Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.03.2016 10:22

Захист у справах про корупційні правопорушення: конфлікт інтересів

Адвокат (судовий захист), магістр права

Адміністративні правопорушення пов’язанні з корупцією: конфлікт інтересів у чиновників та/або можновладців (ст. 172-7 КУпАП). Стратегія та тактика захисту.

Відповідно до п. 2 Примітки ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

В свою чергу п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи,   у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Таким чином, зі змістовного аналізу ст.1 та ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП необхідно мати в сукупності такі ознаки:

- будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами;

- суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Тобто реальний конфлікт інтересів має відбутися лише тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями за для задоволення приватного інтересу приймає рішення або робить дію на користь себе або третіх осіб.

  Підстави для закриття провадження у справі:  

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України від 25.05.1998 року за  № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»   у  справах  даної  категорії  суди  повинні  забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КпАП.  При  цьому  особливу  увагу
необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань:

O  чи мало місце правопорушення,  за яке особа  притягається  до відповідальності;

O  чи містить   діяння   склад   корупційного    правопорушення, передбаченого Законом;

O  чи особа є винною в його вчиненні;

O  чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення;

O  чи не містить правопорушення ознак злочину;

O  чи не   закінчилися   на   момент   розгляду  справи  строки, передбачені    ст. 38 КпАП;

O  чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі.

  Особливу увагу необхідно звернути на строки накладення адміністративного стягнення, зокрема п . 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно передбачає, що провадження в справі про  адміністративне правопорушення не може бути  розпочато,  а  розпочате  підлягає  закриттю за закінченням на момент розгляду справи  про  адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 38 КУпАП встановлює, що а дміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, відповідно до Листа Міністерства юстиції України від 01.12.2003 р. N 22-34-1465 триваючими  адміністративними  проступками є проступки, пов'язані  з тривалим, неперервним   невиконанням   обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад,  проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням  регламентованих обов'язків,  або притягненням винної у невиконанні   особи   до   відповідальності.   Дуже    часто    ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка  вчинила якісь певні дії чи бездіяльність,  перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій  (бездіяльності).  Ці  дії безперервно  порушують  закон  протягом якогось часу.  Іноді такий стан продовжується значний час  і  увесь  час  винний  безперервно скоює  правопорушення  у  вигляді  невиконання покладених на нього обов'язків.

Згідно п. 20 Постанови пленуму Верховного суду України від 25.05.1998 року за     № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією» передбачено, що «Відповідно   до  ст.38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено на винну особу не пізніш як через два місяці з  дня вчинення корупційного  правопорушення    при    триваючому правопорушенні - через два місяці з дня його виявлення, а також не пізніш  як через  місяць  з  дня  прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи чи про її закриття  за  наявності  в діях особи ознак корупційного правопорушення.

Будь-яке поновлення, продовження  чи  зупинення перебігу   таких   строків   КУпАП   не передбачено.  

Тому   в   разі   закінчення   строків   накладення адміністративного стягнення провадження у справі має бути закрито

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]