Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.04.2010 14:09

Основні орієнтири міжнародної політики визначені

Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов

Інтерв’ю для телеканалу «Рада»

Інтерв’ю для телеканалу «Рада»

 

- Ірина Григоріївна, як загалом можна охарактеризувати напрямки та орієнтири зовнішньої політики нової влади?

 

Зараз Україні необхідна збалансована і прогнозована зовнішньоекономічна політика, заснована на двох основних постулатах: захист національних інтересів та виконання міжнародних зобов'язань. Не можна ігнорувати той факт, що Україна має експортно-орієнтовану економіку. Тому ми повинні бути зацікавлені в поліпшенні доступу на світові ринки і у поглибленні економічної інтеграції в усіх напрямках, в тому числі з основними стратегічними партнерами - Росією та країнами СНД, ЄС, США, Китаєм, Індією тощо. Адже наприклад, частки експорту української продукції в країни ЄС і в Росію майже однакові (у 2008 р. частка експорту в ЄС становить 24%, в Росію -21%).

Що стосується основних орієнтирів міжнародної політики нової влади, то вони чітко визначені:

Перше. Курс на євроінтеграцію і укладення з ЄС у найближчій перспективі Договору про асоціацію та зону вільної торгівлі

Друге. Нормалізація відносин з Російською Федерацією та переведення співпраці на економічний базис.

Третє. Розвиток відносин з новими світовими країнами-лідерами Китаєм, Індією і Бразилією, що позитивно впливатиме на динаміку експорту вітчизняних товарів.

В цілому я б підкреслила, що виключно збалансована, багатовекторна політика і позиція суворого нейтралітету, здатні зберегти зовнішньополітичну стабільність нашої держави. Рівноправний діалог, на економічній платформі, з усіма основними геополітичними гравцями - ось шлях виходу з «геополітичного українського міждоріжжя».

 

- Останнім часом доволі активно дискутується тема Митного Союзу України з Росією та Білоруссю. Яка позиція влади в цьому питанні? В той же час, чи можуть Україну очікувати якісь негативні наслідки такого кроку? 

 

Україна повинна навчитися не порушувати свої міжнародні зобов'язання і не погіршувати торговельні відносини з іншими партнерами. Приєднання України до Митного союзу Білорусії, Казахстану і РФ в нинішніх умовах практично нереально. На те є кілька причин.

1. Україна, будучи членом СОТ, може брати участь у митних союзах лише на тих умовах, які не суперечать нормам СОТ і її міжнародним зобов'язанням. Вступ у митний союз вимагає узгодження митних тарифів між його членами. На сьогодні відомо, що при розробці єдиних тарифів Митного союзу Білорусії, Казахстану і РФ (які ще не є членами СОТ) в 90% випадків за основу були взяті ввізні мита, що діють в Росії. Ці мита в більшості випадків значно вище діючих тарифних зобов'язань України в рамках СОТ (середньому 10.8% у Росії і 5.5% - в Україні). Тому узгодження уніфікованих тарифів Митного союзу з тарифними зобов'язаннями України перед СОТ дуже проблематично. Це також стосується й інших аспектів торгової, валютної та інвестиційної політики, які мають бути уніфіковані між членами Митного союзу.

2. У разі прийняття Україною єдиних тарифів Митного союзу і порушення зобов'язань перед СОТ можна чекати застосування санкцій до України торговими партнерами і втрати переваг доступу на основних світових ринках.

Важливо розуміти, що в разі приєднання до Митного союзу Україна не зможе самостійно укладати Угоди про зону вільної торгівлі з третіми країнами. А значить - не зможе продовжувати переговори про створення розширеної зони вільної торгівлі з ЄС, які були розпочаті в лютому 2008 р. Подальша інтеграція України в глобальний та європейський простір буде можлива тільки у зв'язці з іншими членами Митного союзу. Це може призвести до затягування процесу інтеграції України в глобальний та європейський економічний простір.

 

- Отже, Україна стала перед вибором: чи то торгово-економічна співпраця с РФ та СНД чи то виконання своїх міжнародних зобов’язань в тому числі і щодо членства у СОТ. Чи можна знайти компроміс?

 

Я б не ставила питання так категорично. Компроміс звичайно можливо і потрібно знайти. По-перше, слід підтримати переговорний процес щодо вступу РФ та інших країн СНД до СОТ. По-друге, підвищити ефективність діючих режимів вільної торгівлі з країнами СНД і укладення з ними повноцінних угод про зони вільної торгівлі відповідно до правил СОТ.

Відновлення відносин добросусідства і стратегічного партнерства з РФ вимагає відновлення повноцінного діалогу між країнами на рівні лідерів двох країн, відходу від політизації торгово-економічних відносин, забезпечення публічності та прозорості урядових домовленостей у сфері газу, енергетики та приватизації стратегічних об'єктів.

 

- Ви сказали, що одним із пріоритетів нової влади залишається євроінтеграція. А які основні стратегічні кроки будуть здійснені у цьому напрямку?

 

У найближчій перспективі пріоритетами є підписання на взаємовигідних умовах Угоди про асоціацію, в основі якої - створення зони вільної торгівлі з ЄС. Позиція ЄС - Угоду про асоціацію необхідно підписувати тільки після завершення переговорів щодо зони вільної торгівлі.

