Небезпечні протести: спроба дестабілізації і дискредитації громадського руху

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Володимир Скібіцький вважає, що Росія домагається в Маріуполі та Бердянську ситуації, за якої люди вийдуть на акції протесту проти місцевої влади.

"Цілі, які переслідує Росія, – це не просто заблокувати або реалізувати спроби, щоб не було зовнішньої торгівлі України з іншими країнами через Азовське море. Заблокувати Бердянськ, Маріуполь... це веде до можливої дестабілізації ситуації серед населення цих районів", – сказав він.

Цій заяві лише два дні, а перші дзвіночки тестування вище згаданих намагань по виведенню людей на вулиці і розкачування ситуації на сході уже відбуваються. Сьогодні в Маріуполі таки відбулася обіцяна екологічна акція, ініціатори котрої намагались вчергове заявити про пагубні наслідки роботи промислових підприємств для екології міста. Такі ж акції, але з суттєво меншою кількістю учасників пройшли також в Запоріжжі, Кам’янську, Кривому Розі.

І ніби нічого крамольного цьому всьому немає. Благі наміри: розмови про чисте повітря і збереження здоров’я. Якби не ряд фактів, що відверто кидаються в очі. По-перше, напередодні акції в соціальних мережах можна було зустріти ряд відверто фейкових відео про екологію в Маріуполі, виготовлених на телеканалі ДНР, в яких навіть неозброєним оком проглядається кремлівський стиль. По-друге, за дивним збігом обставин, одними із перших, хто почав поширювати інформацію по результатам сьогоднішньої акції в Маріуполі стали теж російські ЗМІ. Не кажучи уже про істерію щодо перспектив екологічної катастрофи в Маріуполі, яку розводили в соціальних мережах на окупованій території.

Ні, я не думаю, що еко-активісти Маріуполя – агенти Кремля чи посібники сепаратистів. Але шкода, коли вони не розуміють, що подібні акції мало того, що носять дестабілізуючий характер для всієї прифронтової зони, про який заявляв представник Міноборони, так ще й активно будуть використовуватися в гібридній інформаційній війні проти України. Бо сьогодні війна за території ведеться в першу чергу на інформаційних фронтах. І не розуміти цього на четвертий рік відкритої російської агресії, не просто дивно, а небезпечно.

І останнє. Я теж великий симпатик екологічних цінностей та думаю, що в Україні до кінця так і не розкритий відповідний сегмент. Ні через активну громадськість, ні через органічні політичні рухи, що могли б відображати ідеї традиційних зелених, котрі є в Європі чи інших країнах світу. Хоча попит на такі рухи думаю є. Однак, люди, що сповідують відповідні цінності, мають більш консервативні погляди на вирішення екологічних проблем і здійснення перетворень у відповідній сфері.

Тому подібні театралізовані акції, що по суті зорієнтовані на створення телевізійної картинки, а не досягнення предметного результату, більше дискредитують екологічну громадськість, аніж додають їх нової хвилі популярності і електоральної підтримки. І Маріуполь цьому не виключення. Адже навіть неозброєним оком видно, що у порівнянні з попередньою акцією, цього разу на вулиці вийшло в рази менше жителів. Хтось скаже, що День міста і люди просто хочуть відпочити вдома. Хтось буде переконувати у тому, що самі еко-активісти втратили довіру серед містян.

Але головна причина такої тенденції, як на мене, з одного боку, страх пересічних маріупольців стати заручниками політизації даних процесів у місті, а з іншого, відсутність реальних кроків, покликаних вирішити проблему, а не просто створювати довкола неї ефектний інформаційний шум. Бо сучасний український виборець уже звиклий до банальної звинувачувальної риторики. Людям потрібні відповіді. І чим конкретнішими та практично приземленими вони будуть, тим більша вірогідність їх підтримки в суспільстві. Незалежно від того, чи мова йде про Маріуполь, чи про будь-яке інше місто України.