Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
11.06.2019 13:56

Іпотечне застереження та судове рішення!?

Юрист Юридичної команди LegalON

Бути чи не бути свободі вибору іпотекодержателя?

Типова ситуація — сторони уклали між собою кредитний договір та договір іпотеки. Для свого захисту Кредитодавець в договорі іпотеки передбачив «іпотечне застереження» про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку». 

Однак, іпотечне застереження за своєю суттю завжди викликало багато запитань у процесі його правозастосування. Особливо це яскраво прослідковується у практиці судів з вирішення проблеми належного застосування способу захисту прав Кредитодавця.  

Проблематика полягає в наступному: відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» (далі – Закон) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- договору про задоволення вимог іпотекодержателя. 

Законодавчо передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється відповідно до статті 36 Закону про іпотеку: 

згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, 

згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Одночасно з вищезазначеним, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону. Це означає, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. 

Таким чином Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки без звернення до суду. 

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону). 

Окремо потрібно згадати статтю 16 Цивільного кодексу, яка передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. І одним з таких способів захисту є — визнання права. 

Здавалося б все просто і зрозуміло. Однак судова практика говорить інакше. Більш того, як показує практика, в окремих випадках суди навіть не враховують неможливість позасудового вирішення справи та не оцінюють такі обставини. 

Так сформувалася неоднозначність позицій та відсутність єдиної судової практики Верховних судів України щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки за статтею 36 Закону, в тому числі шляхом набуття права власності за рішенням суду.  

Право вибору способу судового захисту 

Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем. 

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві. 

Таким чином, вибір способу звернення стягнення на предмет іпотеки залишається за Іпотекодержателем. 

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням ст.37-39 Закону України "Про іпотеку" (постанова від 14.09.2016 у справі №6-1219цс16). 

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд України, викладеною у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6- 124цс13. 

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, якщо його передбачено договором. 

Тобто, звернення стягнення на предмет застави/іпотеки можливе на підставі судового рішення, незалежно від того, чи є у сторін підстави і бажання реалізувати предмет застави в позасудовому порядку. Іншими словами, встановлення у договорі застави/іпотеки позасудового регулювання звернення стягнення жодним чином не обмежує стягувача у праві звернути стягнення на підставі рішення суду. 

Позиція новоствореного Верховного Суду 

Практику кардинально може змінити потенційно критична судова позиція новоствореного Верховного Суду від 21 березня 2018 року Велика Палата Верховного суду в рамках справи номер 760/14438/15-ц (ЄДРСРУ № 73438185) досліджувала правомочність суду звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності за іпотекодержателем. Верховний Суд в ухвалі зазначив про неоднакове застосування норм права, а саме статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» та статей 328, 335, 376, 392 ЦК України у постановах Верховного Суду України по справах номер 6-679цс17, 1625цс16, 6-2457цс16,6-2967цс16, 6-1446цс17, 6- 2853цс16, 6-1243цс16, 6-504цс16, 6-1388цс16, 6-3034цс16, 6-2213цс16, що не відповідає правовому висновку та застосуванню вказаних правових норм у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15. 

Таким чином, бачимо, що при розгляді даної категорії справ маємо неоднакове застосування норм матеріального права та за своєю суттю приймалися рішення та позиції, які часто суперечили одна одній. Оскільки судові розгляди в таких категоріях справ тривають довго, як результат, позивачі враховуючи положення Постанови №5 обирали найбільш дієвий спосіб захисту свого порушеного права та зверталися до судових органів відповідно до судової практики на той час.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» суди не виключали можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. 

Такі правові позиції висловлював Верховний Суд України в постановах від 26.12.2011, 11.12.2013 та 19.12.2014. 

Більш того, навіть новообраний Верховний Суд прийшов до даного висновку у своїй постанові від 15.03.2018 у справі № 910/4997/17.  

Ефективність досудового способу захисту 

У відповідності до Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 (далі — Порядок), а саме пункту 61 — для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Часто у Кредитодавців буває відсутня можливість звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом реєстрації за собою права власності, оскільки хоча вони і звертаються до іпотекодавців і боржника з претензіями про повернення отриманих коштів та сплати штрафних санкцій, але вказані претензії повертаються у зв'язку з закінченням строку зберігання (вказані докази необхідно у таких випадках долучати до матеріалів справи). 

В таких ситуаціях позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки виявляється не ефективний і Кредитодавці звертаються вже до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. 

Тут, важливими є висновки Верховного суду України з даного питання (номер справи 21-1458а16, рішення від 11.04.2017), який підкреслив що у випадках реєстрації права власності за іпотекодержателем навіть при наявності свідоцтва нотаріуса заявнику слід все одно подавати пакет документів відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до пункту 61 Порядку передбачає, що заявник в такому випадку повинен серед інших документів подати «копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця» та документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку отримання іпотекодавцем (боржником) цієї вимоги. 

ВСУ розтлумачив, що такими документами можуть бути: повідомлення про вручення цінного листа із вимогою та правильно зазначеною адресою іпотекодавця та фіскальний чек про оплату поштових послуг за направлення цього повідомлення. Тому зазначені документи необхідно зберігати та долучати до справи. 

Недосконалість законодавства і вирішення спору по суті 

Постановою Верховного Суду України від 26.10.2016 по справі №6-1625цс16, прийнятою за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах зазначено, що хоча суд касаційної інстанції неправильно застосував норми Закону, однак, установивши факт невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором, вірно вирішив спір по суті, захистивши порушені права кредитодавця щодо виконання позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою. Так як інших способів забезпечення виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з іпотекодавця та кредитора не існує. 

Таким чином, іпотечне застереження за своєю суттю завжди викликало і викликає багато запитань у процесі його застосування. Особливо це яскраво прослідковується у практиці судів з вирішення проблеми належного застосування способу захисту прав Кредитодавця. 

Одночасне існування правової позиції по справі № 910/4997/17 та правової позиції в рамках справи № 760/14438/15-ц ставить, знову ж таки, ряд запитань щодо правильності обраного способу захисту Кредитодавцем. 

Звертаємо увагу, що при укладенні іпотечних договорів, Іпотекодержателю для захисту своїх прав та інтересів потрібно розуміти, який спосіб захисту для нього буде краще використати у конкретній ситуації та яким чином підготувати себе до судового спору. І що найголовніше — детально передбачити такий порядок в іпотечному договорі. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net