Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.02.2010 16:05

Боротьбу з корупцією треба починати з найвищих владних кабінетів

Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов

Інтерв’ю Ірини БЕРЕЖНОЇ для Інтернет - видання «Citata.ua»

1. Пані Ірино, в одній зі своїх статей ви передбачали, що вже з лютого Україна повернеться до чорного списку FATF, але наразі відомостей про це немає. Чи є ще шанс уникнути цього чорного списку. І чим конкретно це загрожує українській економіці?

Як стало  відомо на днях, а саме  24 лютого, FATF оприлюднив новий «чорний список» країн, до якого Україна не увійшла. До нього були віднесені Ангола, Іран, КНДР, Пакистан, Сан-Томе и Принсіпі, Туркменістан, Еквадор та Ефіопія. Отже, тим самим Україні було надано черговий шанс. Але давайте розберемося, чому виникла така серйозна загроза для нашої держави. У грудні минулого року, Держфінмоніторинг України офіційно повідомив про можливість повернення нашої державі до цього списку через те, що Президент Ющенко у листопаді 2009 року застосував вето на нову редакцію Закону про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму. Нагадаю, що цей Закон був прийнятий Парламентом 6 листопада 2009 року, за нього проголосували 393 народних депутати. Прийняття цього Закону було вимогою FATF. Ветувати цей Закон закликала Президента Асоціація українських банків. Отже, це черговий сумний приклад, коли Україна опинилася на межі цивілізованого світу, через некомпетентність помаранчевої влади.  Чим загрожує Україні попадання у «чорний список»? Наша держава  була вже  у ньому, та виключена у лютому 2004 року. Тоді це було серйозним позитивним сигналом для  інвесторів, що з нашою країною можна працювати та вкладати  гроші в її економіку. Санкції до країн, що потрапляють до списку FATF дуже суворі та включають особливо жорстку процедуру ідентифікації клієнтів з цих держав, посилений контроль за транзакціями або навіть повну заборону на фінансові транзакції з особливо злісними країнами-порушниками. Хоча зараз міжнародною спільнотою й надано Україні черговий шанс, але питання  вдосконалення вітчизняного законодавства щодо відмивання грошей залишається актуальним. Адже на кону – міжнародний та фінансовий імідж України.

2. Розкажіть, за яким планом команда новообраного Президента збирається долати корупцію? Які першочергові дії повинні бути введені? 

Один з головних чинників, який впливає на розквіт корупції  в нашій державі –  це руйнація законності, яка розпочалася з перших кроків помаранчевої влади, починаючи з виборів 2004 року, коли була застосована технологія так званого „третього туру”. Стосунки між Президентом і Прем’єр-міністром у 2005 році, в 2008-2009 роках фактично зруйнували систему державного управління в країні. Як наслідок, і звичайні чиновники почали користуватися українськими законами на свій розсуд, також виходячи з принципу політичної доцільності. Тому ми сьогодні і маємо наслідком величезне зростання корупції. Наразі Україні необхідна планомірна політика по боротьбі з корупцією. Вона повинна полягати у впровадженні антикорупційних критеріїв на всіх стадіях прийняття державних рішень. Крім того, дієвими заходами стануть: створення "чорного списку" компаній, замішаних у корупційних схемах; призначення на державну службу на основі компетентності й професіоналізму, а не на основі політичної лояльності; публікація відомостей про зарплати й доходи всіх членів уряду, суддів і депутатів, а також про їхні зв'язки зі структурами бізнесу. Віктор Янукович неодноразово підкреслював, що особливо важливим кроком має стати створення Незалежної  Ради по боротьбі з корупцією, яка почне системну боротьбу з корупційними проявами в різних гілках влади. Безумовно, при її створенні будуть враховані рекомендації міжнародної організації GRECО. Рада не повинна мати правоохоронних функцій, а  здійснюватиме нагляд за реалізацією національної антикорупційної стратегії і відповідних планів дій, а також пропонуватиме стратегію та нові заходи для боротьби проти корупції. У такій інституції мають бути  представлені органи державної влади і громадськість.

3. Скажіть яким чином команда Януковича збирається забезпечити «податкові канікули» для малого і середнього бізнесу, за умов майже порожньої казни?

Наша країна за складністю свого податкового законодавства займає 181 місце з 183 країн світу. У нас понад 100 податків та зборів. Як при такому фіскальному навантаженні ми можемо казати про розвиток бізнесу? Але ж саме малий та середній бізнес в розвинутих країнах суттєво формує ВВП. Наприклад, в Німеччині він дає приблизно 75% ВВП, у Франції – 60%. Українські реалії – це 10-11%. Саме тому, під час кризи в економічно розвинутих країнах оперативно розробили та почали впроваджувати програми підтримки державою малого та середнього бізнесу. І важливу роль в цих програмах відіграє саме фіскальні преференції для малого бізнесу. Україна при Уряді Тимошенко – стала виключенням. Жодних дієвих податкових реформ не було реалізовано. Згідно позиції Віктора Януковича, податкова реформа, має всі шанси стати запорукою відродження вітчизняного бізнесу та інвестиційного клімату в країні. В економічному блоці його президентської програми дійсно закладено введення  для малого бізнесу п’ятирічних податкових канікул. Під час цього строку малий бізнес також звільняється від плати за реєстрацію та видачу дозвільних документів. Цей строк – не популістські обіцянки. Він  чітко прорахований досвідченими економістами з команди Партії регіонів, з огляду на бюджетні можливості держави. За п’ять років податкових канікул малий бізнес має всі шанси повноцінно відновитися та почати приносити суттєвий вклад до державної казни. Відповідний законопроект вже підготовлено та подано представниками Партії Регіонів до парламенту.

