Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.11.2016 16:05

В пошуках зовнішніх інвесторів, чи внутрішніх демонів?

Журналист, политический обозреватель

За два з половиною років нова українська влада на всіх рівнях так і не здійснила якісний ривок у бік суттєвого зростання економіки. І нинішній Президент, і обидва прем’єр-міністри, і народні депутати неодноразово наголошували на необхідності сприяння малом

За два з половиною років нова українська влада на всіх рівнях так і не здійснила якісний ривок у бік суттєвого зростання економіки. І нинішній Президент, і обидва прем’єр-міністри, і народні депутати неодноразово наголошували на необхідності сприяння малому та середньому бізнесу як основному джерелу економічного зростання.

Втім, суттєвих порухів у даному напрямку так і не відбулося. Про це яскраво свідчать міжнародні рейтингові агентства, які вже другий рік поспіль після Революції Гідності фіксують слабку волю до реформ. Так, більш ніж красномовним є останні дані рейтингу Doing Business-2017, в якому Україна в порівнянні із минулим роком піднялася всього на 4 сходинки. Нині Україна займає 80 місце серед 190 країн світу. Рейтинг Doing Business – загальновизнаний показник стандартів ведення ділової активності в тій чи іншій країні. На нього орієнтується більшість інвесторів, розглядаючи найбільш сприятливі можливості для вкладення коштів.

Улюблений меседж влади – важкість провадження змін зумовлена російською агресією та конфліктом на Донбасі. Втім, це не зовсім відповідає дійсності, адже, наприклад Ізраїль, який вже багато десятиліть живе у стані постійного військового та терористичного конфлікту, у 2016 році знаходився на 49 сходинці, а у рейтингу Doing Business на наступний рік зайняв 52 місце. Україна відстає й від решти пострадянських країн. Так, Білорусь в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу опинилася на 37 місці, Молдова - на 44, і навіть РФ на 40. Що ж заважає українській владі поліпшити показники?

Причин можна назвати декілька. Втім, усі вони лежать у площині такого явища, як корупція.

Перш за все, у «зрощенні» влади з необхідністю здійснення власних корупційних інтересів засвідчили оприлюднені е-декларації високопосадовців та перших осіб держави. Дані електронного декларування не тільки поглибили кризу недовіри між владою та суспільством, а вкотре стали сигналом і для міжнародних партнерів. Так, днями в НАЗК вже заявили про те, що Міжнародний валютний фонд пообіцяв всебічну допомогу при перевірці майнових та фінансових активів українських декларантів за межами України. Подібний розвиток подій не сприятиме й подальшим переговорним позиціям України під час отримання чергового траншу кредиту. А це – ще один негативний сигнал для інвесторів.

По-друге, в Україні досі не можуть гарантувати права власності. Будь-який успішний бізнес після певного періоду становлення ризикує стати ласим шматком у загарбницьких руках рейдерів. Мова йде не лише про «традиційні» сфери підприємницької діяльності – енергетика, металургія, видобувна справа, машинобудування. Ще в 90-х та на початку 2000-х «переділ» цих сфер став фундаментом для становленням одразу кількох потужних олігархічних груп. Наразі «рейдерські будні» тривають у значно менших масштабах. Цілями стали агрохолдинги та IT-сектор – саме ті галузі, які найбільш активно показують зростання за останні роки навіть в кризових для вітчизняної економіки умовах.

Так, найсвіжіший приклад – ситуація втручанням СБУ у роботу мобільного оператора «Інтертелеком». Причиною для вилучення обладнання начебто стали підозрі у зв’язках із сепаратистамиі. І це при тому, що по факту мобільний оператор надав усе обладнання для дослідження й погодилася співпрацювати зі слідством.

Подібний випадок – не поодинокий. Ще з середини 2015 року в Україні тривають масові перевірки IT-бізнесу. Так, ще липні минулого року прокуратура проводила обшук в харківському офісі компанії Plarium, на початку осені СБУ здійснила візит у дніпропетровський офіс Luxoft, а наприкінці вересня – фіскали обшукали ще одну IT-компанію, розташовану в Харкові - NIX Solutions. У розпал минулорічної передвиборчої кампанії до місцевих рад податківці завітали із обшуком у головний київський офіс компанії Lucky Labs. Тоді заступник глави ДФС Сергій Білан на своїй сторінці у соцмережі Facebook пояснив, що обшуки були пов’язані із підозрами керівництва IT-компанії у нібито фінансових махінаціях.

У ДФС та СБУ зазначають, що мова йде не про тиск на IT-галузь, а саме про виявлення «сірого» сегменту на ринку. Втім, після обшуків та вилучення обладнання, навести факти, які б підтверджували оголошені звинувачення, правоохоронці так і не спромоглися.

Тож поки що виглядає так, що замість пошуку зовнішніх інвесторів, влада руками силових відомств робить усе можливе для нейтралізації будь-якої приватної ініціативи всередині країни. Такий розвиток подій спонукає українців шукати кращої долі за кордоном. Це стосується не тільки робітничих професій, але й так званого процесу «відтоку мізків». У разі продовження подібних рейдерських тенденцій з боку правоохоронців, Україна може втратити унікальну можливість створити справді інноваційний кластер ІТ-сегменту. Не кажучи вже про іноземних інвесторів.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net