Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.02.2019 13:24

Пропозиції до проекту Закону України "Про авторське право і суміжні права"

Стаття містить пропозиції до окремих положень проекту Закону України "Про авторське право і суміжні права" №7539


Текст Пропозиції до проекту ЗУ "Про авторське право і суміжні права" № 7539 у форматі PDF


На сайті Комітету ВРУ з питань науки і освіти було оприлюднено текст проекту ЗУ "Про авторське право і суміжні права", доопрацьований до повторного першого читання народними депутати України – членами Комітету.

У статті містяться пропозиції до окремих положень цього законопроекту.

Текст законопроекту "Про авторське право і суміжні права"

Пропозиції

Стаття 1

база даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації у довільній формі, зокрема — електронній, підбір, упорядкування і (або) розташування складових частин якої є результатом інтелектуальної діяльності, а складові частини – доступними індивідуально, що можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів;


Стаття 6. Об'єкти авторського права

1. Об'єктами авторського права є:

5) бази даних, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної творчої діяльності;


Стаття 20. Авторське право на бази даних (компіляції даних)

1. Бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором і (або) упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної творчої діяльності автора, охороняються авторським правом як самостійний об’єкт.

У визначенні бази даних йдеться про "результат інтелектуальної діяльності", а у переліку об'єктів – про "результат інтелектуальної творчої діяльності"


твір – результат інтелектуальної творчої діяльності автора (співавторів) у сфері науки, літератури і мистецтва, виражений в об’єктивній формі, який є оригінальним;


Також у статті 20 бази даних (компіляції даних) є результатом "інтелектуальної творчої діяльності".


Необхідно привести у відповідність визначення терміну "база даних (компіляція даних)" з вказаними нормами законопроекту.

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|


виконавець — фізична особа (актор, співак, музикант, танцюрист, диригент музичних і музично-драматичних творів або інша особа), яка виконує роль, читає, декламує, співає, грає на музичному інструменті, танцює, інтерпретує, будь-яким іншим способом виконує музичні, драматичні, літературні, хореографічні, інші подібні твори або вчиняє подібні дії, спрямовані на втілення інших художніх образів;

|

|

|

|

|

|

|


З визначення терміну "виконавець" у законопроекті виключили виконавців циркових, естрадних, лялькових номерів, пантоміми тощо.


Згідно статті 9 "Артисти естради та цирку" (Variety and Circus Artists) Римської конвенції, "Шляхом прийняття національного законодавства і підзаконних актів будь-яка Договірна Держава може поширювати охорону, яка надається цією Конвенцією на митців, які не виконують твори літератури і мистецтва".


Доцільно не позбавляти артистів естради та цирку суміжних прав на виконання.


Ще одна питання:

У визначенні терміну "виконавець" міститься термін "втілення" щодо "інших художніх образів".

Чи є "виконання" та "втілення" синонімами?


Виконання – індивідуальна чи колективна інтелектуальна творча діяльність з втілення музичних, драматичних, літературних, хореографічних або подібних творів чи інших художніх образів
;

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|


Введено новий термін "художній образ".

Тобто, виконавець, це не лише особа, що виконує твір, а ще і втілює "художні образи".

Художній образ це окрема складова твору.

Виникає питання, чи є художній образ охороноздатним.

Чи відійшов законодавець від концепції захисту форми твору, а не його змісту.

Можливо треба додати визначення терміну "художній образ" та пояснити, що законодавець має на увазі.


Якщо у визначенні "виконавця" йдеться про "виконання" творів, то у визначенні "виконання" йдеться вже про "втілення" творів.

Чи є "виконання" та "втілення" синонімами?


ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – синтезуюча форма художньої свідомості та творчості в цілому, яка втілює, творить та об’єднує зміст твору; характеризується повнотою і цілісністю. В залежності від масштабу охоплення матеріалу X.О. виступає як окрема складова твору або як його подоба в цілому. Наявність X.О. є визначальною ознакою, атрибутом мистецтва, що перетворює чуттєвий аспект естетичних явищ у феномен художньої культури, надає мистецтву рис однієї з вищих форм духовного освоєння буття.


