На цьому тижні президент Зеленський представив колективу Служби безпеки новопризначеного кервіника спецслужби Василя Малюка.
Під час представлення Зеленський зазначив, що «від початку повномасштабного вторгнення Василь Малюк довів, що є патріотом, професіоналом і саме тією людиною, яка має керувати Службою безпеки нашої держави».
Новий голова СБУ зі свого боку запевнив, що спецслужба змінює підходи до роботи: «Ми сьогодні будуємо нову й сучасну модель Служби безпеки. Особливий акцент робимо на контррозвідці».
Проте у ефективності контррозвідувальної діяльності спецслужби не все залежить від нового професійного керівника СБУ та того, як йому вдається організувати роботу органу, який він очолює.
Оскільки СБУ діє не у вакуумі - її діяльність регулюється чинними законами й іншими правовими документами. А деякі з цих законів приймались багато років тому. І не відповідають вимогам життя сучасної України, особливо в умовах війни.
Зокрема, чинний закон «Про контррозвідувальну діяльність» було ухвалено 20 (!) років тому. За цей час безпекова ситуація докорінно змінилася. Коли приймали цей закон, у природі не існувало сучасних загроз - кібератак, атак критичної інфраструктури, інформаційно-психологічних та інших операцій, що властиві «гібридній» війні.
Ну і зрозумло, що закон про контррозвідувальну діяльність миирних часів 20-річної давнини абсолютно не розрахований на застосування під час повномасштабної війни. І не тільки безпсередньо в умовах бойових дій, а й на окупованих та деокупованих територіях, в умовах масованого постачання зброї із за кордону, тих же кібератак, тощо.
Нові виклики і реалії року повномасштабної війни вимагають внесення потрібних законодавчих змін. Причому реформу СБУ планувалося провести ще у 2021 році, але тоді законопроект про контррозвідувальну діяльність №3196-Д «завис» у ВР після першого читання.
Тому восени минулого року до Верховної Ради за ініціативою самої СБУ був внесений новий законопроект про контррозвідувальну діяльність (а також законопроект про боротьбу з терроризмом).
Нова редакція закону про контррозвідувальну діяльність запроваджує чітке регулювання контррозвідувальної діяльності, розширює коло державних органів, що її проводять, деталізує їх повноваження, а також підстави та порядок проведення цієїдільності.
Щоб уникнути зловживань, у законі прописано ряд запобіжників. Зокрема, це контроль з боку президента, Верховної Ради, Кабміну та РНБО.
Закон враховує передові світові практики і дозволяє заповнити той правовий вакуум, в якому змушена діяти спецслужба за наявності нинішнього застарілого закону 20-річної давнини.
Справа тепер за депутатами Верховної Ради, які прийняттям нового закону зможуть створити необхідні правові норми для більш ефективної діяльності спецслужби в умовах повномасштабної агресії Росії проти нашої країни. І, зокрема, у приоритетному напрямку роботи спецслужба – контррозвідувальній діяльності.