Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.08.2019 19:49

Коли розпочнеться білорусизація Білорусі?

Журналіст

Путін влаштує Лукашенку передчасну смерть, поставивши замість нього лояльну до себе людину.

Українці в масі своїй переконані, що білоруси живуть краще за нас. Звичайно, там нема демократії. Існує смертна кара. Але до цього ставляться поблажливо. Мовляв, за все треба платити.

Я часто спілкуюсь з білорусами – здебільшого з тими, які в побуті розмовляють рідною мовою, бо на роботі мусять говорити російською, яка є другою офіційною. В абсолютній більшості білоруських шкіл викладають російською, як і у вищих навчальних закладах.

Якщо говорити про вищі, ніж у нас пенсії та зарплати, то це відповідає дійсності, хоча мої знайомі білоруси переконують мене, що в провінції люди бідують. У нас війна йде шостий рік, а Лукашенко керує Білоруссю чверть століття, але прориву в економіці та соціальній сфері не спостерігається.

Білорусь поки що тримається на плаву завдяки дешевому газу із Росії та економічній допомозі “старшого брата”. Але це зашморг, який рано чи пізно затягнеться тугим вузлом. Путін упевнено штовхає Білорусь до створення єдиної союзної держави (звісно, до них має приєднатись Україна). Вже на осінь анонсовано підписання угод, які ще більше повинні прив’язати Білорусь до Росії. Наївно сподіватися, що Путін чекатиме 2024-го року, коли офіційно закінчаться його повноваження, як російського президента. Схоже, що вже наступного року він схилятиме Лукашенка до “союзних виборів”. Звісно, сам Путін претендуватиме на найвищий пост, а для Лукашенка створять посаду віце-президента, на якій він нічого не вирішуватиме.

Знаючи вибуховий характер Бацьки, можна спрогнозувати й інший сценарій. Путін влаштує Лукашенку передчасну смерть, поставивши замість нього лояльну до себе людину. Таких манкуртів місцевого розливу є чимало. Справа може дійти і до введення російських військ, якщо білоруси вийдуть на акції протесту. Тоді мова йтиме про фактичну окупацію Білорусі Росією.

Всі білоруси, з якими я спілкуюсь, кажуть, що вірять в успіх України. “Без цього, – стверджують вони, – не можна сподіватися на успіх Білорусі”. Це так і не так. Лукашенко, будучи диктатором за природою, знищив опозицію. Боязнь спротиву закладена в генах білорусів. Люди ще можуть вийти на мітинги, але Лукашенко вже показав, що може застосовувати силу й не зупиниться перед пролиттям крові. З дев’ятимільйонного населення Білорусі два мільйони складають силовики і члени їхніх сімей. Режим забезпечує їх набагато краще, ніж простих білорусів, так що цим людям є що втрачати, якщо влада зміниться.

Інша ілюзія полягає в тому, що будь-хто після Лукашенка проводитиме білорусизацію країни. Але за пильної опіки Росії широке запровадження білоруської мови просто неможливе, бо це підірве основи союзної держави.

У Росії чи Білорусі не відбудуться майдани і революції на кшталт українських. Там можливі лише бунти з азійським присмаком, що передбачає багато крові. Це слід враховувати тим, хто намагатиметься радикалізувати ситуацію.

Україні слід мати більш тісні стосунки з Білоруссю, але не слідувати у фарватері Лукашенка, який сповідує ідею примирення з Росією. Навпаки, ми повинні відтягувати Білорусь від Росії, щоби разом із сябрами йти до Європи.

Найбільше, що мене вражає у спілкуванні з білорусами, – це їхня радянськість. Вони радять, наприклад, не форсувати українізацію, а залишити Сходу і Півдню України російську мову. І декомунізацію, на їхню думку, не слід було проводити, бо кожний регіон, мовляв, має своїх героїв: хтось Бандеру, а хтось Жукова. І це ті люди, які ненавидять Лукашенка і спілкуються білоруською. Що вже казати про інших!

І все ж майбутнє, як завжди, за молоддю. Юні білоруси показово переходять на білоруську, хоча їхні батьки спілкуються російською. Саме молодь в Інтернеті дивиться заборонені в Білорусі телеканали та читає засоби масової інформації. Ці люди грамотні, знають іноземні мови. Багато з них навчається в зарубіжних престижних закладах. Не всі зараз повернуться в Білорусь, але все ж. Їх, можливо, не так багато на тлі інертної маси, але це саме та серцевина, навколо якої гуртуватиметься нація.

У мене багато знайомих серед молодих білорусів, і я навіть думаю, що вони прогресивніші за українську молодь. Через якийсь десяток років Білорусь не просто здолає лукашенківщину, а семимильними кроками, на відміну від України, йтиме до Європи.

 

Анатолій ВЛАСЮК

7 серпня 2019 року

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net