Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.04.2016 18:13

Чому Захід хоче виборів на Донбасі?

Журналист, политический обозреватель

Нічого особистого, лише бізнес. Останні кілька тижнів Захід почав активний тиск на переговірні позиції України у Мінському процесі.

Нічого особистого, лише бізнес. Останні кілька тижнів Захід почав активний тиск на переговірні позиції України у Мінському процесі. Вже після тривалого процесу прем’єріади та коаліціади до Києва особисто навідалася заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд. Її візит завжди пов’язують зі зміною вектору та необхідністю донесення певної позиції Білого дому.

Така гіпотеза знайшла підтвердження вже цими днями. Зі слів народних депутатів, які поділилися зі ЗМІ подробицями конфіденційної зустрічі з Нуланд, мова йде про форсування теми із місцевими виборами на окупованій частині Донбасу. Зокрема, народний депутат від фракції «Самопоміч» Вікторія Войцицька повідомила деякі подробиці зустрічі, особливо зосередивши увагу саме на питанні виборів. Мовляв, представниця Держдепу США наполягає на якомога швидшому виконанні Україною Мінських домовленостей до кінця 2016 року. Йдеться і про внесення змін до Конституції, і про можливу амністію бойовиків, і про саму процедуру проведення виборів.

В США розраховують, що Україна зможе під пильним оком ОБСЄ у стислі терміни провести вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей саме із метою продемонструвати всьому світові свою спроможність виконувати домовленості. «Нам кажуть, що якщо ми проведемо вибори, то це створить прецедент, коли російські війська вперше в історії добровільно залишать територію, яку вони окупували. При чому жодних гарантій, що російські війська вийдуть немає і бути не може», - зазначає нардеп на своїй сторінці у Facebook. Єдиний козир, який Україна зможе отримати в разі погодження на такий варіант розвитку подій – пролонгація санкцій для РФ до січня 2017 року.

Фактично, українська влада вже погодилася на подібний варіант, обговорюються лише подробиці імплементації детального плану дій. У нинішньому форматі Мінські перемовини давно зайшли у глухий кут. Поки що Україні вдалося досягти тактичних перемог – санкції з РФ не зняті, активних бойових дій на Донбасі не ведеться, хоча обстріли українських позицій лише посилилися.

Солідарні із позицією США й проєвропейські політики. Так, 20 квітня міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Ейро зробив досить несподівану заяву на тему Мінських угод. Глава французького МЗС фактично розкритикував дії української влади за відсутність прогресу у виконанні Мінського меморандуму. А ще Ейро висловив надію, що добре б офіційному Києву пред'явити видимі результати до кінця першого півріччя. «Київська влада повинна провести реформи, зокрема внести поправки до Конституції щодо особливого статусу Донбасу і виборчого процесу в регіоні. Ми сподіваємося, що результати будуть досягнуті до кінця першого півріччя », - зазначив очільник французького МЗС.

Не менш однозначною виявилася позиція і канцлера ФРН Ангели Меркель. «Нам треба зараз насамперед попрацювати над законом про вибори», - заявила Меркель під час після останньої зустрічі з президентами США, Франції, і прем'єрами Великої Британії та Італії, що проходила в Ганновері. Мовляв, усі сторони нормандського формату докладають чимало зусиль, щоб «дійсно просунути політичний процес і провести вибори». До речі, в Київ Вікторія Нуланд прилетіла саме із Ганновера, одразу після зустрічі лідерів США та ЄС.

Інтриги ситуації додає й нещодавня заява Президента щодо мирного повернення Донбасу вже до кінця 2016 року. «Україна мирно поверне Донбас протягом одного року», - заявив Глава держави під час свого нещодавнього візиту до Туреччини. Що може означати ця заява: Петро Порошенко вже знає вихід, чи просто намагається занадто оптимістично оцінювати складну ситуацію на Сході?

Суттєвий мінус у тому, що зовнішні гравці знову нав’язують Україні такі умови тимчасового розв’язання конфлікту, які не передбачають жодних гарантій повернення окупованих територій. Насправді альтернативний план був запропонований ще в лютому під час перемовин в Мінську. Саме так званий «план Медведчука» був тим чітким сигналом про те, що Росія не збирається просувати ідею зі створення нових державних утворень «ДНР» та «ЛНР», а готова чимшвидше позбутися буремних територій.

Про те, що в геополітичних розкладах немає місце розмовам про справедливість, а діють лише інтереси основних гравців, чудово усвідомлювали й українські політики. Проте, як подібний зворот пояснити українцям, які ще й їхніми виборцями, – так і не вигадали. Тому влада прийняла рішення публічно спростовувати будь-які натяки на існування компромісного «плану Медведчука», водночас поступово реалізуючи мирний процес саме у цьому форматі.

Цинічно виглядає й те, як влада, маючи усі важелі впливу на правоохоронні органи та суди, намагається нейтралізувати будь-яких можливих конкурентів у темі мирного врегулюванні на Донбасі. Зокрема, про всяк випадок, славнозвісний Печерський суд прийняв рішення змусити Генеральну прокуратуру почати кримінальне провадження проти того ж таки Віктора Медведчука. Питання, навіщо ж тоді потрібно було тягнути цілих 2 останні роки, залишається, звісно, риторичним. Схема проста: взяти «на гачок» потрібного політика, аби він не зміг використати свою ідею для критики дій влади. Симптоматично те, що після Медведчука візьмуться і за інших представників політичних сил, які мають відверто ширшу підтримку серед українців. Прикладів за останні 2 роки вже маємо чимало: показове затримання соратників Олега Ляшка безпосередньо у сесійній залі парламенту, обвинувачення та переслідування активістів ВО «Свобода» через трагічні події під стінами ВР наприкінці серпня 2015-го.

Так чи інакше, влада на чолі із Петром Порошенком повинна буде вже найближчим часом втілити в життя і знайти пояснення усім своїм діям в контексті реалізації Мінських домовленостей. Мова йде про 4 важливих законопроекти, які потрібно буде проголосувати найближчим часом. Йдеться про питання амністії, закон про вибори на окупованих територіях, друге читання закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. І, нарешті, внесення змін до Конституції.

Ще більш неоднозначно виглядає те, як побоюючись за власні рейтинги та шукаючи необхідних пояснень, влада зволікає із мирним врегулюванням. І це в той час, коли щодня на неоголошеній війні гинуть українські солдати, а десятки і сотні військовослужбовців отримують поранення.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net