Без фундаменту: забудовникам-шахраям не місце на ринку
Податкова починає перевірку "мікробізнесменів" - забудовників-фізосіб, що "будують для себе".
Житло від забудовника продовжує користуватись попитом вже два десятиліття – відтоді, як в Україні було започатковано такий інструмент придбання нерухомості, як інвестування в новобудову.
Попри економічну кризу та інші негаразди, кількість будівельних майданчиків по країні меншою не стає. Лідерство стабільно тримають столиця та її передмістя. За ними з відривом йдуть великі міста: Харків, Львів, Одеса, Дніпро…
Масштаби вражають. Достатньо відкрити бази оголошень на інтернет-сайтах з продажу нерухомості, щоб переконатись: навкруги столиці наразі реалізується декілька десятків тисяч майбутніх квартир у понад шести сотнях об'єктів незавершеного будівництва.
Кидається в око цікавий момент. Вартість житла одного рівня та класу, у одному населеному пункті відрізняється у рази.
Перше логічне пояснення: хтось реалізує квартири у майже готовому будинку, а хтось – на рівні фундаменту. Але це не єдина причина.
Друге – хто будує.
Після кризи 2008 року на ринку первинної житлової нерухомості відбулись радикальні зміни. Попит на житло – попри різке падіння споживацьких можливостей – залишився. Але люди вже шукали якнайдешевше. У відповідь на арені з'явився новий прошарок забудовників, що запропонували дешевше в декілька разів. Щоправда, в обмін на суттєві ризики та проблеми, які часто й густо тягне за собою угода з ними. Оскільки більшість з них будує,уникнувши державного контролю, зобов'язань перед містом і майбутніми покупцями, заощадивши на підключенні до мереж, врешті – не сплачуючи податки.
Схема достатньо проста й напрацьована роками.
На ринок виходить не будівельна компанія, а приватний забудовник - фізична особа, що будує «для себе».
Отримується приваблива земельна ділянка (яким чином фізособі її надають – велике питання до місцевої влади). Затим власник землі залучає компанію-забудовника (вже юридичну особу), з якою укладається договір генпідряду. Той огороджує ділянку зеленим парканом, наймає робочих (здебільшого – нелегально, без оформлення трудових відносин), від свого імені вивішує паспорт новобудови й відкриває відділ продажу.
Людям пропонується придбати майнові права на майбутню нерухомість. Якої якості буде те житло й чи не стане небезпечним для мешканців – ці питання на тлі надто привабливих цін автоматично опускаються. Процес пішов.
Будівництво зазвичай ведеться жваво – ніхто й оговтатись не встигне, а у новобудові вже роздали ключі. Крапка.
Недопродані квартири у введеному до експлуатації будинку реалізуються укладанням договорів купівлі-продажу нерухомого майна у нотаріуса. Знову ж таки, продаж – від імені фізичної особи – власника. При цьому вартість об'єкту , що фіксується по договору, суттєво занижується.
Тепер – арифметика.
І на етапі будівництва, й на етапі продажу вже введених квадратних метрів фізична особа сплачує державі лише податок на доходи фізосіб (5%) та військовий збір (1,5%). Тобто загалом – 6,5%. В той час як юридична особа – компанія-забудовник – повинна сплатити податок на прибуток (18%), єдиний соціальний внесок (22%) та ПДВ (20%). Разом – 60%.
Ось і відповідь, чому новобудови можуть відрізнятись по ціні у рази. А також – по якості.
ДФС звернула увагу на дві з половиною тисячі фізосіб, які «для себе» набудували та продали майже 3,5 млн квадратних метрів житла. Це понад 12 тис. об єктів з понад 40 тис. квартир. Причому, 88 фізосіб виявилися власниками 50 й більше об'єктів.
Яскравий показовий приклад: одне сімейство, що роками будує під Києвом, протягом цих років тримало у своїй власності більше 3 тис. об'єктів нерухомого майна. Сума доходів від проданих вже 1 763 об'єктів складає понад 1,5 млрд грн.
Мікробізнес у скромному форматі «для себе», кажете?
Отже, з повною відповідальністю заявляю: ми розпочинаємо перевірку таких «мікробізнесменів». Переконаний: шахраям, які ошукують державу, руйнують ринок й наражають на небезпеку покупців «житла з-під поли», не місце у будівельному бізнесі. Якщо ми маємо на увазі чесний бізнес, що працює за європейськими стандартами.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 168
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 16220
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7829
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5366
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4936
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839