Художній образ — особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять. Формою мислення у мистецтві виступає художній образ. Це основа будь-якого виду мистецтва, а спосіб творення художнього образу — головний критерій приналежності до різних видів мистецтва. Образи виникають у свідомості людей під впливом реальної дійсності, сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності. Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою. На основі образів пам'яті митець створює нову реальність — художній образ, який у свою чергу викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку уявних образів. В художньому творі образ виступає на перший план, і через нього пізнається значення, думка, ідея.


Вироблення (фонограми, відеограми)
творча видозміна і (або) інтелектуальне упорядкування записів;


відеограма - вироблений кінцевий відеозапис ("bande-mere") аудіовізуального твору (перший запис фільму), вироблений кінцевий відеозапис виконання чи інших рухомих зображень, зі звуком або без нього;


фонограма — вироблений кінцевий звукозапис ("bande-mere") виконання або будь-яких звуків, крім звукозапису аудіовізуального твору;


У визначенні "вироблення (фонограми, відеограми)" йдеться про наявність "творчої" складової діяльності із вироблення (фонограми, відеограми).


Згідно визначення відеограми або фонограми, це просто "вироблений кінцевий відеозапис" або "вироблений кінцевий звукозапис", як зазначено у визначенні "фонограми" та "відеограми" без "творчої видозміни і (або) інтелектуального упорядкування записів".


Виникає питання, якщо особа нічого творчо не видозмінювала та творчо не упорядковувала, а просто виконала свою роботу із відео- або звукозапису, чи буде результат такої діяльності відеограмою або фонограмою?

|


кабельна ретрансляція – прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

 


Не підпадають під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору організації мовлення, що здійснюють початкові трансляції передач (програм) з таких країн:


Ангілья; Аруба; Афганістан; Багами; Бутан; Ватикан; Гернсі; Гібралтар; Джерсі (острів); Екваторіальна Гвінея; Еритрея; Ефіопія; Ємен; Західна Сахара; Ірак; Іран; Кайманові острови; Кірібаті; Комори; Корейська Народно-Демократична Республіка; Кюрасао; Лівія; Мікронезія; Монтсеррат; Науру; Ніуе; Острови Кука; Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья; Палау; Південний Судан; Республіка Косово; Сан-Марино; Сан-Томе і Принсіпі; Сейшельські острови; Сінт-Мартен; Сомалі; Судан; Східний Тимор; Теркс і Кайкос; Токелау; Тувалу; Туркменія; Узбекистан; Фолклендські острови.



Більш детально у статті "Про кабельну ретрансляцію"


пародія – твір, виконання, що є результатом творчої переробки іншого оприлюдненого твору, виконання або його (їх) частини, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних подій або осіб;

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|


Визначення терміну "пародія" доповнене "виконанням, що є творчою переробкою іншого виконання".


Автор твору має право забороняти переробку твору (п."е" ч.1 ст.13) але у п.9 ч.1 ст.22 законопроекту допускається створення пародій без дозволу автора.


Пункт "д" ч.1 ст.39 законопроекту дає виконавцю право забороняти "переробки та іншими подібними змінами зафіксованого виконання".


Стаття 42. "Вільне використання об’єктів суміжних прав" законопроекту не містить подібного виключення.

Отже, пародії на виконання без дозволу правоволодільця виключних прав на виконання є порушенням суміжних прав.


Необхідно доповнити перелік вільного використання об'єктів суміжних прав створенням пародії шляхом переробки іншого виконання.

Можливо доречно також доповнити п.3 ч.1 ст.38 законопроекту (особисті немайнові права виконавця) застереженням, що пародія не є перекрученням або спотворенням.


Попурі — музичний або інший твір, який є творчим підбором і розташуванням уривків інших правомірно оприлюднених творів або який імітує творчий стиль інших авторів чи виконавців або інших історичних епох; 


Необхідно також додати "попурі" до видів вільного використання виконань (ст.42 законопроекту).

|

|

|


Суспільне надбання — твори і об’єкти суміжних прав, строк чинності авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився;


Стаття 34. Перехід творів у суспільне надбання

1. Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає його перехід у суспільне надбання.

