Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.11.2009 13:00

МІЖ СВОБОДОЮ ТА СВАВІЛЛЯМ

Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов

Кажучи про Україну як правову державу, останнім часом, краще взагалі мовчати. Єдиним чинним Законом для влади, став тільки „Закон про політичну доцільність”. Конституційна «реформа», яка є не чим іншим, ніж намаганням повернути широкі повноваження Президен

Кажучи про Україну як правову державу, останнім часом, кращевзагалі мовчати. Єдиним чинним Законом для влади, став тільки „Закон прополітичну доцільність”. Конституційна «реформа», яка є не чим іншим, ніжнамаганням повернути широкі повноваження Президенту України, повністюпідтверджує давно відому політичну мудрість: «Ті, хто виграють війну абореволюцію, програють мир та тонуть в нескінчених переговорах з тими, хтоназивав себе союзниками».

 

Банкова навіть не намагається мудрувати з конституційноїреформою в парламенті. Кращий шлях для Секретаріату Президента - прикриваючисьлозунгами про народну владу, якою є демократія, винести проект новоїКонституції на референдум. Метод боротьби за владу, який полюбляє Президент,умовно можна назвати «Методом імені баби Параски» - це коли влада заради своїхінтересів починає «загравати» з народом, постійно демонструючи при цьому , щойого думка в державі головна, а по суті, грубо його використовує дляпродовження терміну владарювання. Ще древні греки казали, що «між свавіллям тасвободою в державі - прірва».

 

А тепер питання до шановних читачів: як ви вважаєте, чивистачить у пересічного виборця натхнення та часу прочитати, а, головне,зрозуміти сутність нової Конституції, яку Президент винесе на референдум?Зрозуміти настільки, щоб чітко відповісти «за» чи «проти» . Уявіть собіситуацію, коли ви не згодні , наприклад з 45-ю із 120-ти статей новоїКонституції. Хто зважить на вашу думку? Чи влада запровадить, так звані«лікбези» з основ конституційного права, а потім кожному громадянину Українипотрібно буде скласти іспит зі знань проекту Основного закону, для того, щоббути допущеним до референдуму? Як бачите – все це виглядає як маячня та нагадуєтеатр абсурду. Сподіваюся, що зухвала методика, яка обрана командою Президентастає народові все більше зрозумілою.

 

Навіть в умовах нестабільної коаліції в парламенті, існуєгостра необхідність створити Парламентську Тимчасову комісію по доопрацюваннюКонституції. Згідно норм чинної Конституції України тільки парламент має правозмінювати Основний Закон. Якщо не зробити цього зараз, парламент має всі шансиперетворитися на іграшку для Банкової, а державна система буде остаточнозруйнована. Необхідно внести зміни до Конституції та ряду законів, щобзакінчити війну за повноваження, покласти край свавіллю, яке провокуєтьсянеконституційним органом – Секретаріатом Президента.

 

Не секрет, що в українському політикумі давно існує ідеястворити орган, який візьметься за розробку нової редакції Конституції. Але якне вправно її підхопили та почали втілювати представники Банкової!

 

Не встигла створитися Конституційна рада, як у своємуінтерв'ю виданню «Дзеркало Тижня» Президент Віктор Ющенко досить прозоронатякнув, що в новій редакції Основного Закону буде закладений принциппосилення президентської влади, і відповідно – ослаблення впливу парламенту.При чому текст «таємничого» Основного закону ніхто й не бачив. Але «випадково»,в розпорядженні інтернет-сайту «Главред» опиняється проект Конституції,розроблений, за інформацією видання, в Секретаріаті Президента. В цьому проектічітко зазначено, що Президент збирається сконцентрувати владу в своїх руках.Першими цього не витримала Партія Регіонів, яка відмовилась брати участь уцьому конституційному фарсі та вийшла з Конституційної комісії. Близька дотакого кроку і КПУ. Зрозуміло, що Президент особливо цим не переймається, бойого стратегія вимальовується наступна: «До Конституційної Ради буде кинутазаконопроектна «болванка» майбутньої Конституції, розроблена на Банковій, занеї проголосують члени Ради, які там залишились та повністю підконтрольніПрезидентові, а кінець кінцем все виллється в референдум. На цьому фоні простознущанням виглядає Положення про Національну Конституційну Раду щодо введеннярішень Ради … Указом Президента!

