Без фундаменту: забудовникам-шахраям не місце на ринку
Податкова починає перевірку "мікробізнесменів" - забудовників-фізосіб, що "будують для себе".
Житло від забудовника продовжує користуватись попитом вже два десятиліття – відтоді, як в Україні було започатковано такий інструмент придбання нерухомості, як інвестування в новобудову.
Попри економічну кризу та інші негаразди, кількість будівельних майданчиків по країні меншою не стає. Лідерство стабільно тримають столиця та її передмістя. За ними з відривом йдуть великі міста: Харків, Львів, Одеса, Дніпро…
Масштаби вражають. Достатньо відкрити бази оголошень на інтернет-сайтах з продажу нерухомості, щоб переконатись: навкруги столиці наразі реалізується декілька десятків тисяч майбутніх квартир у понад шести сотнях об'єктів незавершеного будівництва.
Кидається в око цікавий момент. Вартість житла одного рівня та класу, у одному населеному пункті відрізняється у рази.
Перше логічне пояснення: хтось реалізує квартири у майже готовому будинку, а хтось – на рівні фундаменту. Але це не єдина причина.
Друге – хто будує.
Після кризи 2008 року на ринку первинної житлової нерухомості відбулись радикальні зміни. Попит на житло – попри різке падіння споживацьких можливостей – залишився. Але люди вже шукали якнайдешевше. У відповідь на арені з'явився новий прошарок забудовників, що запропонували дешевше в декілька разів. Щоправда, в обмін на суттєві ризики та проблеми, які часто й густо тягне за собою угода з ними. Оскільки більшість з них будує,уникнувши державного контролю, зобов'язань перед містом і майбутніми покупцями, заощадивши на підключенні до мереж, врешті – не сплачуючи податки.
Схема достатньо проста й напрацьована роками.
На ринок виходить не будівельна компанія, а приватний забудовник - фізична особа, що будує «для себе».
Отримується приваблива земельна ділянка (яким чином фізособі її надають – велике питання до місцевої влади). Затим власник землі залучає компанію-забудовника (вже юридичну особу), з якою укладається договір генпідряду. Той огороджує ділянку зеленим парканом, наймає робочих (здебільшого – нелегально, без оформлення трудових відносин), від свого імені вивішує паспорт новобудови й відкриває відділ продажу.
Людям пропонується придбати майнові права на майбутню нерухомість. Якої якості буде те житло й чи не стане небезпечним для мешканців – ці питання на тлі надто привабливих цін автоматично опускаються. Процес пішов.
Будівництво зазвичай ведеться жваво – ніхто й оговтатись не встигне, а у новобудові вже роздали ключі. Крапка.
Недопродані квартири у введеному до експлуатації будинку реалізуються укладанням договорів купівлі-продажу нерухомого майна у нотаріуса. Знову ж таки, продаж – від імені фізичної особи – власника. При цьому вартість об'єкту , що фіксується по договору, суттєво занижується.
Тепер – арифметика.
І на етапі будівництва, й на етапі продажу вже введених квадратних метрів фізична особа сплачує державі лише податок на доходи фізосіб (5%) та військовий збір (1,5%). Тобто загалом – 6,5%. В той час як юридична особа – компанія-забудовник – повинна сплатити податок на прибуток (18%), єдиний соціальний внесок (22%) та ПДВ (20%). Разом – 60%.
Ось і відповідь, чому новобудови можуть відрізнятись по ціні у рази. А також – по якості.
ДФС звернула увагу на дві з половиною тисячі фізосіб, які «для себе» набудували та продали майже 3,5 млн квадратних метрів житла. Це понад 12 тис. об єктів з понад 40 тис. квартир. Причому, 88 фізосіб виявилися власниками 50 й більше об'єктів.
Яскравий показовий приклад: одне сімейство, що роками будує під Києвом, протягом цих років тримало у своїй власності більше 3 тис. об'єктів нерухомого майна. Сума доходів від проданих вже 1 763 об'єктів складає понад 1,5 млрд грн.
Мікробізнес у скромному форматі «для себе», кажете?
Отже, з повною відповідальністю заявляю: ми розпочинаємо перевірку таких «мікробізнесменів». Переконаний: шахраям, які ошукують державу, руйнують ринок й наражають на небезпеку покупців «житла з-під поли», не місце у будівельному бізнесі. Якщо ми маємо на увазі чесний бізнес, що працює за європейськими стандартами.
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов вчора о 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак вчора о 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко вчора о 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко вчора о 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 08.02.2025 21:03
- Справа на мільярд Євген Магда 07.02.2025 09:57
- Коли спадщина стає відумерлою: юридичні тонкощі та судова практика Дмитро Зенкін 07.02.2025 09:00
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 299
- Справа на мільярд 118
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання 102
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? 102
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 100
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 2898
-
"Умовте українців продовжити транзит". Чим завершиться енергокриза у Молдові
Бізнес 2786
-
Комарницького оголосили в розшук. НАБУ вважає, що він намагається втекти з України
оновлено Бізнес 2427
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 2282
-
12 найромантичніших міст Європи до свята закоханих
Життя 1989