Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
25.03.2011 14:39

Економічні та політичні реформи України - запорука зміцнення партнерства з ЄС

Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов

Про перспективу скасування шенгенських віз для українців та законодавчі плани провладної коаліції в інтерв’ю газеті «Україна молода»

Про перспективу скасування шенгенських віз дляукраїнців та законодавчі плани провладної коаліції в інтерв’ю газеті «Українамолода»

 

Пані Ірино, вже зараз зрозуміло, що судова реформа, проведена минулогороку, виявилася недосконалою. Під час зустрічі Президента Віктора Януковича ізголовою Верховного Суду Василем Онопенком минулого місяця йшлося про те, що їїварто продовжувати. Як саме? І коли парламент врахує помилки та виконаєрекомендації Венеціанської комісії?

 

Наразі ще зарано говорити про досконалість чинедосконалість судової реформи, яка проводиться в Україні за ініціативоюПрезидента, адже цей процес ще триває. В той же час вже можна зробити висновкипро те, що судова реформа реалізовується у правильному напрямку. Середпозитивних результатів цієї реформи можна відзначити узгодженість дій міжорганами судової влади, зменшення корупційних проявів в судовій системі.

Завдяки реформуванню вдалося виробити єдинікритерії відбору суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності,встановити тісну взаємодію та порозуміння в діяльності різних судових органів,дати змогу Верховній Раді оперативно реагувати на факти порушенням суддямиприсяги і таким чином формувати професійний суддівський склад, тощо. Тобтовідбувається створення в Україні дійсно незалежного суду та унеможливленняадміністративного тиску на суддів ані з боку представників інших гілок влади,ані з боку керівництва судів.

Якщо далі аналізувати позитивні зміни, то дужеважливим є  скорочення строків розглядусправ, у результаті чого покращився доступ до правосуддя. Інша перевага, про щозазначали представники Венеціанської комісії, - це запровадженняавтоматизованої системи розподілу справ. Сьогодні така система вже працює.

Венеціанська комісія оцінила позитивні зрушення усудовій системі в процесі її реформування, водночас вказавши на моменти, якіпотребують уточнення й доопрацювання. Частина рекомендацій Венеціанськоїкомісії вже прийняті до уваги і втілені, наприклад, в питанні автоматичногорозподілу справ між суддями. Ще раз хочу зазначити, що судова реформа незавершена, і при її доопрацюванні будуть враховані всі рекомендації, в томучислі і Венеціанської комісії.

 

Нині Конституційний Суд розпочав розгляд справи щодо повноважень Вищої радиюстиції призначати суддів на адміністративні посади. Адже окремі народнідепутати вважають неконституційними окремі положення законів «Про судоустрій істатус суддів», «Про Вищу раду юстиції». Чи є в Україні загроза зробити судовугілку влади залежною від виконавчої?

 

Запорукою ефективності реформ, що проводяться вУкраїні є конструктивна взаємодія трьох гілок державної влади – законодавчої,виконавчої та судової. І будь-які протистояння між судовою і виконавчою владоюнедопустимі.

Реформування судової системи викликало додатковийінтерес до Вищої ради юстиції, причиною якого є зміни в роботі цього органу тарозширення його повноважень. Але зміни, внесені до закону «Про Вищу радуюстиції», позитивно вплинули на діяльність цього органу.

Насамперед новації дали можливість ефективнорозглядати питання щодо притягнення суддів до відповідальності - якдисциплінарної, так і тієї, яка настає за порушення присяги. Наприклад, длятого, щоб звільнити суддю, повинні бути встановлені порушення, які значновплинули на права громадян і завдали суттєвої шкоди конкретним людям чидержаві.

Треба пам’ятати, що Вища рада юстиції не єкаральним органом і не може бути використана для будь-якого впливу на роботусуддів. Одним з основних завдань Вищої ради юстиції є формуваннявисокопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно йнеупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.