2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно без виплати винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 12 цього Закону.

3. Захист немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання, здійснюється його спадкоємцями, а у випадку їх відсутності – в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Особа може відмовитися від свого майнового права (ст.12 ЦК), у тому числі і від виключного авторського або суміжного права.

Наслідком цього буде перехід твору або об'єкту суміжного права у суспільне надбання.


Можливо варто додати у визначення суспільного надбання: "а також від яких відмовився суб'єкт авторського або суміжних прав" та до статті 34.

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

Стаття 3

1. Дія цього Закону поширюється на:

3) передачі організацій мовлення, що мають місцезнаходження на території України і здійснюють мовлення за допомогою передавачів, розташованих на території України;

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

Термін "мовлення" міститься у Законі України "Про телебачення і радіомовлення"


мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах;


Закон України "Про телебачення і радіомовлення" також містить термін "трансляція"

трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням;


За визначенням законопроекту:

організація мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач організацій мовлення (як власного вироблення, так й інших організацій) шляхом поширення в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні, в тому числі й з використанням супутників, або шляхом поширення на віддаль сигналу за допомогою кабелю;


За змістом більш підходить термін "трансляція".

Або ж треба розкрити у законопроекті термін "мовлення".


До речі, у законопроекті термін "трансляція" використовується у терміні "кабельна ретрансляція" (ст.1).

Стаття 6

1. Об'єктами авторського права є:

3) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;


Стаття 7.
Охорона об’єктів авторського права

1. Охороні підлягають твори незалежно від їх оприлюднення, стану завершення, призначення, обсягу, мети, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.


твір – результат інтелектуальної творчої діяльності автора (співавторів) у сфері науки, літератури і мистецтва, виражений в об’єктивній формі, який є оригінальним;

 

 

Згідно п.3 ч.1 ст.6 законопроекту об'єктами авторського права є виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори.

Згідно ч.1 ст.7 охороні підлягають твори незалежно від способу чи форми їх вираження.


Разом з тим, за визначенням, що міститься у ст.1 законопроекту, твір повинен бути "виражений в об’єктивній формі".


У ст. 1 (2) Бернської конвенції вказано:

"Проте за законодавством країн Союзу зберігається право приписати, що літературні і художні твори або будь-які певні їх види не підлягають охороні, якщо вони не закріплені в тій або іншій матеріальній формі."


Отже, в принципі, законодавець може вивести з під охорони авторського права твори, що "не закріплені в тій або іншій матеріальній формі".

Але про це слід більш чітко зазначити у законопроекті.


1. Об'єктами авторського права є:

16) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;


(абз.2 ч.1 ст.19)

Упорядник здійснює свої права за умови дотримання ним прав суб’єктів авторського права щодо кожного з творів, включеного до складеного твору.

|

|

|

|


У п.16 ч.1 ст.6 законопроекту, Об'єктами авторського права є збірники творів т.і. "за умови, що вони є результатом творчої праці ... без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини".


З цієї норми випливає, що виникнення збірника творів, як об'єкту авторського права, поставлено під умову дотримання прав авторів творів, що увійшли до збірника.


У ч.1 ст.19 законопроекту вказано, що "Упорядник здійснює свої права за умови дотримання ним прав суб’єктів авторського права щодо кожного з творів, включеного до складеного твору."


Тобто, твір створено, але здійснення прав на твір заблоковане та поставлене у залежність від волі авторів творів, що увійшли до збірника творів.


На нашу думку доцільно виключити з п.16 ч.1 ст.6 застереження "без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини".

Цілком достатньо норми у ч.1 ст.19.

Стаття 12

1. Особистими немайновими правами автора є:

5) право оприлюднювати твір або забороняти його оприлюднення, крім випадків використання твору вперше особою, якій автор надав право на відповідне використання, або іншою особою за згодою автора.

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

Законопроектом вводиться особисте немайнове право автора на оприлюднення його твору.


Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам. (ч.2 ст.12 законопроекту).


