Псевдо-лібертаріанці, або нові небезпечні податки від народних слуг

Нова «зе-влада», яка позиціонує себе як лібертаріанська партія, знову грубо порушує принципи і ідеологію, яку нібито сповідує, адже замість того, щоб скорочувати кількість і знижувати рівень оподаткування, як було обіцяно, вони намагаються це оподаткування підвищити. При чому, таке підвищення обов’язково вдарить по українській економіці і не виконуватиме тих цілей, які задумуються зе-слугами. Але про все по порядку.

Народний депутат партії «Слуга народу», голова Комітету з питань фінансів, податків та митної політики Данило Гетьманцев подав законопроект про зміни до Податкового кодексу. Законопроект, вносить ряд суттєвих змін до основного податкового документу країни. Від скасування персональної відповідальності податкових інспекторів і скасування виключень по наданню інформації на запити контролюючих органів, до виключення з об'єкту податку на прибуток курсової різниці і, що саме цікаво, розширення поняття первинної переробки, коли  скажімо замість собівартості руди і первинного дроблення за базу буде братися вартість кінцевого продукту - концентрату, окатишів, агломерату. Хто знайомий з особливостями роботи вітчизняного гірничо-видобувного комплексу, той розуміє, про що йдеться.  

Як і більшість останніх законодавчих ініціатив, законопроект вноситься поспіхом без достатнього громадського і експертного обговорення. Більше того, уже сьогодні його мають розглянути на профільному податковому комітеті. Логіку «Слуги народу» можна зрозуміти. Їх завдання – законодавчий бліцкриг задля вдалого вкладання у вуха наївного електорату тези про свою результативність і рішучість, до того ж в короткий строк. Тут Вам і скасування недоторканності, і оперативні кадрові призначення. Але боюсь, щоб цей поспіх не завів нас в економічну прірву. Бо навіть мені, як людині, що побіжно розуміється в економічних питаннях, уже починають виднітися її обриси. Взяти хоча б вище згадані зміни до Податкового кодексу.

Безумовно, на сьогоднішній день рентні ставки в Україні далеко не низькі, проте ще більше їх зростання, немов обстріл «ГРАДами», вдарить по вітчизняній промисловості. І якщо хтось думає, що це лише питання прибутків власників вітчизняних ГОКів, то глибоко помиляється. Адже скорочення видобутку залізорудної сировини і її експорту відчутно вдарить по курсу національної валюти України. Плюс до того, зниження обсягів реалізованої продукції – це зменшення податкових надходжень, особливо в місцеві бюджети. А там, де зменшення обсягів виробництва, там і скорочення робочих місць і ріст соціальної напруги: починаючи від масового незадоволення соціально-економічною ситуацією, закінчуючи ростом активності кримінальних елементів. Хіба за перспективу повернутись у депресивні 90-ті голосував Схід, тотально підтримуючи кандидатів від «Слуги народу»? Хіба за перспективу десятків тисяч звільнених гірників  і металургів підтримував Зеленського рідний Кривий Ріг?

Більше того, не зрозуміло, як українська делегація збирається пояснювати відповідні зміни в ході перемовин с МВФ. Бо сьогоднішні ініціативи законотворців суперечать всім усталеним міжнародним нормативам, без дотримання яких до нас не прийде жоден серйозний інвестор чи міжнародний партнер.

Про яке створення додаткової вартості може йти мова? За таких умов, держава просто буде вбивати будь-які стимули до розвитку галузі і розширення експортних потоків. Адже при такому фіскальному навантаженню, наші експортери залізної руди втратять будь які шанси конкурувати на міжнародних ринках, а на їх місце радо прийдуть російські експортери, котрі й без того перебувають у виграшній позиції за рахунок дешевих ресурсів.

Відтак, можливо поспішати варто «повільно»? З дотриманням всіх регламентних процедур, обговорень, консультацій з експертами і громадськістю, профільними спілками, оцінкою всіх «За» і «Проти». Бо наламати дров діло не хитре. Головне, розуміти, що держава – це не зйомки фільму, де можна щось відмотати назад, чи змонтувати. Держава – це люди, життя і достаток яких залежить від подібних змін, що можуть мати незворотній наслідок.