4.  Як взагалі команда Януковича збирається змінювати умови, для спрощення ведення бізнесу в країні, чи можна очікувати повернення до так званих «зон вільної торгівлі»?

Для розвитку бізнесу передбачена комплексна та послідовна програма. По-перше,  як вже зазначалося, це податкова реформа. Наша команда виступає не тільки за запровадження податкових канікул малому бізнесу, але й за зменшення фіскального навантаження на громадян та підприємства. Ми вивчили податкові системи багатьох країн Східної Європи та висновок, наприклад по податку на прибуток такий: він має складати 19%. Зниження ПДВ має відбутися до 17%.

Друга складова реформ для бізнесу – це зменшення кількості всіх видів контрольних перевірок та терміну реєстраційних процедур. По-третє, має відбутися вдосконалення спеціалізованої фінансової структури, а саме: створення Банку розвитку, інститутів іпотечного кредитування, страхових і пенсійних фондів, інноваційного й стабілізаційного фонду. Повинен бути реалізований  комплекс заходів зі створення сприятливого інвестиційного клімату: суттєва дерегуляція господарчої діяльності, активізація фондового ринку; забезпечення незалежності судової системи. Що стосується діяльності вільних економічних зон – то вона  буде відновлена. Крім того, реальними механізмами для розвитку бізнесу має  стати  розвиток технопарків і територій пріоритетного розвитку. Важливим є запобігання неконтрольованому припливу в країну так званих "гарячих грошей", інакше - спекулятивного капіталу, що залучались минулою владою для "латання дір" у бюджеті.

5. У своїх статтях ви згадували про сінгапурську і скандинавську модель ведення економіки. І висловлювали припущення, що для України найбільш вигідна саме сінгапурська модель, на чому базувалась ваша думка, і чи змінилась вона з того часу?

Так дійсно, я зазначала, що у світі відомо дві основні моделі протидії корупції. Сінгапурська більш застосовується до країн, що тільки розвиваються. На мою думку, вона більш прийнятна на нинішньому етапі для нашої держави. Полягає ця модель в жорсткому контролі держави за діяльністю чиновників та серйозному посиленні покарань за корупційні дії. З іншого боку, схема передбачає суттєву дерегуляцію економіки державою, спрощення оподаткування, підвищення незалежності судової системи.

Друга система – скандинавська, прийнятна для розвинутих країн та застосовується більше для підтримки низького рівня корупції. Вона робить акцент на ліквідацію самої можливості корупції, передбачаючи підвищення публічності державних органів та високих етичних норм для держслужбовців.

6. Чи можна очікувати проведення судової реформи до кінця цього року, які першочергові треба вжити, щоб уникнути «колядування», на зразок як у Зварича, на робочому місті?

При Президенті Януковичі відбудеться деполітизація судової системи, яка була неможлива при помаранчевій владі. Адже судова влада нарешті має навчитися бути в наші державі незалежною. Першочергові кроки, які дозволять якісно змінити систему правосуддя в Україні, згідно позиції Віктора Януковича – це модернізація структури судової влади, законодавча  оптимізація процедури здійснення судочинства, забезпечення чіткої системи підсудності та оскарження рішень в судах вищих інстанцій. Саме система підсудності була зруйнована останніми роками. Сьогодні, наприклад, виникає абсурдна ситуація, коли районні суди виносять рішення, які належать до конституційних повноважень вищих органів державної влади або до сфери конституційної юрисдикції.  В перспективі серйозно розглядається впровадження інституту присяжних, з чітким визначенням його компетенції, механізмів формування, фінансування та процесуального контролю над його діяльністю. Не слід забувати й про корупційну «ракову пухлину» вітчизняної судової системи, яка знищує її з середини. Для ефективної боротьби з нею, також передбачені та будуть реалізовані певні кроки. Це перш за все, посилення кримінальної відповідальності суддів за незаконні судові рішення. По-друге, створення дисциплінарної судової інспекції, а також призначення суддів на посади на конкурсній основі з чітко визначеними кваліфікаційними вимогами.

При реалізації цих заходів будуть не потрібні красиві назви «судова реформа» чи «мала судова реформа», до яких привчила суспільство помаранчева влада. Тому що ці практичні кроки, при умові їх реалізації, здатні за декілька років відновити нормальне та незалежне функціонування судової системи в країні, суттєво знизити рівень корупції в суддівських лавах, та, як наслідок, відновити довіру населення до судів.

7. ПР неодноразово заявляла про згоду зняття депутатської недоторканності тільки разом з президентською, і судовою. Чи буде вона дотримуватись такої ж думки, після інавгурації свого лідера Януковича.

На переконання Віктора Януковича, боротьбу з корупцією треба починати з найвищих владних кабінетів.  З цим погоджується більшість громадян України. Так, за даними опитування Центру Разумкова, 89,7% громадян вважають, що в нашій країні, поряд із звичайною корупцією, існує також і політична корупція Одним із засобів на цьому шляху є скасування інституту недоторканності. Я нагадаю, що ще влітку минулого року було зареєстровано законопроект Партії регіонів, який передбачав скасування депутатської недоторканності, але так звана «демократична» парламентська коаліція, яка вже очевидно – не існує, не захотіла голосувати за цей законопроект. Натомість, перед виборами ця тема була перетворена БЮТ у фарс з єдиною ціллю – відвернути увагу суспільства від нагальних соціальних та економічних проблем. В той же час, питання зняття недоторканності  не з легких та потребує ґрунтовної роботи, адже необхідним є внесення змін до Конституції України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net