У п.5 ч.1 ст.12 допускається передача особистого немайнового права автора на оприлюднення його твору.

Отже, або необхідно прибрати можливість передачі цього права або треба переносити це право до майнових прав автора, що не вірно.


До речі, деякі країни (наприклад, Німеччина – § 42 Закону про авторське право, Франція – L.121-4 Кодексу інтелектуальної власності та ін.) визнають також особисте немайнове право автора на вилучення твору з цивільного обігу, якщо твір перестає відповідати інтелектуальним або моральним переконанням автора, після того як його поширення стало предметом договору.

Призупинення використання твору відбувається за умови попереднього відшкодування збитків особі, якій було передане авторське право на використання твору.

Це право доповнює право автора приймати рішення про оприлюднення свого твору.

Стаття 14

5. Роботодавець має право на завершення незакінченого твору, якщо інше не передбачено трудовим або цивільно-правовим договором між роботодавцем і автором-працівником.

|

|

|

Це право конфліктує з правом автора на оприлюднення твору. Тим більш мова йде про незавершений твір.

Якась інша особа буде завершувати твір автора.

Цим буде порушене право автора на збереження цілісності твору і протидію будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому використанню твору, що завдає шкоду честі і репутації автора. 

6. Майнові права на службовий твір, створений автором-працівником у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту) з органом державної влади, переходять до органу державної влади без укладання цивільно-правового договору та без виплати винагороди автору-працівнику.

Орган державної влади має право на завершення незакінченого твору у випадку, якщо твір автором не було завершено. 

Не зрозуміло, чому законодавець так обмежує авторів-працівників органів державної влади у праві на авторську винагороду.

Щодо завершення незакінченого твору, ті самі зауваження, що і у попередньому пункті.

|

|

|

|

|

|

Стаття 22

  1. Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування


(ст.1)

аудіодискрипція (тифлокоментування) — створення окремої додаткової звукової доріжки із закадровим описом персонажа, предмета, простору або дії для осіб з обмеженими можливостями зорового сприйняття;


(ч.2 ст.16)

Автори аудіовізуального твору та автори, твори яких перероблені і (або) увійшли до аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти субтитрування і дублювання цього твору.

У п.11 ч.1 ст.22 вказано, що "Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування)".


Аудіодискрипція, це опис того, що відбувається на екрані. Тобто, це самостійний твір, що використовуватиметься разом із аудіовізуальним твором.


Доцільно додати до ч.2 ст.16 і "аудіодискрипцію":

Автори аудіовізуального твору та автори, твори яких перероблені і (або) увійшли до аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти субтитрування, і дублювання цього твору, а також використання аудіодискрипції.

|

|

|

|

|

|

|

Стаття 31

Для цілей цієї статті твором мистецтва визнаються:

1) твір образотворчого чи ужиткового мистецтва, зокрема картина, колаж, живопис, малюнок, гравюра, естамп, літографія, скульптура, килимовий, керамічний виріб, виріб зі скла;

2) фотографічний твір.


Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"

(п.1 ч.6 ст.12).

Обов’язкове колективне управління здійснюється виключно у таких сферах колективного управління:

1) право слідування щодо творів образотворчого мистецтва;

|

|

|

|

У ч.1 ст.31 законопроекту право слідування поширюється на продаж творів образотворчого чи ужиткового мистецтва та фотографічних творів.

Натомість, Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" відніс право слідування щодо творів образотворчого мистецтва до сфери обов’язкового колективного управління (п.1 ч.6 ст.12).

Тобто, колективне управління правом слідування не поширюється на збір винагороди за продаж творів ужиткового мистецтва та фотографічних творів.


Необхідно внести відповідні зміни до п.1 ч.6 ст.12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".


Також необхідно додати, що стаття 14ter Бернської конвенції надає також право слідування щодо оригіналів рукописів письменників і композиторів.


Більш детально про право слідування у статті "Право слідування ("droit de suite"): правова природа та колективне управління"

Стаття 39

  1. Майновими правами на виконання є:

ж) відчуження примірника зафіксованого виконання.


