Актуальні юридичні практики

Кожен юрист напевно задумувався над питанням: яку із юридичних практик обрати для реалізації себе як професіонала та, безумовно, для якнайбільш ефективного застосування своїх знань та вмінь з метою отримання адекватного доходу. В юридичній професії, на мою думку, є дві стадії:

1)                     коли ти готовий братися практично за все, не зважаючи на галузі права, і хочеш отримати якомога більше нових знань;

2)                     коли ти на основі набутого досвіду та в силу певного збігу обставин зупиняєшся на якійсь одній чи кількох тісно пов’язаних між собою юридичних практиках, фактично – стаєш професіоналом вузького профілю.

Особисто я, в силу свого віку та нетривалого професійного досвіду, знаходжусь на першій стадії цієї умовної класифікації. Але той незначний досвід, набутий мною, вже сьогодні окреслює певні рамки моєї професійної діяльності.

Для оцінки актуальності юридичних практик у найближчому майбутньому (перш за все з точки зору попиту на певні послуги) правничим  проектом «Filonenko&Bilyk lawyers» було проведене опитування в соціальній мережі «В контакте», у якому взяли участь учасники групи «Комплексний юридичний консалтинг»( http://vkontakte.ru/topic-24320877_24790594#/fblaw). Респондентам було поставлене запитання: «Яка з юридичних практик, на вашу думку, має кращі перспективи розвитку в найближчому майбутньому?». Бажаючим проголосувати авторами опитування були запропоновані наступні варіанти: корпоративне право, земельне право, податкове право, сімейне право, судова практика, ринок цінних паперів, інтелектуальна власність. Звичайно, вибірку проведеного опитування важко назвати репрезентативною, тому про його соціологічну цінність також говорити не доводиться, – це просто суб’єктивна думка сорока осіб, які взяли участь в опитуванні. Однак, ми спробували провести певний аналіз отриманих результатів. Отож, рейтинг юридичних практик виглядає наступним чином:

1.      Земельне право.

2.      Корпоративне право.

3.      Інтелектуальна власність.

4.      Податкове право.

5.      Судова практика.

6.      Ринок цінних паперів.

7.      Сімейне право.

Охарактеризуємо, з точки зору актуальності, лідера перегонів – практику земельного права.

  Земельне право. Земельні відносини були, є і будуть, тому проблеми їх правового регулювання та  застосування вказаних правових норм на практиці актуальні в усі часи. Поштовхом до розвитку вказаної практики на теренах України стало запровадження інституту приватної власності на землю, адже юридичні послуги в цій галузі охоплюють, перш за все, юридичний супровід операцій по відчуженню земельних ділянок, а також вирішення спорів, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням земельними ділянками.

Перспективи земельного права, з точки зору юридичного бізнесу, очевидні в світлі зняття в майбутньому (думається у найближчому) мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Де-факто, землі сільськогосподарського призначення відчужуються досить давно, наприклад, з використанням таких інструментів як накладення стягнення на земельну ділянку за рішенням суду, емфітевзис тощо. Вказана діяльність потребує негайного приведення у правове поле, що дозволить захисти права громадян, що здійснюють відчуження таких земель, а також дозволить наповнити державний бюджет, адже на сьогодні вказані операції по відчуженню земельних ділянок належним чином не оподатковуються.  

Хотілося б, звичайно, щоб законодавець відповідально підійшов до вказаної реформи. Оскільки, зняття мораторію можливе лише за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, то діяльність юриста в даній сфері залежатиме в першу чергу від якості вказаних нормативно-правових актів. На жаль, до сьогоднішнього дня органи законодавчої та виконавчої влади були непослідовні у своїй політиці регулювання земельних відносин. Так, Верховна Рада України за 20 років незалежності України не спромоглася прийняти нагальні для держави закони, які б дозволили упорядкувати земельні відносини, адже, на мою думку, неможливо говорити про нормальне функціонування державного земельного кадастру, коли відсутній закон, що регулює його функціонування.

Говорячи про непослідовність держави в регулюванні земельних відносин, варто згадати горезвісну постанову Кабінету Міністрів України №1112 від 21.10.2009р. «Про додаткові заходи щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», якою наведено хаос у землевпорядкуванні та позбавлено частини роботи суб’єктів господарювання, що здійснюють землевпорядні роботи. В даній ситуації напрошується фразеологізм «Благими намерениями вымощена дорога в ад», адже ідея Уряду була дійсно хорошою і необхідною для забезпечення реалізації прав громадян на безкоштовну приватизацію земельних ділянок, проте порядок запровадження даної ідеї виявився абсолютно недолугим, а в сумі з відсутністю належного фінансуванні, ціль прийняття вказаної постанови була повністю нівельована. До того ж авральне виконання постанови №1112 відгукуватиметься ще тривалий час, оскільки воно призвело до неякісного виконання топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і відповідного некоректного відображення земельних ділянок в базі державного земельного кадастру. В майбутньому ж ця проблема перейде із суто технічної площини в площину юридичну, оскільки потягне за собою численні земельні спори.

На мою думку, технічна і юридична сторони земельних відносин тісно взаємопов’язані. Тому перспективним, у світлі вищезазначеного, є поєднання юридичної практики земельного права із виконанням топографо-геодезичних та землевпорядних робіт, що дозволить надавати клієнту повний спектр послуг у сфері земельних відносин. Це, наприклад, дозволить вести повний супровід певної угоди про відчуження земельної ділянки.

Підсумовуючи, варто сказати, що практика земельного права, безумовно, актуальна. Залишається надіятися на прийняття органами державної влади нормативно-правових актів, які дозволять юристу працювати в рамках правового поля, а не виступати посередником в певних корупційних схемах.

В подальшому будуть опубліковані характеристики стану та перспектив й інших юридичних практик, які були представлені в опитуванні.