 

В Україні досі відсутнє ефективне антикорупційне законодавство. Коли навашу думку Верховна Рада ухвалить в цілому президентський антикорупційнийзаконопроект? Чи вважаєте Ви, що до цього законопроекту потрібно внести певнізміни і якщо так, то які саме?

Сутність антикорупційного законодавства Україниполягає в тому, щоб обмежити, нейтралізувати чи усунути фактори корупції, атакож чітко визначити ознаки корупційних правопорушень. І говорити про те, що вдержаві відсутнє дієве антикорупційне законодавство – некоректно, адже в Українііснують нормативно-правові та законодавчі акти, якими передбаченавідповідальність за корупційні дії.

В той же час антикорупційне законодавство потребуєвдосконалення і розроблення дієвих механізмів боротьби з цим явищем. І робота вцьому напрямку триває – після доопрацювання 15 березня Верховна Рада Україниухвалила у другому читанні проект Закону «Про засади запобігання і протидіїкорупції в Україні». Лише три статі (№1, №11, №12) даного документу таприкінцеві положення направлені на повторне друге читання.

Так, доопрацювання потребують положення, в якихмістяться визначення термінів, які використовуються в Законі. Окрему увагунеобхідно приділити формі декларації про доходи – визначити та закріпити їїзаконодавчо. Також потребують узгодження з чинним законодавством перехідніположення Закону.

Після розгляду та схвалення цих статей документу, вінбуде винесений на розгляд та ухвалення в цілому. І це може відбутись вженаступного пленарного тижня.

 

Влада пишається ухваленим Податковим кодексом. Водночас, питання«спрощенців» досі законодавчо не врегульоване. Яких «правил гри» вартоочікувати дрібному бізнесу від законодавців цієї весни?

 

Прийняття Податкового кодексу України не єзвершенням реформування галузі. Профільний комітет Верховної Ради України зпитань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики здійснюєпостійний моніторинг запровадження норм Податкового кодексу. Це робиться зметою контролю за дотриманням положень документу контролюючими органами таплатниками податків. Але найголовніше – це надає можливості оперативно готуватинеобхідні зміни до цього Кодексу.

Наприклад, днями Комітет запропонував Державнійподатковій службі України призупинити застосування щомісячної податковоїдекларації з податку на доходи фізичних осіб. Таке рішення було прийняте через численніскарги платників податків. Проблема полягає у неналежній організації роботи податковимиорганами щодо подання вказаної звітності, зокрема, несвоєчасному оприлюдненніформи декларації та необґрунтованому розширенні кількості її показників.

Крім того, Комітет проаналізував обґрунтованість ідоцільність подальшого застосування такої декларації, та прийняв рішення провключення до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України тадеяких законодавчих актів» (№ 8217), який буде розглянуто парламентом упродовжпоточної сесії, норми, яка передбачає вилучення з Кодексу положення про поданнящомісячної декларації з податку на доходи фізичних осіб.

 

Пані Ірино, у своїй законотворчій діяльності найбільшої уваги Ви приділяливнесенню змін до законодавства про нотаріат. І це зрозуміло. Що ще требазробити для вдосконалення цієї «галузі»?

 

Вдосконалення нотаріату, а точніше йогореформування – тривалий і складний процес, який розпочався ще в 1993 році зприйняттям першої редакції Закону України «Про нотаріат». І цей процес незакінчується. Сьогодні українській системі нотаріату для ефективногореформування потрібні комплексні законодавчі заходи. Серйозним кроком в процесіреформування галузі було внесення в 2008 році суттєвих змін до Закону «Пронотаріат», завдяки яким покращився доступ населення до нотаріальних послуг,зрівнялись у повноваженнях державні та приватні нотаріуси, були встановленіпідвищені вимоги до нотаріусів тощо.