Стаття 40. Майнові права на фонограму, відеограму

  1. Якщо примірник фонограми, відеограми правомірно введено у цивільний оборот шляхом першого продажу в Україні, то наступне відчуження такого примірника допускається без згоди відповідного суб’єкта майнових прав на фонограму, відеограму і без виплати йому винагороди.

У п."ж" ч.1 ст.39 законопроекту закріплене право виконавця дозволяти та забороняти відчуження примірника зафіксованого виконання.


Законопроект не містить правила "вичерпання прав" для виконань.


Тому доцільно доповнити ч.3 ст.40 "без згоди суб’єкта майнових прав на виконання":

3. Якщо примірник фонограми, відеограми правомірно введено у цивільний оборот шляхом першого продажу в Україні, то наступне відчуження такого примірника допускається без згоди відповідного суб’єкта майнових прав на фонограму, відеограму, виконання і без виплати йому винагороди.

|

|

|

|

Стаття 41

  1. Майновими правами на передачу організації мовлення є право суб’єкта суміжного права використовувати передачу організації мовлення особисто, виключне право дозволяти та право забороняти використання передачі організації мовлення іншим особам наступними способами:

б) ретрансляції;


Закон України "Про телебачення і радіомовлення"

Стаття 1

ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником;

мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами;

У п."б" ч.1 ст.41 законопроекту використовується термін "ретрансляція".


Термін "ретрансляція" міститься у Законі України "Про телебачення і радіомовлення", як і термін "мовник", на якій посилається термін "ретрансляція".


Доцільно доповнити статтю 1 законопроекту терміном "ретрансляція".


Оскільки збільшено об'єм поняття "публічне сповіщення", право на яке має організація мовлення, можливо доцільно скорегувати поняття "ретрансляції", яка є по суті "повторним публічним сповіщенням", додавши у визначення "ретрансляції" – "способом електронного (цифрового) доступу".


Більш детально про ретрансляцію у статті "Ретрансляція програм українських організацій мовлення через кабель".

|

|

|

|

|

|

|

(ч.1 ст.41)

Організація мовлення має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу з супутника, що несе її передачі організації мовлення, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал з супутника не призначався.

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

Частина 1 ст.41 законопроекту містить норму, щодо права Організація мовлення забороняти поширення на території України чи з території України сигналу з супутника, що несе її передачі організації мовлення, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал з супутника не призначався.


Хоча Україна не бере участі у Брюсельській конвенції про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники 1974р., ця норма повністю відтворює статтю 2 (1) Брюсельської конвенції – "Кожна з Договірних Держав бере на себе зобов'язання вживати відповідних заходів по запобіганню розповсюдженню на своїй або зі своєї території будь-якого сигналу, що несе програми, будь-яким органом-розповсюджувачем, для якого сигнал, що переданий на супутник або проходить через нього, не призначається."


У законопроекті навіть використовується термінологія Брюсельської конвенції: "розповсюджуючий орган" – фізична або юридична особа, що вирішує, чи повинна мати місце передача вторинних сигналів широкій публіці або будь-якій її частині (ст.1 (vii) Конвенції).


Доцільно розкрити термін "розповсюджуючий орган" у ст.1 законопроекту.

Стаття 52

За захистом авторського права і (або) суміжних прав особа має право звертатися до суду з будь-якими вимогами, не забороненими законом, зокрема про:

4) відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду;

5) стягнення компенсації замість відшкодування збитків;

|

|

|

Частина 1 ст.52 законопроекту містить перелік вимог, з якими особа має право звертатися до суду. Зокрема це вимога про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду та вимога про стягнення компенсації замість відшкодування збитків.


Необхідно доповнити вимогою про "стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав".


Про компенсацію замість відшкодування збитків більш детально у статті "Компенсація замість відшкодування збитків у авторському праві"

Додаткові пропозиції 

Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає можливість для судового органу вимагати від постачальника посередницьких послуг припинити або попередити порушення (ч.3 ст.245, ч.2 ст.246, ч.3 ст.247 Угоди).