Вигоди від створення Зони вільної торгівлі та підписання Угоди про асоціацію з ЄС для України будуть тим більше, чим більше Україна зможе наблизитися до європейських стандартів у всіх сферах економічної і державного життя. Це дозволить забезпечити реальне зближення України з ЄС та інтеграцію в економічний простір Європи.

 

Щодо вступу до воєнних альянсів, в тому числі до НАТО, позиція нової влади залишилась без змін? Як будуть розвиватися відносини з цією організацією, адже повністю її ігнорувати, Україні не вдасться…

 

У сфері участі в різних військових альянсах Україна має намір дотримуватися вкрай обережною і зваженої політики. Адже наша досить велика держава має в своєму розпорядженні стратегічно важливе географічне положення, тому грає не останню роль у міжнародних взаєминах. Отже будь-яка її дія не може залишитися непоміченою світовим співтовариством.

Україна не повинна робити вибір на користь однієї з систем колективної безпеки, які існують. Будь-яке рішення тільки підсилить загрози нашій національній безпеці і призведе до зростання напруженості в міжнародних відносинах. І це чітка позиція Президента Віктора Янукович.

Україні потрібні інші підходи для забезпечення національної безпеки та взаємодії з існуючими військово-політичними структурами. Головний принцип - максимально тісне співробітництво без інтеграції. Саме з урахуванням цього, Україна повинна активно включитися в дискусію з розробки нової європейської політики у сфері безпеки.

 

- Прем'єр-міністр України Микола Азаров вже двічі відвідав Москву з візитом. Проте в пресі і серед вітчизняного політикуму можна зустріти дуже різні оцінки результатів цього візиту. Чи є певні позитивні тенденції від цих візитів, в першу чергу по газовому питанню?

 

- Як і слід було очікувати, помаранчево-сердечні політичні сили, на порожньому місці влаштували політичну істерику через те, що за підсумками першого візиту прем'єра Миколи Азарова до Москви не було начебто підписано жодних договорів. Однак, найважливіший підсумок зустрічі 25 березня в тому, що російська сторона заявила про готовність розглянути можливість зниження ціни на газ для України в комплексі з іншими енергетичними питаннями. Опозиція ж інтерпретують цей факт, як небажання Москви йти на поступки в питанні ціни на газ. Знову використовуючи тільки популізм, опозиційні політики йдуть на пряме перекручування фактів і голослівні заяви. Їх мета цілком очевидна. Вони не хочуть, щоб були підписані нові газові угоди. Інакше буде очевидна повністю програшна, і мало того шкідницька, газова політика Тимошенко під час її перебування на посаді прем'єр-міністра.

В підсумку своїх зустрічей російський та український прем’єри досягли домовленості розпочати переговори щодо зміни умов газового контракту, а також укладання угод в інших важливих напрямках співпраці: енергетика, машинобудування, наука та інше. Вони домовилися, що з російської і української сторони будуть визначені віце-прем’єр-міністри, відповідальні за розробку в найкоротший термін таких угод. З нашого боку за це буде відповідати Перший віце-прем’єр-міністр Клюєв. Також визначено групи, які повинні підготувати ці угоди.

 

- Як стало відомо, 17-18 травня в Києві Президенти Росії і України проведуть третє засідання міждержавної російсько-української комісії. Що очікувати українській стороні від цієї зустрічі?

 

Я хочу підкреслити, що цій зустрічі передуватиме засідання підкомітетів міждержавної комісії по Чорноморському флоту,  гуманітарному співробітництву, і з безпеки. Це говорить про те, що порядок денний зустрічі Президентів буде дуже насиченим та вона обіцяє стати точкою відліку нового етапу відносин наших держав. Швидше за все на порядку денному буде стояти питання про пролонгацію угоди і термінів перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Багато експертів вважають, що, не чекаючи 2017 року, при двосторонній згоді, Україна і Росія домовляться пролонгувати перебування ЧФ РФ на більш тривалий період. Умови такого рішення можуть бути економічного характеру. Зокрема, можна говорити про підвищення вартості оренди в Криму, про деякі преференції по ціні на енергоресурси для України, а також про низку інших питань економічного характеру.

 

- Один з недавніх візитів Президента Януковича був до Казахстану. Які економічні чи політичні вигоди може носити подальший розвиток відносин України з цією?

 

Мова має йти більш про тісну співпрацю з економічним підґрунтям. Казахстан завжди був і залишається потенційним союзником України в питаннях дво- і багатостороннього співробітництва в енергетичній сфері, зокрема, і в газовій. У тому числі, у співпраці і з Росією, Туркменією, Азербайджаном, Грузією, а також із західними країнами.  Це зараз, як ви розумієте, дуже важливо для нашої держави. Україна розраховує на відновлення транзиту казахської нафти по своїй території. При чому тут є дійсно велика ймовірність довгострокового співробітництва. З одного боку, Україна відрегулювала тарифну політику, і відповідний транзит може бути економічно вигідним для Казахстану. З іншого - Казахстан багато років забезпечував транзит туркменського газу, який через Росію надходив до України, і зацікавлений в транзиті своєї нафти через Україну в Європу.

Перспективним для України та Казахстану є і співробітництво в сфері ядерної енергетики. Казахстан активно працює над створенням свого ядерно-енергетичного комплексу. Зокрема, особливу увагу приділяє розробкам уранових родовищ, створення елементів ядерно-паливного циклу, впровадження провідних технологій. У цих сферах є абсолютно обґрунтовані перспективи для українсько-казахського співробітництва, як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних програм.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net