Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
22.01.2014 11:46

Кетрін Ештон та катапульта

Свободный журналист

На другий день після Водохреща біля стадіону «Динамо» жваво та весело. Спалені за морозяну ніч «коктейлями Молотова» міліцейські автобуси віддають стиглим металом. Вулицею Михайла Грушевського вітерець жене сніжок.

На другий день після Водохреща біля стадіону«Динамо» жваво та весело. Спалені за морозяну ніч «коктейлями Молотова»міліцейські автобуси віддають стиглим металом. Вулицею Михайла Грушевського вітерецьжене сніжок. Перед рядом змерзлих солдатиків внутрішніх військ пустка. Навивернутій бруківці, метрів за 100 від дюралевих щитів, розкуті молодики «Правогосектора» лагодять дерев’яну конструкцію. Споруджують машину для закидання«Беркуту» каністрами з бензином.

Ініціативники відшукали у Google креслення доісторичного требушета. Була така смертоносна машинерія у римлянта китайців. Дійство з відтворенням метальної техніки триває метрах у п’ятнадцятивід місця, де на бруківці ще чорніє кров студента-архітектора, якому світло-шумоваграната, відірвала руку. Він підхопив її, щоб кинути у шеренгу солдатів… Авона, як і вчили, вибухнула.

Будівничі требушету охочі поділитися. «Цілийдень сьогодні її будували. Все-таки маєзапуститись . Ми внеї вкладаємо всю душу». То першочергова революційна робота – фон для лідера«Батьківщини» пана Яценюка. Напередодні він адаптував Майдану Достоєвського: щосьна кшталт того, що «ніяка революція не варта життя молодої людини»… Пізніше  і Яценюка, і Кличка «Правий сектор» посилатимеу гості до геніталій. Бо несхибні революційні хлопчаки певні – без вождів, зкатапультою владу вони здолають. І всім зразу буде щастя.

«Вільні» ЗМІ  старанно фіксують зведення катапульти. Вправністьу дійстві ні в кого не будить асоціацій із розбудовою ешафоту на площі Республікиу Парижі. Хто ту історію в школах-інститутах вчив? Ані будівничих, аніжурналістів не бентежить: п’ятикілограмові каністри з «коктейлями Молотова»  вартуватимуть життя десяткам хлопців, які, навідміну від бунтівних архітекторів, вже відслужили в українській армії.

Чомусь інтерв’юери не питають, чи не єкатапульта загрозою здоров’ю людей у крислатій формі, батьків маленьких дітей, чиїхосьбратів, синів – теж громадян України. І не на кордоні з «клятими москалями», ау центрі української столиці. Попри всі чутки, що значна частина «Правогосектору» і яскраві польові командири Майдану, здебільшого на утриманні з однихі тих самих джерел, «дитячі» забавки на кшталт катапульти нікого не бентежать.Не насторожують, не лякають.

Все виглядає святково, зворушливо та законно.«Народ протестує, а влада не прислухається…» – резюмують сенатори США, баронеса із закордонних справ та безпекиКетрін Ештон. Остання вчилась у лондонському універі. Мала знати про «масовізаворушення» на континенті на кшталт французьких революцій. Та, мабуть, на економ-факультетіна історію не налягали – інакше підняла б вії на події у Києві. Хоч підракурсом власної промови 2012  року: «Коли ми думаємо про те, що відбулося сьогодні в Тулузі, колими згадуємо про події річної давності в Норвегії, колими знаємо, що відбувається в Сирії , коли ми бачимо, що відбувається в Газі і вінших частинах світу, ми думаємо про дітей, яких позбавили життя…»

Початки сценаріїв всіх бунтів схожі і були бодноманітними, якби не відповідність часу та національній специфіці. Не кожнийукраїнець, що тягне на Майдан харчі чи старого кожуха, уявляє, як нареспектабельній площі а la Plac Concord у Парижі тисячами стинали голови. Починалось все з протестів, жіночихпоходеньок у Версаль із петиціями. Як безневинні рейди Автомайдану до Межигір’я.Потім, як водиться, поганих королів та королев, що «шпигували для Австрії»,тягли на скорий суд. Чимось схожий на той, що присудив третій тур виборів удалекому 2004 році. Спитайте, де той щирий бджоляр, якого славив Майдан?    

А у Парижі за обставин 1792 року підгільйотину за браком монархів вже тягли «поганих громадян» меншого калібру. Ана фінал – корзини для людських голів повнили промовистими революційнимивигадниками – робесп’єрами, дантонами, сен-жюстами.

Хіба можна зрівняти якусь київську катапультуз експонатами музею у Нанті? З 2003 року там демонструють книжки з обкладинкамиз людської шкіри – чистий продукт якобінської революційності: шкіра «поганихаристократів» утримувала братерсько-волелюбні тексти на кшталт Прав Людини та конституціїфранцузької республіки 1793 року.  

Революцій без жертв не буває, баронесо Ештон? 

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net