 

Наразі відомо тільки про два проекти нової Конституції, алене можна виключати, що з часом виникнуть й інші. У одному з них (авторстваСтепана Гавриша) згадується стара ідея, яку намагався ще у 2000 році«проштовхнути» Леонід Кучма - двопалатний парламент. Інший проект – це„творіння” групи авторів під керівництвом нинішнього глави ЦВК ВолодимираШаповала. Цей проект багато уваги приділяє правам громадян, а ще більше –правам одного громадянина Президента України. Так, в проекті настількинепрозоро прописана процедура розпуску парламенту, що складається враженняможливості такого розпуску на будь-яке бажання Президента. Саме указомПрезидента призначатимуться прем'єр-міністр і міністри, Президент призначатимеі зніматиме Ген прокурора, голову СБУ та суддів ( також без схваленняпарламентом!).

 

Але ж звернемо увагу на реалії, які ставлять планиПрезидента та Ко під великий сумнів. Відсутній оновлений закон про референдум,який потрібно прийняти, а це в умовах політичних протистоянь в парламентівиглядає майже неможливим. Доказ патовості ситуації був продемонстрований 19березня, коли народним депутатам запропонували проголосувати по двохзаконопроектах, поданих народними депутатами від НУ-НС Юрієм Ключковським, атакож від ПР Олександром Лавриновичем та від БЮТ Святославом Олійником. Жоденне набрав необхідної кількості голосів.

 

Крім того не виключена ситуація, коли багато політичних сил,що не згодні з новим «пропрезидентським» проектом Конституції винесуть своїальтернативні проекти Конституції на референдум. До чого це призведе, думаю,пояснювати не потрібно. Також не можливо спрогнозувати правові наслідкиреферендуму, якщо всупереч процедурним складнощам і Закону він все ж такивідбудеться? Адже механізми правової імплементації цих результатів відсутні якв Законі «Про всеукраїнський і місцеві референдуми», так і в чиннійКонституції. Державна система знову ставиться в безвихідь. Хоча, як завжди,вихід є - знову скористуватися «Законом про політичну доцільність» та ввестипряму президентську диктатуру, але тоді громадське протистояння буде неминучим,адже противників чинного Президента кожен день стає дедалі більше.

 

Президент Ющенко, нажаль, намагається бездарно «дублювати»шлях свого попередника – Леоніда Кучми періоду 1999-2001 року. Саме Кучмавирішив провести всеукраїнський референдум, який ініціював власним Указом від15.01.2000 № 65/2000. Але Конституційний Суд своїм рішенням № 3-рп від27.03.2000 року визнав неконституційним навіть винесення на референдум питання«Згодні Ви з тим, що Конституція України повинна прийматися на всеукраїнськомуреферендумі?». Більш того, у відповідному Рішенні КС визначено: «КонституціяУкраїни при внесенні до неї змін передбачає збалансованість дій ПрезидентаУкраїни, народних депутатів України, Верховної Ради України при реалізації волінароду як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні».

 

Але, як відомо, рішення Конституційного Суду для певнихможновладців в країні все частіше стають рекомендаційними, ніж директивними.Кучма свого часу підкорився рішенню КСУ, чи зробить це Ющенко побачимо? Щодоманіпуляцій та політичних стратегій, Президент намагається повторити історіюЛеоніда Кучми в зворотній послідовності, можливо навіть не замислюючись надтим, що це розчаровує його електорат. Свого часу, підконтрольна ОлександруВолкову структура «Соціальний захист» спочатку забезпечила Леоніду Кучмі«другий термін», а лише через два роки провалила введення президентськоїреспубліки через референдум. Зараз Секретаріат Президента імені Балогинамагається спочатку змінити на референдумі Конституцію, а потім забезпечити«другий термін» чинному Президентові.

 

Про президентські вибори-2010 не дає забути і чиннийпрем'єр, яка «ніздря в ніздрю» переслідує, а й інколи й випереджає ПрезидентаЮщенко. Тому вправна пропрезидентська команда вже намагається зробити «образ»кандидата в ПрезидентиЮщенка, як державника, що відстоює сильну президентську владу виключно зарадиполітичної стабільності в країні та не підтримує примусовий перерозподілвласності, а також визнає законність великої приватизації кінця 90-х — початку2000-х років. По суті, суспільству і еліті запропонують модернізовану версію«демократії» Леоніда Кучми: це коли всі в державі роблять те, що скаже головнийДемократ. Віктор Ющенко намагається стати нащадком курсу свого попередника. Алеякраз в цій ситуації не слід забувати про Народ, який інколи зовсім непередбачуваний в своїх вподобаннях. Зрозуміло, що на виборах 2004 року ВікторуЮщенку було стратегічно не вигідно йти шляхом Кучми, тому він використовувавреволюційні гасла. Але, здається, що у 2010 р. він збирається очолитиконтрреволюцію. Воістину, влада розбещує, але коли її не вдосталь, то церозбещує абсолютно.

 

 

( «Політе» )

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net