UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.11.2022 14:23

Якщо твій сусід – Росія, то країна – як Ізраїль

Експерт, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог"

Нам треба готуватися вчитися жити по сусідству з державою-терористом.

Минулого тижня я написавщо наші силові структури – і армія, і спецслужби – за вісім років з початку російської «гібридної» війни стали набагато ближче до рівня Ізраїлю, який десятиліттями живе у режимі постійного захисту себе від ворогів. Як він це робить  - довелося особисто побачити на півдні Ізраїлю під час їхньої Антитерористичної операції у 2014-му році.  

Після чого один із читачів написав мені, що Ізраїль  - це не та країна, на яку требі рівнятися. Бо жити у режимі постійної напруги, очікувати диверсій, час від часу ховатися від ракетних обстрілів (незважаючи на всі можливості «Залізного купола»), тощо – це не те, до чого прагне країна. Зараз, зрозуміло, війна, але після Перемоги можна буде видохнути і жити як раніше. Тим більш, що ми йдемо в Євросоюз, а там зовсім інші реалії – спокійне життя у достатку. Ось на це, запевнив читач, і треба рівнятися.

Якби зараз на календарі був би, наприклад, мирний 2006-й рік (до того, як Путін в Мюнхене у 2007-му проголосив войовничий курс на переділ сфер впливу у світі, якого він з того часу неухильно дотримується) або якщо розмірковувати абстрактними категоріями про те, як би мала жити Україна в майбутньому – я б цілком погодився.

Бо і мені, чесно скажу, більше сподобалось перебувати у декількох європейських країнах,  в яких довелось побувати, аніж в Ізраїлі під час АТО. (Після тієї АТО за декілька років був в Ізраїлі ще раз. Було більш-менш спокійно. Але загроза чергових нападів та обстрілів, повсякчасна готовність населення до реагування на них є постійним фоном щоденного житті мешканців цієї країни. І це, звичайно, трохи напружувало).

Але об’єктивні реалії й після Перемоги на нададуть, на жаль, можливості нам просто видохнути і повернутися до мирного життя зразку 2013-го року.  Бо досвід спочатку окупації Росією Криму і частини Донбасу, а потім початку повномасштабної війни доводить дві важливі речі.

Річ перша - РФ не задовольниться лише частиною України, вона раз за разом намагатиметься відрізати «слайсами» від нашої країни стільки, скільки зможе відкусити. Поки їй не дадуть по зубах так, що гризти буде вже немає чим.

Річ друга – залишатися нашим мирним сусідом навіть після своєї поразки РФ не буде. Бо імперія не зможе змиритися із незалежною від неї, сильною та успішною колишньою колонією по сусідству. Яка не захищена такою міцною парасолькою як НАТО.

Й тому з початку російської агресії в 2014-му «гібридна» війна проти України не припинялась ані на день. Напади у кіберпросторі, інформаційно-психологічні операції, активність російської агентури у багатьох сферах, атаки в економіці, дискредитація України та її керівництва на багатьох міжнародних майданчиках, де присутня Росія, тощо. Все йшло по експоненті та завершилося повномасштабною спробою зруйнувати Україну.

А звідси невтішний висновок – Росія продовжуватиме постійні атаки на Україну (хакерські атаки, диверсії, ІПСО, обстріли, тощо) й під час війни, й після своєї поразки. Бо це імперія-терорист за своєю сутністю.

Тому треба готуватися вчитися жити по сусідству з імперією- терористом. Принаймні до того часу, поки російська імперія не розвалиться на частини – тоді вже буде якісно інша реальність.

Ізраїльський досвід життя по сусідству із терористами свідчить про те, що для успішного захисту від терористів у пріоритеті держави мають бути

1) сучасні та міцні Збройні Сили і

2) сильні спецслужби з необхідним обсягом повноважень.

Такі пріоритети зараз необхідні й українській державі.

ЗСУ вже більше восьми місяців переконливо доводить свою здатність захищати Україну і перемагати за допомогою партнерів із Заходу росіян на полі бою.

Вітчизняній спецслужбі також доводиться працювати серйозно. Особливо враховуючи те, що Путін – виходець із КДБ. І 20 років він працював над розширенням агентурної мережі в Україні, давно та наполегливо намагався дестабілізувати ситуацію в Україні зсередини. В такий ситуації єдиний вихід – розвивати сильні та ефективні спецслужби за прикладом Ізраїлю.

Судячи з недавнього інтерв’ю голови СБУ Василя Малюка, його відомство взяло саме такий курс.

І зараз в СБУ нарешті основним напрямком роботи визначена контррозвідувальна діяльність.

Результати в цьому напрямку під час війни свідчать про правильну методику роботи. «Станом на сьогоднішній день виявлено, задокументовано і затримано понад 360 агентів, - розповів Малюк. - Мова йде про різнокаліберну агентуру:  від топових держзрадників, таких, як Медведчук, до пересічних – тих, хто збирає координати щодо місць дислокації, пересування ЗСУ. Ворожа агентура працює на різних напрямках: і по військовому, і по правоохоронному блоку, і в політиці, також є збір легальної інформації з відкритих джерел».

Крім того, з початку війни СБУ відпрацювала понад 160 ворожих груп з ознаками ДРГ. Є також успіхи у такій важливій сфері як боротьба у кіберпросторі - з початку війни СБУ локалізовала понад 3,5 тисяч кібератак, знищила понад 35 ботоферм.   Кіберфахівці СБУ системно блокують зв’язок ворога на території України. 

Таким чином, можна констатувати, що в умовах війни СБУ працює успішно і швидко перетворюється на український аналог ізраїльського Моссаду.

В поєднанні із міцними ЗСУ сильна спецслужба разом зможуть успішно повторити досвід Ізраїлю і організувати надійний захист нашої країни від атак держави-терориста РФ.   

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]