Те, що мудрий український народ обрав купу жахливо некомпетентних, корумпованих і вкрай розумово обмежених йолопів на чолі з "одним з найвеличніших лідерів світу" — це вже сприймається як даність і навіть не обговорюється.
Наслідок цього ми можемо спостерігати в усіх сферах життєдіяльності країни. Провалене тестування та вакцинація призвели до того, що зараз ми займаємо друге місце в Європі по щодобовій смертності від коронавірусу (після Мордору) і перше — у перерахунку співвідношення смертності до чисельності населення.
Шалене зростання цін на основні споживчі товари та послуги де-факто обертається обкраданням, у першу чергу, найменш забезпечених верств населення.
Повний хаос, некомпетентність та “підігравання” одному з олігархів на ринку електроенергії призвели до літнього обвалу цін там, внаслідок чого ТЕС та ТЕЦ не мали коштів для закупівлі та накопичення вугілля на складах для проходження опалювального сезону. Зараз обсяг вугілля на складах у чотири рази менший запланованих на цей час. А популізм зі зниженням тарифів на електроенергію для населення в умовах зростання цін на вугілля до 300 доларів за тонну призведе до необхідності перекладати всю різницю у витратах на виробництво електроенергії на промисловість. У профільних асоціаціях вже заявили, що це призведе до банкрутства чи зупинки діяльності більшості промислових підприємств по всій країні.
Відсутність з боку уряду та парламенту рішень, які би зобов'язали облгазпостачі, ТЕЦ та бюджетні установи закупити газ у другому кварталі на весь рік (з липня поточного року по червень наступного), коли ціна на нього об'єктивно найнижча, про що я безліч разів писав протягом декількох років, призвели до ситуації, коли країна опинилась на порозі енергетичного колапсу. Лише неймовірна тепла зима може спасти нас від віялових відключень електроенергії по всій країні, зупинки промислових підприємств, закриття шкіл, вишів та значної частини бюджетних установ під приводом боротьби з коронавірусом. Хоча, насправді, причина цього — відсутність бюджетних коштів для оплати шалених рахунків за тепло, газ і електроенергію.
Внаслідок цього влада вже не приховує планів визнання кривавого, збожеволілого узурпаторського режиму Лукашенка, щоби мати можливість домовлятись з ним про купівлю електроенергію в Білорусії у зимовий період.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, “що у Раді обговорюється законодавча ініціатива, щоб в умовах високих цін на газ, українські приватні компанії не могли продавати його за комерційними цінами на біржі.
Щоб взяти весь видобуток українського газу і тимчасово заборонити їм продавати, як вони зараз роблять, по 45 гривень на енергетичній біржі, а продавати за собівартістю з якоюсь мінімальною націнкою. А тоді цей газ можна буде направити для потреб бюджетних організацій”.
Тобто, можновладці з метою якось зупинити зростаючий колапс енергосектору, який є прямим наслідком їхньої жахливої некомпетентності та корумпованості, пропонують, по суті, провести конфіскацію приватної власності. Мене не цікавлять інтереси Ахметова, Коломойського, Злочевського та інших приватних газовидобувників. Від слова “взагалі”.
От тільки обікрасти цих людей, навіть, під красивими гаслами “захисту населення та державних інтересів”, не вдасться. Бо вже після заяви цього, прости Боже, “слуги народу”, весь той газ, який належить приватним газовидобувним компаніям і знаходиться в українських газосховищах, буде перепроданий нерезидентам з офісами в Цюриху, Люксембургу, Лондоні чи десь ще. Для цього достатньо просто контрактів, які готуються і підписуються протягом години, з надсиланням відповідних повідомлень та нотаріально завірених копій «Оператору газосховищ України». І потім цей газ вже вважатиметься власністю іноземних компаній. Спроба забрати його у них за заниженими цінами обернеться неминучими судовими процесами не в Окружному адміністративному суді міста Києва з контрольованим владою одіозним головою суду Павлом Вовком, а у Лондонському суді чи Стокгольмському арбітражу з гарантованим програшем України та сплатою не тільки суми недоотриманих доходів цими компаніями, а ще багатомільйонних штрафів та судових витрат. Йтиметься про сотні мільйонів, якщо не мільярди доларів, які доведеться заплатити не з офшорних рахунків пана Зе та його бізнес-партнерів, не з активів пана Арахамії та інших “слуг народу”, а з державного бюджету, тобто з кишень всіх громадян України.
Навіть ті, кого обдурили у 2019 році казками “про чесного народного президента Голобородька та простих людей з народу”, змушені усвідомлювати, що кожен день продовження діяльності цього некомпетентного, корумпованого збіговиська нинішніх можновладців веде економіку країни у прірву з непередбачуваними наслідками для української державності.