Під постачальниками посередницьких послуг в Угоді розуміються:

"Просто посередник" (надає послугу, яка полягає в передачі через комунікаційну мережу інформації, наданої одержувачем послуги, або забезпеченні доступу до комунікаційної мережі) (ст.245 Угоди);

"Кешування" (надає послугу, яка полягає в передачі через комунікаційну мережу інформації, наданої одержувачем послуги) (ст.246 Угоди);

"Хостинг" (надає послугу, яка полягає у зберіганні інформації, яка надається одержувачем послуги) (ст.247 Угоди).


З метою імплементації зобов’язань Україна прийняла Закон № 1977-VIII від 23.03.2017р., яким були внесені відповідні зміни до Закону України "Про електронну комерцію".

Але право на звернення до суду з вимогою до постачальника послуг припинити або попередити порушення не знайшло місця у законі.

В статті 244 Угоди зазначено, що "послуги посередників можуть використовуватись третіми особами для протиправної діяльності".

Отже, мова йде про зобов'язання припинити або попередити порушення через суд для посередника, який сам не порушує авторські права, але послуги якого використовуються третіми особами для протиправної діяльності.

Для реалізації цих норм Угоди необхідно закріпити у законодавстві право особи на відповідне звернення до суду, а також повноваження суду на винесення подібних рішень. В ідеалі також доповнити частину 1 статті 39 Закону України "Про телекомунікації" нормою про обов’язок операторів телекомунікацій на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється порушення авторського та (або) суміжних прав (по типу норми у п.18 ч.1 ст.39).


Стаття 14 Бернської конвенції містить виключне право авторів літературних і художніх творів дозволяти:

(i) кінематографічну переробку і відтворення своїх творів та поширення перероблених або відтворених таким способом творів;

(ii) публічний показ і виконання перероблених або відтворених таким способом творів і повідомлення їх по проводах для загального відома.

(2) Переробка в будь-яку іншу художню форму кінематографічної постановки, похідної від літературного або художнього твору, незалежно від дозволу його автора, вимагає також дозволу автора оригінального твору.


Український закон "Про авторське право та суміжні права" не містить подібних прав. Кінематографічна переробка настільки відрізняється від просто переробки, що їй у Бернській конвенції присвячено окрему статтю, не дивлячись навіть на наявність у конвенції статті 12, яка надає авторам літературних і художніх творів виключне право дозволяти переробки, аранжування й інші зміни своїх творів та статті 9, яка надає авторам літературних і художніх творів виключне право дозволяти відтворення цих творів будь-яким чином і в будь-якій формі.


Необхідно доповнити законопроект виключним правом автора на дозвіл або заборону переробки твору в аудіовізуальний твір та іншими вказаними правами.


Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" містить право власників авторського права (або їх правонаступників) відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва на відтворення в знаках позначення назв, персонажів з них, а також право на відтворення в знаках позначення відомих в Україні творів мистецтва та їх фрагментів (ч.4 ст.6).


Можливо варто закріпити це право у законі про авторське право.

Або можна доповнити статтю 2 законопроекту Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".


Перекладачі, автори інших похідних творів здійснюють свої права за умови дотримання ними прав суб’єкта авторського права на твір, що зазнав переробки (ст. 21 законопроекту).

Обов'язок автора похідного твору утримуватися від використання, створеного ним твору без дотримання прав автора, кореспондує і логічно випливає з виключного права автора дозволяти або забороняти переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів (п."е" ч.1 ст.13 законопроекту).

Законопроект містить виключне право виконавця дозволяти та забороняти переробки та інші подібні зміни зафіксованого виконання (п."д" ч.1 ст.39).

Також законопроект містить виключне право дозволяти та забороняти використання фонограми, відеограми способом переробки та іншими подібними змінами фонограми, відеограми (п."г" ч.1 ст.40).

Доцільно доповнити законопроект нормою, аналогічною нормі, що міститься у статті 21 законопроекту, стосовно здійснення прав осіб, що переробили зафіксовані виконання, фонограми, відеограми за умови дотримання ними прав суб’єктів суміжних прав на об'єкти, що зазнали переробки.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Последние записи

Контакты

E-mail: blog@liga.net