Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.05.2016 23:39

Петиції громадських організацій – розвідка боєм?

Керівник Всеукраїнської ініціативи "Рух Державотворців"

Чи можливо звичайній громадській організації оскаржувати сотні рішень своєї місцевої ради, якщо за кожен позов доведеться знайти до тисячі гривен? Чи може активіст викладати по тисячі гривень щоразу, коли чиновники не надають йому відповідь згідно Закону «

Активісти громадського партнерства «Рада Експертів»,зневірившись у можливості безпосередньої співпраці з депутатами Кіровоградськоїміськради, вирішили піти альтернативним шляхом, запропонувавши своїнапрацювання нормативно-правових актів через механізм петиції.

За Законом «Про звернення громадян», підписи під петиціямимають право збирати як органи місцевого самоврядування, так і громадськіорганізації. Саме цим шляхом вирішили скористатись активісти. Під часпрес-конференції Партнерства громадські діячі презентували розділ «Петиції» на сайті ГО«Асоціація Політичних Наук».

У чому принципова різниця між петиціями міськради тагромадських активістів? Як завжди – різниця в законності. Громадські активістидіють так, як передбачають Закони «Про звернення громадян» та «Про доступ допублічної інформації», а міська рада – як заманулось депутатам.

А закон чітко передбачає, що органи місцевого самоврядуваннясамі визначають необхідну кількість підписів і строки, шляхом внесеннявідповідних змін до Статуту. Доки таких змін не внесено – орган місцевогосамоврядування керується нормами Закону, яким передбачено, що для міст від 100до 500 тис. мешканців (а саме в цю категорію потрапляє Кіровоград) необхідно за3 місяці зібрати 250 підписів.

Міськрада ж на своєму сайті передбачила необхідність зібрати450 підписів за45 днів. Ці ж цифри прописані у прийнятому 29 березня 2016 року на сесіїміськради Положенні про електронні петиції. Проте зміни до Статуту міста вступилив силу тільки з моменту їх оприлюднення на офіційному сайті міськради, з19.04.2016р., а отже – прямі норми Закону продовжують діяти для 10 петицій, щопочали збір підписів до моменту публікації рішення.

Перші дві петиції Ради Експертів стосуються саме правил гри.Лідери громадської думки переконливо обґрунтували доцільність встановити порігдля петицій на рівні від 125 до 250 підписів у Кіровограді. З розрахунками,формулами, аргументами. Це перша петиція громадськості – «петиціяпро петиції».

Другапетиція стосується регламенту міськради. У прийнятому на останній сесіїдокументі передбачені норми, що прямо суперечать діючому законодавству.Наприклад, так звані «виняткові випадки», якими депутати вирішиливиправдовувати свої систематичніпорушення Закону «Про доступ до публічної інформації».

Сьогодні всі проекти рішень органу місцевого самоврядуваннямають публікуватись за 20 робочих днів до їх прийняття. Депутати ж спробувалипередбачити собі «відмазку», завдяки якій планують порушувати закон і виносити«з голосу» на сесії проекти рішень, які не були оприлюднені за 20 робочих днівна сайті, не пройшли громадського обговорення, тому не відомі ані виборцям, анібільшості самих депутатів.

Але найгірше те, що ефективного механізму запобігтисистематичним порушенням Законів з боку органів місцевого самоврядування немає.Прокуратура втратила функції «загального нагляду», НАЗК тільки-но створилась, ідо її компетенції відноситься виключно порушення ЗУ «Про запобігання корупції»,офіс Уповноваженого з прав людини завалений заявами з усієї України, та й немає він достатнього впливу.

Найкращим інструментом могли би стати суди, якби не два«але». По-перше, судова система принципово не змінилась, а без судової реформина об’єктивні рішення годі й сподіватись. По-друге, внаслідок значногозбільшення з 1 січня 2016 року ставок судового збору оскаржити дії чибездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування,посадових і службових осіб, які порушують права та свободи людини ігромадянина, а також їх рішення, прийняті з порушенням чинного законодавства,для переважної більшості громадян стало не можливим. За подання позовної заявинемайнового характеру треба сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної платиабо 551,20 грн., а за заяву про забезпечення такого позову 0,3 розмірумінімальної заробітної плати або 413,40 грн.

Чи можливо звичайній громадській організації оскаржуватисотні рішень своєї місцевої ради, якщо за кожен позов доведеться знайти дотисячі гривен? Чи може активіст викладати по тисячі гривень щоразу, количиновники не надають йому відповідь згідно Закону «Про доступ до публічноїінформації»? Звісно ні…

Проблема торкається не тільки громадських активістів, але ізвичайних громадян. Так, судові витрати, наприклад, за оскарження рішеннясільської ради «Про відмову у наданнідозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки увласність для будівництва житлового будинку» будуть складати 964,6 грн. Чи справедлива така ціна забажання оформити право власності на землю під житловим будинком, скажімо,одинокій бабусі, у якої пенсія 1200 грн.?

Для уникнення такої ситуації необхідно внести зміни тадоповнення до Закону України "Просудовий збір", скасувавши сплату судового збору за подання фізичнимиособами позовних заяв немайнового характеру щодо оскарження рішень, дій чибездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування,посадових і службових осіб.

З метою вирішення згаданої проблеми вже було зареєстрованодві петиції: на сайтіПрезидента та Верховної РадиУкраїни. Відреагували на скарги громадських активістів і народні депутати ІринаЛуценко та Ніна Южаніна, зареєструвавши відповідний законопроектщодо удосконалення системи справляння судового збору №3552, що вже перебуває нарозгляді профільного комітету.

А поки законопроект не став Законом, ми маємо піднімати цюпроблему в інформаційному просторі, і, як мінімум, підписати згадані електронніпетиції.

 

Дмитро Сінченко

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net