Однак, частими є випадки кваліфікації органами АМКУ дій монополістів за загальною – першою частиною статті 13. Саме такі випадки не враховуються проектом та можуть уникнути необхідності встановлення державного регулювання.
Отже проект потребує доопрацювання задля усунення зазначених вище недоліків. Свої пропозиції до проекту Ліга антитрасту вже направила до Міністерства економіки та очікуватимемо на їх врахування.
Позиція «Ліги антитрасту» щодо першого проекту постанови за посиланням.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський вчора о 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко вчора о 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 16185
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 8043
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6360
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 4342
-
Бути собою чи грати на публіку: чи варто ділитися своєю вразливістю в Instagram
Життя 3159