Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.01.2009 10:26

ПОМАРАНЧОВІ ГАЗОВІ «БУЛЬБАШКИ»

Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов

За останній місяць, Україна зробила все від неї залежне, щоб звернути на себе увагу ЄС. Через газову війну з Росією, про Україну тепер знає майже кожен європеєць, бо згадує її переважно «не злим тихим словом».

За останній місяць, Україна зробила все від неї залежне, щоб звернути на себе увагу ЄС. Через газову війну з Росією, про Україну тепер знає майже кожен європеєць, бо згадує її переважно «не злим тихим словом». Якщо згадати минулий  газовий конфлікт з Росією в 2006 році, то європейська спільнота в цілому була на боці України. Сьогодні ж різкі висловлювання від керівництва ЄС лунають і в бік Росії і в бік України, що свідчить про крайній ступінь роздратування європейської спільноти газовою  ситуацією.  Це і не дивно, адже ць огорічна російсько-українська газова криза вперше за 40-річну історію постачань російського газу до Європи призвела до відключення 12-ти країн-членів ЄС від “блакитного палива”.

        Можна скільки завгодно дискутувати на тему хто виграв чи програв інформаційну війну: Росія чи Україна, хто блефує, а хто ні, але наразі фактом є те, що в Україні зупинилось  23 найбільших підприємства України, у тому числі - всі шість хімічних комбінатів. І саме вони є бюджетоутворюючими підприємствами. При чому ніхто в Україні не може сказати, за якою ціною наша країна споживає газ сьогодні, і за якою ціною вона буде споживати газ завтра. За 15 діб Україна втратила транзит кількістю приблизно в 4,5 мільярдів кубометрів. При цьому прямі втрати України склали 100 мільйонів доларів валютних надходжень. Але у нашої влади знов спрацьовує український менталітет: «ніщо так не тішить, як те, що  у сусіда хата також згоріла». Тому й вважають за краще представники президентського та кабмінівського таборів, замість аналізу українських втрат, наперебій коментувати скільки втрачає Росія від газової війни.

        Інший бік медалі – загроза техногенної катастрофи, про яку, до речі, офіційно попереджає Опозиційний уряд Кабмін та Президента. Якщо, внаслідок падіння тиску нижче 47 атмосфер спрацює автоматика і зупиняться компресори, то газотранспортна система перетвориться  на такий собі газовий балон. Все це може закінчитися трагедією, у порівнянні з якою не можна буде зрівняти навіть наслідки повені 2008-го року.

        Отже, створилося таке собі замкнуте коло: від відсутності газу державний бюджет України спустошується колосальними темпами, при цьому, підписання договору з Росією про поставку газу до України, не означає, що ми отримуємо газ, бо нема чим за нього платити. Тому наразі можна констатувати, що влада залишила державу не тільки без газу, але й без перспективи.

        І на тлі такої ситуації, Президент Ющенко робить  з себе в черговий раз ображеного героя нації, а Прем’єр-міністр Тимошенко не може ніяк відірватися від захоплюючої гри у тотальні звинувачення.  При тому, що обидва на тлі провальної політики, намагаються грати у залицяння з Донбасом, кажучи, що «Росія  припинила постачання  газу через те, що мала на меті вивести з ладу металургійні й хімічні підприємства на сході країни, а сама схема скорочення поставок на територію України була застосована таким чином, щоб максимально дестабілізувати роботу української газотранспортної системи.

          Зрозуміло, що все це бездарна пропаганда, пов'язана зі спробою знизити напругу тієї частини виборців, які традиційно критично настроєні до «помаранчевої» влади й разом з тим пов'язані з життям індустріальних регіонів. Фактично,  і «помаранчеві» і «біло-сердечні»  панічно бояться реакції Сходу, адже думками вони в президентських перегонах.  Залишилося ще тільки на марсіан списати інфраструктурну кризу - і тоді все встане на свої місця і не буде заважати боротися за владні крісла.

          Можна констатувати, що Росія, дійсно, проводить політику енергетичного тиску і прагне до збереження енергетичного монополізму. Вона захищає СВОЇ державні інтереси. А от чиї інтереси захищає влада в Україні? 

          Перелякана Європа, в свою чергу, розвиває кілька програм, покликаних знизити залежність від російського газу, але пройдуть роки, поки вони почнуть працювати. На відміну від вугілля, ядерної енергії і нафти, природний газ може бути доставлений тільки по трубопроводу у заздалегідь обраний пункт. Це означає, що постачальник і споживач зв'язані на десятиріччя, і у випадку виникнення проблем, схему дуже складно змінити. Поставки газу вимагають значних технологічних досягнень у кріогеніці, спеціалізованих виробництв, будівництво яких займає біля двох років, а також наявність великих портів. Але альтернативні трубопроводи, енергозберігаючі виробництва, і інші види палива досить коштовні й вимагають ще більше часу. Тому загальнодержавні інтереси європейських країн, полягають не в тім як воювати з Росією, а як знайти можливість жити з нею. Для всього світу «Зв'язки між Росією й Україною – це коктейль альянсів і вендет, непередбачуваних і часто незбагненних»- пише The New York Times. «Хоча й ілюзія нібито комерційного конфлікту в газовому протистоянні вже розв’язалась, однак ЄС до кінця не може зрозуміти у чому зміст вистави, яку розігрує Київ і Москва. І з боку Києва це схоже на програму самознищення, яка закладена зовні в нинішню українську владу»пише Berliner Zeitung. Такі висновки закордонної преси віддзеркалюють основні позиції західних держав.

          Залишаючи осторонь міркування над іміджевими втратами, у реальній площині наслідки для України будуть наступними: ми неминуче втратимо статус головного транзитера природного газу зі сходу на захід європейського континенту і маємо всі шанси опинитися на грані дефолту, якщо влада протягом стислого терміну не знайде спільної мови з Росією. З іншого боку, поки в Україні не існує консенсусу еліт, немає чіткого консолідованого розуміння національних інтересів, немає базової цілісної платформи, на якій формуються інтереси основних політичних гравців - ескалація газової війни неминуча. І її ціна - незалежність України. І на цьому тлі нинішня влада схожа на жадібних продавців, які навіть не приховують, що замість товару, продають свою країну.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net