Але цього недостатньо. Галузь потребує постійноговдосконалення законодавства. Наразі, розгляду у Верховній Раді очікує проектНотаріального процесуального кодексу, який повинен стати головним регуляторомпорядку вчинення нотаріальних дій. Сьогодні у своїй діяльності нотаріусикористуються відповідною Інструкцією Міністерства юстиції України. Це невідповідає вимогам пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, в якомувстановлено, що організація і діяльність нотаріату визначається виключнозаконами, а не підзаконними нормативними актами. Більше того, зазначеноїінструкції недостатньо для адекватного врегулювання нотаріального процесу.

Таким чином, наступним кроком у реформуваннянотаріату повинно стати прийняття Нотаріального процесуального кодексу, що дозволитьефективно регламентувати процесуальні аспекти нотаріальної діяльності, створитичіткі та передбачувані процедури вчинення кожної нотаріальної дії і механізмиоскарження її законності.

 

Останнім часом у Верховній Раді гостро постала проблема так званих«кнопокодавів». Як ви ставитеся до можливого запровадження системи «Рада-3», заякої завдяки технології «сенсорного пальця» обранці вже не зможуть голосувати«за того хлопця»?

 

Сьогодні дійсно виникла необхідність змінитисистему для голосування. Постанова про впровадження реєстрації народнихдепутатів України та фіксації результатів їх особистого голосування задопомогою сенсорної клавіші – може це зробити, але документ потребуєдоопрацювання.

Проблема полягає в тому, що Постанова не булапогоджена з «Укрспецзв’язком», який повинен надати висновок щодо технічноїсправності нової системи для голосування. Також необхідно уважно розглянути та,можливо, позичити досвід парламентів інших держав з питання голосування.

Тобто, після доопрацювання та розроблення змін доРегламенту Верховної Ради, цей документ обов’язково буде повернутий дорозгляду. Скоріш за все це відбудеться вже наступного пленарного тижня.

 

Днями ви брали участь у черговому засіданні Комітетуз парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом.Розкажіть, будь ласка, про цю зустріч.

 

Дійсно 15-16 березня в Брюсселі відбулосьшістнадцяте засідання Комітету з парламентськогоспівробітництва між Україною та Європейським Союзом, на якому були розглянутіважливі питання європейської інтеграції нашої держави. Зокрема розглядалисьпитання щодо перспектив укладення Угоди про асоціацію та створення зони вільноїторгівлі, виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму, який Українаотримала 22 листопада 2010 року, стану виконання реформ, спрямованих на зближеннянашої держави до ЄС тощо.

Спільна робота України та ЄС спрямована наподальше зміцнення партнерства між сторонами, і базується, в першу чергу, надемократії, повазі до прав людини, принципах верховенства права. Ця робота єдоволі ефективною, і можна спрогнозувати, що, наприклад, безвізовий режим зкраїнами ЄС Україна може отримати вже до кінця поточного року. Адже навиконання вимог, що містяться в Плані дій, вжеприйнята низка нових законів та підзаконних актів, спрямованих на приведеннявітчизняного законодавства у відповідність з вимогами Європейського Союзу,розробляються та вносяться зміни в існуючі документи.

 

Розкрийте секрет власного успіху: як приватний нотаріус може стати народнимдепутатом?

 

Для мене особисто алгоритм успіху в житті, в тому числіі в політиці, полягає в мудрості, силі волі та вмінні правильно розставлятицілі та пріоритети. Саме ці риси, на мій погляд, у поєднанні з наполегливоюпрацею, роблять людину успішною. І перевтілення нотаріуса в народного депутата відбулосьне раптово. Я завжди цікавилась політикою і можливостями впливати на процеси вкраїні. Дуже багато проблем навкруги нас в країні, в законодавстві, всуспільстві, які можна вирішити тільки на політичному рівні. Депутатськіповноваження – це інструмент, завдяки якому можна  відстоюватиінтереси людей.

 

 

Газета«Україна молода», № 48-49, 25-26 березня 2011 р.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net