Хто знайде ключ до сердець виборців із сіл?

Останнім часом інформаційне поле заповнилось інформацією про вихід Віктора Медведчука у публічну політику. Інвестиції Медведчука у ЗМІ та політичні проекти є логічним нарощуванням м’язів перед виборчими кампаніями 2019 року.

Телеканал «112» і раніше мав сумнівну репутацію, однак після зміни власника його проросійська «редакційна політика» та заангажованість стала безсумнівною, а партія «За життя» отримала ще один рупор, на додачу до 24-го каналу.

Окрім нарощування інформаційних м’язів, Медведчук зайнявся поглинанням партій-конкурентів. Це зрозуміло із пропозиції Вадима Рабіновича щодо об’єднання з Опоблоком, Відродженням і Аграрною партією. Озвучені партії в основному складаються з колишніх регіоналів, тому прагнення Рабіновича цілком зрозумілі.

Об’єднання, якщо воно дійсно відбудеться, буде в інтересах партії «За життя», яка намагається закріпитися як основна проросійська політична сила в Україні і вийти на парламентський рівень.

Чи відгукнеться Опоблок на таку пропозицію? Цілком ймовірно, адже пропозиція вигідна – підтримати їх представника, Бойка, на президентських виборах. Проте чи підтримають цей крок інші сили?

Якщо Аграрна партія погодиться на об’єднання, одразу стане «розмінною монетою» у більш серйозній політичній грі. Зникнення ще одного конкурента на «аграрний електорат» може бути вигідним і Юлії Тимошенко, яка має традиційно високу підтримку у селах.

Проте чи має ця партія достатньо сил, щоб відмовитись? Сумнівна рекламна кампанія АПУ (борди «Час рости») не дала зрозумілого посилу українському виборцю, а швидше виставила Скоцика на публічне посміховисько. Складається враження, що хтось таким чином хитро освоїв партійний бюджет на догоду політичним конкурентам.

За наявною інформацією, цією людиною ймовірно є скандально відомий Грановський – політтехнолог Аграрної партії, і в той же час… людина Медведчука. Пазли склались…

На майбутніх виборах нейтральний сільський електорат може стати «золотою акцією». Якщо Аграрна партія не покаже зуби, її прихильників швидко переманять політичні конкуренти, а результат 3-річної партійної роботи піде «в нікуди».

Але зникнення чергового політичного проекту мене зовсім не бентежить. Мене більше хвилює те, кому може дістатись сільський виборець…

Дмитро Сінченко