На відміну від депутатів-«чистих політиків» Європарламенту (які крім загальної політичної жодної іншої відповідальності за свої вербальні та письмові заяви-резолюції не несуть) прагматики&практики у Вашингтоні точно не визнають Росію державою-спонсором тероризму.
Цього четверга свої думки з цього приводу я висловив у ефірі телеканала «Інтер».
Й у ЄС, і й США чітко розуміють: намагання знищити нашу енергетичну інфраструктуру та війна із цивільним населенням - це чисті акти тероризму росіян. Члени Європарламенту з цього приводу переконливою більшістю - 494 голосів «за» та 58 «проти» - місяць тому підтримали резолюцію про визнання Росії державою-спонсором тероризму.
Депутат Європарламенту від Швеції Чарлі Ваймерс зазначив: «Настав час визнати Російську Федерацію тим, ким вона є: ізгоєм, загрозою, державою-злочинцем і державою-спонсором терроризму».
Він ще додав, що це визнання повинно мати наслідки. Із таким побажанням ніхто із відповідальних політиків у ЄС не сперечається. Проте далі побажань принаймні поки що справа просунуться не може: ЄС не має законодавчої бази на підтримку резолюції. Й знову ж принаймні поки що лише закликає якнайшвидше її розробити.
І ще заохочує уряди країн-учасниць затвердити аналогічні рішення на національному рівні. Це вже зробили Польща, Чехія, Латвія, Литва та Естонія.
Натомість Сполучені Штати називати Росію спонсором тероризму не стануть. Попри те, що парламентарі з Сенату одностайно підтримали такий заклик до Держдепу ще в липні. Та нині зʼявилася інформація, що Білий дім спільно з керівництвом Конгресу розробляють альтернативний законопроект щодо визнання РФ державою-агресором.
Ось чому це важливо: з’явиться дефініція, яка показує місце Росії і ту роль, яку вона в цьому світовому порядку, який уже склався, займає. Росія буде названа тим, ким вона є насправді: це держава, яка руйнує світовий порядок, заснований на правилах і нормах. І яка має понести за це відповідальність.
У Вашингтоні свідомо уникають формулювання «спонсор терроризму» відносно Росії.
Бо американцям доводиться вести діалог з Росією по цілому ряду питань у різних сферах і країнах. І якщо би вони такі рішення прийняли, то діалог був би набагато ускладнений. І не тільки в економічному, а й в плані вирішення питань безпеки та інших.
Підводячи підсумки, можна констатувати: процес визначення ролі Росії у її війні проти України і руйнуванні світового порядку, а також підготовки покарання для цієї країни за її злочини іде. Й поступово набирає обертів.
Головне, що на Заході є розуміння необхідності якісно вирішити два ключові завдання: по-перше, зафіксувати нову реальність. В якій, як висловилась депутатка Європарламенту від Литви Раса Юкневичене, «велика ядерна держава, постійний член Ради Безпеки ООН, з усією своєю військовою та адміністративною владою здійснює терористичні акти».
По-друге, паралельно і одночасно із цим визначенням провести роботу для того, щоб Росія як держава-агресор і держава-терорист відповіла за свої злочини. Причому відповіла що називається по повній програмі. Як відповіла Німеччина після поразки у Другій світовій війні.