Кремль програв. І у безсиллі вирішив відкрутити час на 24 лютого

Проте цього разу було дві великі відмінності. По-перше, сьогодні цілями ударів були в першу чергу об’єкти критичної інфраструктури. А, по-друге, була повністю відсутня складова із рухом російських військ. Навіть такої урочисто-парадної прогулянки, на яку вони заходили в Україну у перший день повномасштабної війни.

І саме комбінація двох останніх відмінностей чітким маркером того, що Москва вщент програла в Україні. Й фактично вичерпала всі можливості задля того, щоб спробувати переламати хід війни.

Бо удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі при всій їхній важливості та болючості за відсутності військової складової не здібні ані зупинити наступ ЗСУ, ані змусити умовно цивільних українців здатися.  

Та й у самому факті початку цих ударів абсолютної несподіванки не було. Бо про можливість таких ударів РФ останніми тижнями багато говорилось як з українського боку, так і з російського. Нюанс лише у тому, що більшість очікувала їхнього початку наступного місяця - ближче до зими, коли ефект від влучань по об’єктам тепло- та енергопостачання був би максимальний.

Почали раніше, тому що удар по Кримському мосту став руйнівним ударом по амбіціях перш за все особисто Путіна. Ось він і вирішив помститися – абсолютно за тим же сценарієм реактивної помсти, як було й із затопленням українськими ракетами «Нептун» крейсера «Москва». Тоді відразу після визнання Москвою загибелі флагмана їхнього ЧФ, був нанесений удар по Жулянському машинобудівному заводу «Візар», який виробляв ці ракети «Нептун».

Після підриву Кримського мосту я заяви Путіна про відповідальність за це українських спецслужб росіяни намагались влучити в СБУ. І не тільки туди – бо руйнування Кримського мосту підірвало сам фундамент геополітичних конструкцій відомого випускника луб’янської архітектурної школи  Путіна В.В.

Після сьогоднішніх ударів по критичній інфраструктурі Росія фактично почала новий етап у своїй агресії проти нашої країни. Що стає новим викликом й для України, й для наших західних союзників. На які треба бути знайти ефективні відповіді найближчим часом. Почати можна із юридичного визнання Росії країною-терористом.