Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
10.06.2016 16:27

А Мінськ і нині там... Навіщо наші політики перекручують Мінськ-2

Що робити з війною на Донбасі? Які є варіанти виходу з кривавого конфлікту?

Під дудку «партії війни»

Минув більше як ріквідтоді, як «Нормандська четвірка» в Мінську підписала «Комплекс заходів»,спрямованих  на виконання перших мінськихдомовленостей.Ця угода отримала неформальну назву Мінськ-2.

Тоді, у лютому 2015року, військові із зони АТО, політики та мільйони звичайних українців малинадію, що вогонь на Сході припиниться, що зброю від лінії розмежування будевідведено, що відбудеться обмін полоненими й що після виборів Україна зможе відновитиконтроль над україно-російськимкордоном, який наразі контролюють бойовики. Всі цімрії України мали здійснитись ще до кінця 2015 року. Але, перефразуючи відомеприслів’я про віз, доводиться констатувати  - а Мінськ і нині там…

Зараз, з впевненістюможна говорити про те, що жоден із задекларованих 13 пунктів Мінська-2 так і невиконали. Адже бої на Сході України і зараз тривають. Найстрашніше – що гинутьвійськові та цивільні. А обстріли здійснюють не лише з легкої, а й з важкоїартилерії.

Мені доводитьсяспілкуватися з мужніми хлопцями, які зараз боронять наш мирний сон на Донбасі.Всі як один говорять про те, що у нас йде війна – саме війна, а не зонаантитерористичноїоперації, як її люблять називати політики.Ці хлопці із кіптявою на обличчях від пороху та мозолистими руками упевненні,що якби кровопролитна війна не була вигідною обом сторонам «кривавогоконфлікту» - то її б вже давно припинили. Хтось дуже сильно зацікавлений утому, аби діалог між Києвом та Донбасом, результатом якого таки будебезапеляційне виконання Мінських угод, якомога довше не починався. Але такийконтакт має бути встановлений. Адже не посилення озброєння, і тим паче не новахвиля мобілізації чи примусова контрактна служба у ЗСУ, а саме діалог - це ключдо врегулювання конфлікту.

Війна на Сході Українивже давно стала методом наживи як для нечистих на руку ділків з ЛНР,ДНРтаРосії, так і з України. Віджаті авто з Луганська та Донецька як гарячі пиріжкирозходяться по регіонах України. Гвинтівки, пістолети та вибухові пристрої – неменш ходовий товар, який допомагає збагачуватись нечистим на руку військовим.Впевнена, кожен з вас щодня читає чи дивиться новини, які свідчать, що Українузаполонила нелегальна зброя.

Гуманітарна допомога іта стала об’єктом торгівлі. Коротше кажучи – не зона АТО, а зона незвичайнихринкових відносин.

Реальні механізми повернення – це виключно мирні механізми

Те, що відбувається взоні бойових дій, вже не вкладається в рамки звичайної цивільної свідомості. Бабільше, я впевнена, що такий перебіг ситуації здається диким навіть длявійськових. І силовими методами цій вакханалії навряд чи зарадиш. Як показалапрактика – протидія викликає лише протидію, тільки роздмухує конфлікт, не даючинадії на його завершення. Тому дуже важливо, аби наші політики на чолі з Президентомзапропонували реальні механізми повернення Донбасу у лоно неньки України. І япереконана, що це можуть бути виключно мирні механізми. Про теж саме в свіжому інтерв’ю«Комсомольській правді» говорив безпосередній учасник Мінських перемовин Віктор Медведчук.

Звичайно, багато хтоможе з нами не погодитись. Мовляв, які мирні шляхи, чого можна досягнути такимчином? Ось головнокомандувач вже довший час «мирно» мне «кульки» в руках, а миртак і не настав?! Не настав! Але ж і прямі переговори з Донбасом поки що так іне відбулись! А переговори – це обов’язкова запорука миру! Тому що будь-якавійна, якою б жорстокою вона не була, закінчується тим, що потрібно сідати застіл переговорів і домовлятися.

У соціальних мережах,куди не плюнь, багато хто пише про недієздатність Мінських угод. Точніше,повторює зойки і крики політиків, які намагаються критикувати Мінськ-2.  Але чи багато хто з них взагалі читав текстМінських домовленостей?Наприклад, насвоїй сторінці у Facebookнароднийдепутат Верховної Ради Ірина Геращенко писала: «Київ готовий до діалогу зДонбасом, але з легітимно обраною владою, яка повинна бути обрана заукраїнським законодавством і вибори повинні пройти за стандартами ОБСЄ» (так за нашим законодавством чи застандартами ОБСЄ?!).

Українські політикимасово просувають тезу, що спочатку Україна повинна взяти під контрольокуповані на Донбасі території, а вже потім провести на них вибори. Насправді,Мінські угоди задекларували прямо протилежну послідовність дій – спочаткувибори, а вже потім контроль над кордоном. Хто хоче перевірити – дивіться пункт9 «Комплексу заходів».

Ось саме таке свідоме перекручування пунктів Мінських домовленостей з боку деяких політиків й зриваємирний діалог. Анещодавно вефірі«Радіо Ера» про необхідність мирноговрегулювання і прямих переговорів по лінії Київ-Донбас заговорила йнещодавнозвільненаз полону Надія Савченко. Вона прямимтекстом заявила, що Києву варто налагодити прямий діалог із представниками такзваних «ДНР» і «ЛНР».

Добре,що хоч у політиків нової хвилі є розуміння, що Мінські угоди - цеміжнародно-правовий документ, який треба виконувати. А якщо Київ будепорушувати свої зобов’язання згідно Мінську-2 – то є ризик міжнародних санкційпроти України за порушення своїх міжнародних зобов’язань.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net