Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.06.2016 08:53

Обмін Солошенко і Афанасьєва: Мінські угоди на кнопці «пуск»?

Журналист, политический обозреватель

Тема повернення українських полонених отримала новий імпульс після обміну засуджених в Росії українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Можна сказати, що фактично організатори обміну спромоглися зрушити з місця процес виконання Мінських домовленостей

Тема повернення українських полонених отримала новий імпульс після обміну засуджених в Росії українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка. Можна сказати, що фактично організатори обміну спромоглися зрушити з місця процес виконання Мінських домовленостей.

Продовження гуманітарної акції

Ще під час своєї підсумкової на початку червня прес-конференції Президент Петро Порошенко повідомив, що процес обміну між Україною та Росією пришвидшився після звільнення української льотчиці Надії Савченко.
А вже наступного дня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив про те, що робота із обговорення можливих кандидатур для обміну між Росією та Україною ведеться й надалі. Серед найбільш ймовірних кандидатів на повернення є український режисер Олег Сенцов. «Дуже активно працює представник України з гуманітарних питань Мінської групи Медведчук. Розмови ведуться з різних кандидатур. В даному випадку в цьому напрямку спільна робота, напевно, ведеться», - підкреслив Пєсков. Сам Медведчук вважає, що обмін можна розцінювати як етап, який може по-новому почати відносини між Росією і Україною, і це продовження стратегічних дій в гуманітарній сфері після звільнення Савченко.
Втім в українському інформаційному просторі тривають не менш жваві дискусії із приводу самої можливості подібних обмінів. Передусім, сам обмін вийшов за межі суто юридичної площини і радше нагадує перемовини між двома сторонами на особистому рівні, що породжує низку неоднозначних припущень. За словами першого віце-спікера парламенту, члена гуманітарної підгрупи в Мінську Ірини Геращенко, йдеться вже не про російських громадян, а про зацікавленість Росії у «своїх людях». Мовляв, таким чином з боку РФ намагаються у будь-який спосіб приховати усі можливі докази причетності російських спецслужб до сепаратистських планів в південно-східних регіонах України.
Приводом до такого припущення став той факт, що особи, на яких здійснили обмін Солошенка та Афанасьєва, також є українськими громадянами. Йдеться про фігурантів справи про організацію так званої «Народної ради Бесарабії» Віталія Діденка та Олени Гліщинської. Щоправда, обмін здійснювався цілком із ухилом на гуманітарний аспект, що, вочевидь, зіграло на руку усім учасникам процесу. Адже Олена Гліщинська, перебуваючи під слідством, встигла народити немовля із вродженою патологією серця, яке конче потребувало медичної допомоги. В свою чергу, Юрій Солошенко вже давно тяжко хворіє на рак, тож шанс на звільнення для нього, безумовно, є можливістю побороти власну недугу. Знову ж таки, варто акцентувати й на юридичній складовій справи, адже швидкість, із якою було здійснено обмін, вражає. І в оточенні президента Росії Путіна, і в Адміністрації президента Порошенка вже не приховують: подібний сценарій став можливий завдяки Віктору Медведчуку. Цей український політик в той же день, коли було підписано указ російського Президента про помилування Солошенка та Афанасьєва, зустрівся із українськими бранцями в тюрмі Лефортово, після чого ознайомив їх із цим рішенням та супроводжував в аеропорт Внуково на літак до України.

Мінські угоди: наочний прогрес

Взагалі, останнім часом серед українських ЗМІ активно обговорюється тема тісних контактів між Порошенком та Медведчуком. Сам Президент неодноразово у стриманих інтонаціях підкреслював важливість ролі Медведчука у перемовинах із Росією щодо українських полонених. 
Останні події із поверненням українських громадян додому свідчать, що процес виконання Мінських угод перейшов у фазу особистих домовленостей між президентами двох країн. Втім, не варто бачити у цьому суцільний негатив: принаймні, подібні зміни у відносинах свідчать про існування контакту на найвищому рівні та здатність двох сторін таки знаходити порозуміння бодай на рівні «гуманітарних акцій». Ще одна цікава деталь, яку вже активно обговорюють і в російському, і в українському інформаційному просторі є те, що поки що єдиним, кому вдається владнати протиріччя (навіть на особистому рівні між двома президентами), а, отже, і зрушити з мертвої точки Мінський процес, є Віктор Медведчук.
Як і у випадку із Надією Савченко, українцям та всьому світу демонструється готовий результат, проте якою є справжня ціна цих домовленостей – ми не знаємо. Непублічність перемовин та обережність двох сторін – хоч і є запорукою довгоочікуваного повернення полонених українців додому, так і не дає відповіді на запитання – а що буде далі.
Як би там не було, останні події – імпульс до продовження Мінського процесу. Не виключено, що Росія перейшла до «плану Б» і намагається у будь-який спосіб змінити тактику дій щодо свого майбутнього впливу на внутрішньополітичні події в Україні.
Втім, останні події із обміну полоненими свідчать, що Україна і Росія можуть знайти спільну мову. В цілому такі обміни приведуть до зменшення протистояння на Донбасі. А значить, допоможуть уникнути жахливих і нікому непотрібних втрат. Головною інтригою залишається лише подальший перебіг Мінського процесу та умови виконання усіма сторонами мирних перемовин.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net